Література (основна)

1. Европейськая интеграция. Учебное пособие. – М.: Международные отношения, 2003. – 400 с.

2. Економіка зарубіжних країн / За ред. д.е.н. А.С.Філіпенка. – К.: Либідь, 1998.

3. Європейська інтеграція та Україна / За ред. В.Є.Новицького, Т.М.Пахомової, В.І.Чужикова. Навчально-методичний посібник. – К.: Мін-во економіки та з питань європейської інтеграції України МЗС ФРН, тов-во К.Дуйсберга (ФРН). – К.- Кельн, 2002.

4. Западно-европейские страны: особенности социально-экономических моделей / Под ред. В.П.Гутника. – М.: Наука, 2002. – 271 с.

5. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран / Под ред. проф. В.П.Колесова. – М.: Флинта, 2000.

6. Черников Г.П. Экономика Франции: традиции и новейшие тенденции: Учеб. пособие. – М.: РОССПЭН, 2002. – 414 с.

7. Шемятенков В.Г. Европейская интеграция: Учебное пособие. – М.: МО, 2003.

Література (додаткова)

1. Авилова А. Структурные преобразования в Италии // МЭ и МО. – 1998. - № 8. – с. 101-105.

2. Антюшева Н. Шведская модель Европейского Союза: концепции и практика // МЭ и МО. – 2000. - № 6. – с. 33.

3. Бест М. Новая конкуренция. Институты промышленного развития. – М.: ТЕИС, 2002. – 356 с.

4. Брюмер К. Система поддержки предприятий малого и среднего бизнеса в Германии // Пробл. теории и практ. упр. – 2002. - № 2. – с. 58-63.

5. Губанов С. Процесс трансформации: германская модель // Экономист. – 1999. - № 5. – с. 75-87.

6. Губені Ю. Розвиток і адаптація аграрної політики Чеської Республіки до інтеграційних вимог Європейського Союзу // Економіка України. – 2002. - № 7. – с. 78-82.

7. Гутник В. Неравномерность развития экономики Германии // МЭ и МО. – 1998. - № 8. – с. 86-91.

8. Европейский Союз в цифрах: население и ВВП стран-членов ЕС // Журн. европ. экон. – 2003. – Т. 2. - № 4. – с. 549-556.

9. Иорданская Э. Расширение ЕС на восток: позиции Германии // МЭ и МО. – 2002. - № 2. – с. 67-74.

10. Кузнецов А. Германский капитал за рубежом // МЭ и МО. – 2003. - № 10. – с. 32-41.

11. Кумахов Р., Кузнецов В. Франция: рывок вперед // МЭ и МО. – 1999. - № 8. – с. 93-95.

12. Макроструктурні зміни в Польщі під час ринкової трансформації // Нац. безпека і оборона. – 2003. - № 4. – с. 42-64.

13. Онищенко О. Нові форми господарювання та їх результативність у сільськогосподарському виробництві Словаччини // Економіка України. – 2002. - № 1. – с. 60-65.

14. Оппенлендер Карл-Хайнц. Процес трансформации в новых змлях ФРГ // МЭ и МО. – 1998. - № 7. – с. 135-139.

15. Островская Е. Экономика малых стран Западной Европы: роль эволюции производителя // МЭ и МО. – 2003. - № 10. – с. 21-31.

16. Паньков В. Общеевропейское экономическое пространство возможности и перспективы // МЭ и МО. – 2003. - № 3. – с. 24-30.

17. Политика хозяйственного порядка в Германии. – М.: Экономика, 2002. – 271 с.

18. Розширення Європейського Союзу: вплив на відносини України з центральноєвропейськими сусідами. – К.: East West Institute. – 358 p.

19. Тимченко О. Особливості ринкової трансформації в Естонській республіці // Економіка України. – 2002. - № 9. – с. 78-83.

20. Титов К. ТНК и региональная экономическая интеграция в ЕС // МЭ и МО. – 2000. - № 10. – с. 47-53.

21. Трофимова О. Франция: новое в помощи развитию // МЭ и МО. – 2003. - № 9. – с. 40-47.

22. Хесин Е. Великобритания: снижение темпов экономического роста // МЭ и МО. – 1999. - № 8. – с. 96-98.

23. Чужиков В. Кластери як об’єкт державного регулювання // Вісник УАДУ при Президентові України. – 2001. - № 4. – с. 160-168.

24. Чужиков В. Регіональна диверсифікація виробництва // Економіка України. – 2002. - № 9. – с. 4-11.

25. Чужиков В. Чеська модель регіонального розвитку // Економіка України. – 2004. - № 7. – с. 72-78.

26. Чужиков В., Чужикова В. Розширений Європейський Союз // Географія та основи економіки в школі. – 2004. – № 5. – с. 40-43.

