46. Перевтома її механізми ступені розвитку та профілактика

У разі відсутності належного відпочинку між робочими днями може розвиватись перевтома, або хронічна втома.

Перевтома характеризується змінами стану основних фізіологічних систем, порушенням оптимуму їх взаємовідносин, загальним падінням продуктивності праці, зниженням резистентності, творчої активності і розумової працездатності, підвищенням артеріального тиску та ін.

Характерними ознаками перевтоми є невротичні симптоми: підвищена дратівливість, швидка стомлюваність, відсутність бажання займатися роботою, головні болі, порушення сну.

Головні болі, як одна із основних суб’єктивних ознак перевтоми, пов’язані, як свідчать клінічні дослідження, з підвищенням внутрічерепного тиску, змінами порогів збудливості механорецепторів судин головного мозку.

Виникнення та прояви перевтоми залежать від психофізіологічних особливостей людини. За наявності тих чи інших відхилень у психіці, набутих від народження чи сформованих у процесі життя, ймовірність можливості розвитку невротичного вибуху підвищується. Хворобливі стани можуть мати місце в особистостей, які не враховують своїх сил і можливостей при плануванні фізичних і розумових завдань, тобто коли виникає конфлікт між потребою і реальною можливістю її досягнення. Типи вищої нервової системи – важливий фактор, що визначає величину працездатності конкретної людини. Слабкий тип нервової системи має порівняно невелику працездатність. Сильні типи, навпаки, характеризуються значною працездатністю.

На рівень працездатності, а відтак і на швидкість формування втоми та перевтоми, у процесі трудової діяльності суттєвий вплив має мотивація. Йдеться про сукупність матеріальних і моральних стимулів, на основі яких людина у праці ставить перед собою конкретні цілі.

Окрім мотивацій, на ступінь працездатності та на розвиток втоми і перевтоми впливає вік працівника; співвідношення праці і відпочинку; наявність в даний момент іншої домінуючої діяльності, несумісної з трудовою діяльністю людського організму.

К.К. Платонов виділяє 4 ступеня перевтоми – початковий, легкий, виражений і тяжкий, кожен з яких вимагає відповідної профілактики. Так, для зняття початкової перевтоми досить регламентувати режим праці і відпочинку. При легкому ступені перевтоми потрібно зробити нетривалий перерив у праці й ефективно використати його для відновлення працездатності. При вираженій перевтомі слід терміново здійснити організований відпочинок, а при тяжкому ступені перевтоми – лікування.

Працівники ОВС виконують складну і дуже відповідальну роботу, вони забезпечують громадський порядок, захищають конституційні права громадян, протистоять злочинам, беруть участь у ліквідації аварій, надзвичайних ситуацій тощо. У статті 1 Закону України «Про міліцію» сказано, що міліція захищає життя, здоров’я, права і волю громадян, власність, природну сферу, інтереси суспільства і держави від протиправних зазіхань. Свої обов’язки працівники міліції виконують, як правило, у складних умовах, які впливають на їх працездатність, а також відбиваються на фізичному, психічному і моральному стані. Перенавантаження фізичного і психічного характеру, стресові ситуації, поранення і втрата людей, застосування вогнепальної зброї, спецзасобів є факторами, що можуть зумовлювати появу у працівників ознак перевтоми, зміни поведінки, неадекватної реакції на обставини, шкідливих звичок тощо.

Психічні порушення, пов’язані з екстремальними умовами праці, можуть тривати дуже довгий час, при цьому нервово-емоційні та нервові посттравматичні навантаження змушують до 50% працівників ОВС залишати службу у критичному стресовому стані.

Світова статистика свідчить, що підрозділи поліції, які брали участь

в інцидентах з масовими жертвами, через 3-5 років втрачають до 20% особового складу у зв’язку з порушенням психологічної адаптації, а при застосуванні зброї на враження – до 70% Лише близько 4% працівників поліції можуть ефективно виконувати свої професійні обов’язки в обстановці появи масових жертв і руйнувань.

Засобами профілактики перевтоми і відновлення нормального фізіологічного стану людини є психо і фармакотерапія, фізіотерапія (електростимуляція, масаж і ін.), дозовані фізичні вправи і навантаження, загартування, водні процедури тощо.