- •1. Мета, завдання, об'єкт, предмет, методологічні основи. Економічне та соціальне значення охорони праці.
- •2 Основні етапи розвитку вчення про охорону праці . Роль вітчизняної науки. Зв’язок охорони праці з іншими дисциплінами.
- •3.Стан охорони праці виробничого травматизму і професійної захворювасті в Україні та інших країнах. Невиробничий травматизм.
- •4 Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •5 Основні поняття в галузі охорони праці.
- •6. Гарантії прав громадян на охорону праці та законодавча та нормативна база україни з охорони праці
- •Закон України "Про охорону праці"
- •Законодавство про працю
- •7 Права громадян на охорону праці при укладанні трудового договору та під час роботи
- •8 Обов’язки роботодавця (керівника)щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов’язки працівника за трудовим договором
- •9 Тривалість робочого часу на підприємстві, тривалість відпочинку
- •Соціальний захист працюючих
- •Медичні огляди певних категорій працівників
- •11 Охорона праці жінок
- •12.Охорона праці неповнолітніх
- •13 Охорона праці інвалідів
- •14 Нормативно-правові акти з охорони праці
- •15 Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці
- •16 Нормативні акти з охорони праці на окремих об’єктах
- •17 Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
- •18 Організаційні питання з охорони праці. Поняття управління охороною праці
- •19 Державне управління охороною праці
- •Органи державного управління охороною праці
- •Система управління охороною праці
- •20 Повноваження Кабінету Міністрів України щодо охорони праці.
- •21 Повноваження Державного департаменту промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду
- •22.Повноваження міністерств та інших центральних органів державної і виконавчої влади в галузі охорони праці.
- •23 Повноваження місцевих державних адміністрацій рад народних депутатів обєднань підприємств охорона праці
- •24 Управління охороною праці на виробництві. Система управління системою праці на виробництві.
- •25 Задачі управління охороною праці. Планування робіт з охорони праці та контроль за її безпекою.
- •26 Методи управління в суоп
- •27 Основні функції охорони праці на підприємстві повноваження служби охорони праці на підприємстві
- •28 Комісія з питань охорони праці підприємстві.
- •29 Навчання з питань охорони праці
- •30 Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи Професійний добір та його медичне забезпечення
- •31 Державний нагляд за охороною праці. Громадський контроль за охороною праці
- •32 Економічні методи управління охороною праці
- •33 Фінансування охорони праці. Застосування матеріальних та моральних стимулів охорони праці
- •Стимулювання охорони праці
- •34 Відшкодування підприємствам, громадянам і державі збитків, завданих порушенням вимог щодо охорони праці
- •35 Виробничий травматизм, професійні захворювання,аварії їх розслідування та облік Розслідування нещасного випадку на виробництві.
- •36. Основні групи причин виробничого травматизмі і професійних захворювань
- •37. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •38. Розслідування та облік хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •39.Розслідування та облік аварій
- •40. Визначення збитків пов'язаних з втратою працездатності працівників та доцільності проведення заходів з оп
- •41. Аналіз і прогнозування травматизму і професійних захворювань
- •42. Колективні та індивідуальні засоби захисті від дії небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища
- •43. Фізіологічні основи праці. Характеристика основних форм діяльності людини. Працездатність людини
- •45. Стомлення його причини та психофізіологічні механізми
- •46. Перевтома її механізми ступені розвитку та профілактика
- •47. Поняття та основні завдання гігієни праці та виробничої санітарії. Фактори трудової діяльності та умови праці
- •48.Мікроклімат виробничого середовища, його значення для здоров'я і працездатності
- •49. Загальне уявлення про мікроклімат, його оптимальні й допустимі норми
- •51. Хімічні фактори повітряного середовища робочого місця та основні джерела його забруднення
- •52. Шкідливі речовини та їх класифікація залежно від дії на організм людини
- •54. Гранично допустима концентрація шкідливих речовин. Класифікація шкідливих речовин за ступенем впливу на організм людини
- •55. Засоби захисту людини від шкідливих речовин
- •56. Природна вентиляція виробничих приміщень та її види
- •57. Механічна вентиляція виробничих приміщень її види.Вимоги до механічної вентиляції
- •58. Освітлення виробничих приміщень.Загаальне уявлення про освітлення та освітленість
- •59. Природне освітлення його значення та види. Коефіцієнт природного освітлення
- •60. Штучне освітлення та його види залежно від призначення та джерела світла
- •61. Робоче, аварійне, чергове, ремонтне, евакуаційне та охоронне освітлення
- •62.Кольорове оформлення виробничих приміщень як фактор підвищення продук-сті праці
- •63. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання. Захист від електромагнітнимх полів.