27. Чужиков В., Чужикова В. Розширений ЄС в цифрах і фактах // Географія та основи економіки в школі. – 2005. - № 1. – с. 46-49.

28. Чужиков В.І. Регіональні інтеграційні стратегії постсоціалістичних країн Європи. Монографія. – К.: «Кадри», 2003. – 297 с.

29. Экономичское положение и внешняя торговля Чешской Республики. – БИКИ. – 2003. - № 121. – с. 5-9.

30. Grabbe H. The constellations of Europe. Now enlargement will transform the EU. – London: Centre for European Reform, 2004. – 83 p.

31. The Statesman’s Yearbook. The politics, cultures and economies of the world / Ed. by Barry Turrer. 2004. – London – New York: Palgrave Macmillan, 2004. – 2072 p.

* В принципі, ця ідея створення пан-європейської єдності навіть тоді не була новою. Вона стала дуже популярною на поч. ХХ ст., проте засуджувалася як партіями правого, так і лівого спрямування. Більшовицький лідер В.І.Ленін у своїй роботі “Про лозунг Сполучених Штатів Європи” відзначав, що таке об’єднання є неможливим, а в разі всеж-таки його створення – реакційним. Життя довело помилковість цих прогнозів.

1 European Union in Numbers: Population and GDP in the countries // Journal of European Economy. – 2003. - № 2(4). – p. 494-501.

* Тут і далі цифри наводяться за даними: Journal of European Economy. – 2003. – № 2 (4). – p. 484-501.

* Упродовж усього тексту посібника використовуються дані: Доклад о мировом развитии 2003. – М.: Весь мир, 2003. – 256 с.

* Цит. за: Черников Г.П. Экономика Франции: традиции и новейшие тенденции. Учебное пособие. – М.: РОССПЭН, 2002. – с. 99.

* The statesman’s yearbook. 2004. – N.Y., Palgrave, 2004. – 638 p.

1 Западноевропейские страны: особенности социально-экономических моделей / Отв. ред.. В.П.Гутник. – М.: Наука, 2002. – с. 109.

1 У червні 1997 року Великобританія приєдналася до «Соціальної хартії» ЄС, яка є основним документом співтовариств щодо регулювання найважливіших соціальних пропорцій.

1 Див.: The Statesman’s yearbook 2004 / Ed. By Barry Turner. – N.Y. Palgrave Macmillan, 2003. – p. 1648-1652.

1 У 1995 р. він досяг 125% ВВП, що відповідало рівню багатьох африканських держав. Подальше його нарощування могло викликати руйнацію національної економіки через фактичний дефолт. Слід зазначити, що й зараз Італія має борг, який перевищує 50 млрд. дол., проте це не суперечить маастрихським критеріям і є зіставним з її ВВП.

1 Частково ця непопулярна міра була зумовлена швидкими темпами старіння нації, відомого, як зазначалося раніше, під назвою флоридизація.

1 Западно-европейские страны: особенности социально-экономических моделей / Отв. Ред. В.П.Гутник. – М.: Наука, 2002. – с. 165-166.

1 working for the regions. – Luxembourg: EC, 2001. – p. 30-31.

1 Тут мається на увазі мале і середнє підприємництво Центральної та Східної Італії.

2 Бест М. Новая конкуренция. Институты промышленного развития. – М.: ТЕИС, 2002. – 279-263.

* В Євросоюзі Фінляндія першою наполягала на віднесенні вільної міграції робочої сили з нових країн учасниць Євросоюзу на термін 5 і більше років. На правовому рівні її парламент ухвалив закон згідно якого тільки через 8 років громадяни з країн ЦСЄ, Мальти такі пру при прийомі на роботу будуть мати ті ж самі права, що й старих членів ЄС.

1 Євробюлетень. – 2004. – Червень-липень. – с. 14-15.

 Береться період з 1990 до 1998 рр.

 Після утворення двох незалежних держав Чехії та Словаччини, основні заходи “Плану Клауса” продовжувалися у цих країнах.

 Використовувалися дані Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР).

 В основу розрахунків цих моделей було покладений показник ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності та очікувані темпи економічного зростання.

* Národní rosvojový plán 2004-2006 – Praha: Česká republika, Ministerstvo pro místrí rozvoj, 2003. – 244 p.

* Сланинова Р. В Чехии объявлены «Зоны года» // Чешская торговля и предпринимательство (актуальные статьи об интеграции в ЕС).- 2003. – № 1-2. – с. 17.

* ІКЗ* - індекс конкурентоспроможності, що зростає.

1 Communication from the Commission to the Council and Europe Parliament “Wider Europe – Neighbourhood: a New Framework for Relations with our Eastern and Southern Neighbours. – Com (2003) 104 final. – 11.03.2003.

196