- •Розділ 6. Нелінійні електричні та магнітні кола
- •6.1. Нелінійні електричні кола постійного струму
- •6.1.1. Класифікація нелінійних елементів і їх характеристики
- •6.1.2. Параметри нелінійних елементів
- •6.1.3. Графічний метод розрахунку нелінійних електричних кіл
- •6.1.4. Графо-аналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •6.2. Нелінійні магнітні кола постійного струму
- •6.2.1. Основні магнітні величини
- •6.2.2. Аналогія між магнітними і електричними величинами
- •6.2.3. Основні закони магнітних кіл
- •6.2.4. Різновидності магнітних кіл
- •6.2.5. Пряма магнітна задача
- •6.2.6. Обернена магнітна задача
- •6.2.7. Розрахунок магнітного кола графо-аналітичним методом (обернена магнітна задача)
- •6.3. Нелінійні магнітні кола змінного струму
- •6.3.1. Котушка зі стальним осердям у колі змінного струму
- •6.3.1.1. Змінний магнітний потік і ерс самоіндукції
- •6.3.1.2. Змінний намагнічувальний струм
- •6.3.1.3. Магнітний потік розсіювання
- •6.3.1.4. Повна векторна діаграма котушки зі стальним осердям
- •6.3.2. Трансформатори
- •6.3.2.1. Будова і принцип роботи трансформатора
- •6.3.2.2. Неробочий режим трансформатора
- •6.3.2.3. Векторна діаграма трансформатора при неробочому режимі
- •6.3.2.4. Робота трансформатора при навантаженні
- •6.3.2.4.1. Приведений трансформатор
- •6.3.2.4.2. Основні рівняння навантаженого трансформатора
- •6.3.2.4.3. Векторна діаграма навантаженого трансформатора в робочому режимі
- •6.3.2.4.4. Схеми заміщення трансформатора
6.1.2. Параметри нелінійних елементів
Я
кщо
лінійні елементи електричних кіл
характеризуються єдиним параметром –
опором
або оберненою величиною – провідністю
,
то для характеристики нелінійних
елементів застосовують два параметри:
статичний опір
і диференціальний опір
,
які визначаються з вольт-амперної
характеристики (рис. 6.5).
Нехай робочий
режим нелінійного елемента заданий
точкою
.
Тоді відношення напруги
до струму
визначає статичний опір у даній точці:
,
(6.3)
де
– мірила відповідно напруги, струму та
опору.
Величина статичного опору пропорційна тангенсу кута , утвореного прямою, що сполучає робочу точку з початком координат, і віссю струмів (рис. 6.5).
Диференціальний опір є відношення приросту напруги до приросту струму або в границі – похідна напруги по струму:
(6.4)
Величина
диференціального опору пропорційна
тангенсу кута
,
утвореного дотичною до вольт-амперної
характеристики в точці
,
і віссю струмів (рис.
6.5).
При переході від однієї точки вольт-амперної характеристики до іншої величини опорів і змінюються, отже, вони характеризують роботу нелінійного елемента в режимі незмінного струму.
Якщо вольт-амперна характеристика нелінійного елемента має таку ділянку, на якій додатному приросту напруги відповідає від’ємний приріст струму, то диференціальний опір на цій ділянці від’ємний.
Замість статичного
і диференціального
опорів можна користуватись оберненими
їм величинами – статичною
і диференціальною
провідностями.
Інколи нелінійні елементи характеризують одним відносним (безрозмірним) параметром: відношенням диференціального параметра до відповідного статичного.
Відносним безрозмірним параметром нелінійного елемента є його відносний опір:
(6.5)
і обернена до нього величина – відносна провідність:
.
(6.6)
Для лінійних
елементів параметри
і
дорівнюють одиниці, причому, чим більше
вони відрізняються від одиниці, тим
більше проявляється нелінійність в
електричному колі.
Нелінійні електричні кола, як правило, розраховують графічним методом, в основу якого покладено закони Кірхгофа.
В окремих випадках, коли вольт-амперні характеристики нелінійних елементів можна задати формулами, розрахунок електричного кола можливо здійснити аналітичними методами.
Електричні кола
з нелінійними елементами можна також
розрахувати методом лінеаризації
вольт-амперних характеристик, тобто
заміною справжніх кривих
деякими ламаними лініями (кусочно-лінійна
апрок-симація). Застосовуючи метод
лінеаризації, нелінійне електричне
коло замінюють еквівалентним йому
лінійним, яке складається в загальному
випадку з джерел ЕРС і лінійних опорів.