- •64. Загальна характеристика електромагнітних полів та джерело їх утворення
- •65.Дія електромагнітних полів на організм людини.Рівні допустимого опромінення
- •66.Інрфрачервоне випромінювання
- •68.Лазерне випромінювання
- •69. Іонізуюче випромінювання.Джерела, властивості та види іонізуючого випромінювання
- •70. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини. Основні параметри іонізуючого випромінювання та його нормування
- •72. Вплив шуму, ультра- та інфразвуку на організм людини.
- •73.Вплив шуму на організм людини.
- •74.Ультразвук та його нормування.
- •75.Інфразвук та його нормування.
- •76.Вібрація. Характеристика вібрації та її види.
- •77.Гігієнічне нормування вібрації.
- •78. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, робочих і допоміжних приміщень.
- •79.Поняття та об’єкт аналізу технічної безпеки.
- •80.Безпека виробничих процесів. Технічні засоби безпеки.
- •81.Безпека при експлуатації посудин і систем, що працюють під тиском.
- •82. Безпека при експлуатації котельних установок.
- •83.Безпека при експлуатації трубопроводів.
- •84.Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •85.Безпека при експлуатації ліфтів.
- •86.Безпека на транспорті. Безпека при використанні автотранспорту.
- •87.Електробезпека. Поняття про електробезпеку. Дія електричного струму на організм людини.
- •88.Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом.
- •89.Класифікація приміщень за ступенем електробезпеки.Електробезпека.
- •90.Заходи і засоби електробезпеки.
- •91.Захист від статичної та атмосферної електрики.
- •92.Безпека при роботі з електронно-обчислювальними машинами.
- •93.Вимоги безпеки до електронно-обчислювальних машин та устаткування.
- •94.Вимоги безпеки під час експлуатації, обслуговування, ремонту та налагодження еом.
- •95.Поняття про пожежу. Основні причини пожеж та їх негативні наслідки.
- •96.Горіння, його характеристики та різновиди.
- •97.Розвиток пожежі. Класи пожеж.
- •99.Категорії виробництв та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •98.Дії працівників на випадок пожежі та надання першої допомоги потерпілим.
- •100.Протипожежні вимоги до улаштування та експлуатації електроустановок.
- •101.Пожежна профілактика та пожежна безпека.
- •102. Пожежна профілактика та пожежна безпека. Система попередження пожежі. Первинні засоби пожежогасіння.
- •103.Вогнестійкість будівель, споруд та шляхи її підвищення.
- •104.Обов'язки підприємств, установ, організацій, громадян щодо забезпечення пожежної безпеки.
- •105.Загальне уявлення про піротехнічні вироби та їх небезпечні чинники. Види піротехнічних виробів. Безпека при зберіганні та використанні піротехнічних виробів.
- •1. Мета, завдання, об'єкт, предмет, методологічні основи. Економічне та соціальне значення охорони праці.
98.Дії працівників на випадок пожежі та надання першої допомоги потерпілим.
В першу чергу, необхідно терміново залишити активну зону горіння.
При рятуванні потерпілих з будівель, що горять, та при гасінні пожежі виконувати наступні правила:
- перед тим, як увійти у палаюче приміщення, накритися з головою мокрим покривалом, плащем тощо;
- двері в задимлене приміщення відкривати обережно, поволі, прикриваючи корпус тіла дверним полотном для того, щоб уникнути спалаху полум' я від швидкого приливу свіжого повітря;
- у дуже задимленому приміщенні пересуватись поповзом або схилившись, бо більшість нагрітих газоподібних речовин та дим скупчуються у верхній частині приміщення;
- для захисту від чадного газу по можливості дихати крізь зволожену тканину;
- якщо виникло займання одягу, лягти на землю (підлогу) та перекочуватися для збиття полум' я (бігти не можна, тому що полум' я може ще збільшитися);
- побачивши людину, на якій горить одяг, потрібно накинути на неї пальто, плащ, покривало та щільно притиснути і, таким чином, збити полум' я;
- при гасінні пожежі використовувати вогнегасники та інші засоби гасіння за призначенням, спрямовуючи їх на поверхню, що горить.
