100.Протипожежні вимоги до улаштування та експлуатації електроустановок.

Електроустановки повинні відповідати вимогам ПУЕ, ПБЕ, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, ППБУ та інших нормативних документів, затверджених у встановленому порядку.

Керівник (власник) зобов'язаний забезпечити своєчасне технічне обслуговування та належну експлуатацію електроустановок. Особа, призначена відповідальною за їх протипожежний стан, зобов'язана:-   організовувати і проводити профілактичний огляд та планово - попереджувальні ремонти електрообладнання і електромереж, а також своєчасне усунення порушень, які можуть призвести до пожежі;

-  забезпечувати правильність застосування електрообладнання, кабелів, електропроводок залежно від класу пожеж – та вибухонебезпечних зон і умов навколишнього середовища, а також справний стан апаратів захисту від перевантажень тощо;

-   організовувати навчання та інструктажі чергового персоналу з питань пожежної безпеки під час експлуатації електроустановок.

Електродвигуни, світильники, проводи та розпридільні пристрої треба регулярно, не рідне одного разу на місяць, а в зачинених приміщеннях – щотижня, очищати від пилу.

З метою запобігання виникнення пожежі не дозволяється:

-проходження зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, штабелями лісу і т.п.;

-прокладення електричних проводів і кабелів транзитом через складські приміщення, пожежонебезпечні та вибухо – небезпечні зони;

-експлуатації електропроводів з пошкодженою або зношеною ізоляцією;

-  застосування саморобних подовжувачів, саморобного електронагріваль-ного обладнання;

-  користування пошкодженими електровиробами (розетками, вимикачами і т. п.);

-  застосування в пожежно небезпечних запахах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків);

- залишати без догляду при виході з приміщення увімкнених в електромережу нагрівальних приладів, телевізорів тощо;

-  складування горючих матеріалів на відстані менше 1м від електроустат-кування та під електрощитами;

-  використання побутових приладів (прасок, чайників і ін.) без негорючих підставок та в місцях (приміщеннях), де їх застосування не передбачено або заборонено та ін.

101.Пожежна профілактика та пожежна безпека.

 Пожежна профілактика - це комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на гарантування безпеки людей, запобігання по­жежам, обмеження їх поширення, а також створення умов для успіш­ного гасіння пожежі.

У процесі розробки профілактичних заходів запобігання пожежам враховується протипожежний стан об'єкта, тобто кількість пожеж та зби­тки від них, число займань, а також травм, отруєнь і загиблих людей, рі­вень реалізації вимог пожежної безпеки, рівень боєготовності пожежних підрозділів, а також стан протипожежної агітації і пропаганди.

Пожежна безпека - стан об'єкта, за якого виключається можли­вість пожежі, а у випадку її виникнення унеможливлюється дія на людей небезпечних факторів пожежі і забезпечується захист матеріальних цінностей. Одним із основних факторів забезпечення пожежної безпеки є пожежна профілактика.

Забезпечення пожежної безпеки об'єкта передбачає створення систе­ми попередження пожеж та протипожежного захисту. Велике значення при цьому мають організаційно-технічні заходи, які умовно можна поді­лити на:

а)організаційні (організація пожежної охорони, навчань, інструктажів та ін.);

б)технічні (суворе дотримання правил і норм, визначених чинними нормативними документами, при реконструкції приміщень, технічному переоснащенні виробництва, експлуатації електромереж, опалення, освітлення та ін.);

в)заходи режимного характеру (заборона паління та застосування відкритого вогню в недозволених місцях та ін.);

г)експлуатаційні (своєчасне проведення профілактичних оглядів,ремонтів устаткування тощо).

Система попередження.

Система попередження пожеж - це комплекс організаційних захо­дів і технічних засобів, спрямованих на запобігання виникненню та роз­витку пожежі. Вона передбачає виявлення початкової стадії пожежі, своєчасну інформацію й, у разі необхідності, включення автоматичних систем пожежегасіння.

 Система протипожежного захисту - це сукупність організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання дії на людей небезпечних факторів пожежі й обмеження збитку від неї.

Основними напрямками протипожежного захисту об' єкта є:

-обмеження розмірів та поширення пожежі, що досягається плану­ванням будівель і споруд з урахуванням вимог Правил пожежної безпеки, правильним розміщенням виробничих цехів, приміщень, дільниць у ме­жах будівлі, вибором будівельних конструкцій, встановленням протипо­жежних перешкод, влаштуванням систем пожежегасіння та ін.;

-обмеження розвитку пожежі. Це, перш за все, обмеження кількості горючих речовин, що одночасно знаходяться в приміщенні, аварійне стравлювання горючих рідин та газів, своєчасне звільнення приміщень від залишків горючих матеріалів, а також застосування для пожежовибухонебезпечних речовин (матеріалів) спеціального устаткування;

-створення умов для успішного гасіння пожежі.

Первинні засоби пожежегасіння

 Основними вогнегасними речовинами та сполуками, що застосову­ються для гасіння пожеж й окремих вогнищ, є вода, водяна пара, хімічна піна, повітряно-механічна піна, водні розчини солей, інертні й негорючі гази, галоїдно-вуглеводневі сполуки, сухі негорючі порошки та пісок.

Водавикористовується для гасіння пожеж кла­су А. Вона застосовується у вигляді компактних і розширених струменів і як пара. Вогнегасний ефект компактних струменів води полягає у змочуванні поверхні, зволоженні та охолодженні твердих горючих матеріалів.

Струменем води гасять тверді горючі речовини; дощем і водяним паром - тверді, волокнисті, сипучі речовини.

Водяну пару застосовують для гасіння пожеж у приміщеннях об'ємом до 500 м і невеликих загорянь на відкритих установках.

Вуглекислота використовується для гасіння пожеж класів А,В (Е), а також горючих рідин і твердих речовин. Вуглекислотний вогнегасник слід тримати за ручку для уникнення обмороження рук, зберігати подалі від тепла.

Повітряно-механічна піна використовується для гасіння твердих ре­човин та легкозаймистих рідин з відкритою поверхнею, що горить.

Інертні та негорючі гази (вуглекислий газ і азот) знижують концент­рацію кисню в осередку пожежі та гальмують інтенсивність горіння. Во­ни застосовуються для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, твердих горючих матеріалів, устаткування під напругою, пожеж в архівах, бібліо­теках, музеях тощо.

Вогнегасні порошки можна використовувати для різноманітних спо­собів пожежогасіння всіх видів речовин. Основним компонентом порош­ку ПСБ є бікарбонат натрію (NaHCO3), ПФ - діамоній фосфат.

Пісок використовується для гасіння невеликої кількості розлитих го­рючих рідин.

Для підвищення ефективності гасіння пожеж необхідно використо­вувати вогнегасники.