Перша допомога повинна бути спрямована на припинення впливу високої температури на потерпілого. Його кладуть в горизонтальне положення та швидко гасять одяг, що горить, будь-яким способом.
При невеликому опіку (І ступеня) необхідно підставити обпечене місце під струмінь холодної води та тримати до стихання болі, а потім змочити уражену ділянку спиртом або одеколоном, не накладаючи пов'язки.
При сильних опіках та утворенні пухирів необхідно на них покласти стерильну антисептичну пов'язку. У разі відсутності такого роду матеріалів використовують чистий рушник, простирадло, хустинку тощо, дати знеболювальні препарати.
При великих опікових ураженнях шкіри треба негайно викликати швидку допомогу, закутати потерпілого чистим пропрасованим простирадлом, дати знеболювальні препарати та велику кількість рідини (чай, мінеральна вода).
99.Категорії виробництв та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
За вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення та будівлі поділяються на п’ять категорій: А, Б, В, Г, Д:
– Категорія А (вибухопожежонебезпечна). Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28ºС у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні паро- і газоповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск у приміщенні перевищує 5 кПа;
– Категорія Б – (вибухопожежонебезпечна). Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28ºС та горючі рідни у такій кількості, що можуть створювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші у разі спалахування яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа;
– Категорія В – (пожежонебезпечна). Горючі і важко горючі рідини, тверді горючі і важкогорючі речовини й матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (використовуються) не належать до категорій А і Б;
– Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо;
– Категорія Д. Виробництво, де застосовуються неспалимі речовини і матеріали у холодному стані. До цієї ж категорії дозволяється зараховувати приміщення, у яких розміщені горючі речовини у системах змащування, охолодження і гідроприводу обладнання і яких не більше 60 кг в одиниці обладнання(за умов тиску не більше 0,2 МПа), а також кабельні електропроводки в обладнанні, окремі предмети меблі на місцях.
Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони, їх класи.
Вибухонебезпечна зона – це обмежений простір у приміщенні або за його межами, де існують чи можуть утворюватись вибухонебезпечні суміші.
Вибухонебезпечна зона класу 0 – простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу. Вона може мати місце тільки в межах корпусів технологічного обладнання.
Вибухонебезпечна зона класу 1 – простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи, тобто ситуації, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів, але виділені горючі гази і пари горючих речовин можуть створити з повітрям або іншими окислювачами вибухонебезпечні суміші.
Вибухонебезпечна зона класу 2 – простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго.
Вибухонебезпечна зона класу 20 – простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і (або) простір, де можуть утворюватись пилові шари непередбаченої або надмірної товщини.
Вибухонебезпечна зона класу 21 – простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації.
Вибухонебезпечна зона класу 22 – простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з’являтися нечасто і існувати недовго, або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати і утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії.
Пожежонебезпечна зона – це обмежений простір всередині або поза приміщенням, в межах якого постійно або періодично знаходяться горючі речовини. У такому приміщенні вони можуть перебувати як при нормальному технологічному процесі, так і в разі його порушення. Пожежонебезпечні зони поділяються на чотири класи: П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ.
Клас П-І - зони приміщень, в яких зберігаються (використовуються) горючі рідини з температурою спалаху вище 61°С.
Клас П-ІІ - зони приміщень, де можливе утворення горючого пилу або волокон з нижньою концентраційною межею межу поширення полу-м'я понад 65 г/м3 до об’єму повітря.
Клас П-ІІа - зони приміщень, в яких є тверді горючі речовини. Горючий пил і волокна відсутні.
Клас П-ІІІ - зовнішні установи та ззовні розташовані зони, де зберігаються або використовуються горючі рідини з температурою спа-лаху понад 61°С, а також тверді горючі речовини.
