2. Дитячі і юнацькі громадські організації

Світоглядний плюралізм, багатопартійність в суспільно-політичному житті відкривають простір для створення та організації роботи різноманітних дитячих громадських ор­ганізацій, об'єднань і рухів. Наприкінці XX ст. в Україні значно активізувався про­цес створення дитячих та юнацьких організацій, відновили свою діяльність раніше заборонені.

Дитячі (молодіжні) громадські організації — об'єднання грома­дян віком від 6 до 14 (молодіжні — від 14 до 28) років, метою яких є діяльність, спрямована на реалізацію та захист прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів.

З урахуванням головних напрямів діяльності їх поділя­ють на шість груп:

1. Молодіжні організації, зорієнтовані на вирішення по­літичних проблем. Найпомітніші серед них Молоді респуб­ліканці України, Об'єднання демократичної української мо­лоді (ОДУМ), Соціалістичний конгрес молоді, Ліберальне молодіжне об'єднання, Спілка українського студентства (СУС), Асоціація молодих українських політологів і полі­тиків, Молодіжна організація спілки офіцерів України «Со­кіл», Львівський фонд «Молода Україна» та молодіжні ор­ганізації при політичних партіях та рухах.

2. Молодіжні організації, зосереджені на вирішенні со­ціальних проблем. Цю групу становлять Спілка молодіж­них організацій України (СМОУ), Асоціація МЖК воїнів-інтернаціоналістів України «Укрінтербуд», Українська ре­спубліканська рада молодих вчених і спеціалістів, Палата молодих підприємців України та ін.

3. Молодіжні організації, що займаються вивченням іс­торії, фольклору, етнографії народів України. До цієї групи належать «Товариство Лева»,товариство «Щире братство», Молодіжне товариство «Кіш», Молодіжна єврейська орга­нізація «Шахар» та ін.

4. Молодіжні благодійницькі організації. Найпомітні­ші серед них Південноукраїнське благодійне товариство «Молодь за милосердя», Асоціація молодіжних пошукових об'єднань України «Обеліск», Республіканський молодіж­ний благодійницький фонд допомоги потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС, Молодіжне благодійне товариство «Гуманіст».

5. Релігійні молодіжні організації. Цю групу представля­ють Комітет української католицької молоді (КУКМ), Органі­зація «Українська молодь Христові», Молодіжна рада церков Євангельських християн-баптистів України, Всеукраїнське православне молодіжне Братство ім. Петра Могили та ін.

6. Дитячі громадські організації. З-поміж інших своєю активністю виділяються Українська скаутська організація «Пласт», Спілка української молоді (СУМ), Спілка піонерських організацій України (СПОУ), Українське дитячо-юнацьке товариство «СІЧ».

Більшість із них заявляють про свою позаполітичність. Їх виховні зусилля спрямовані переважно на формування вмінь і навичок у дітей і підлітків, пов'язаних з природою (життя в таборі, туризм, екологічне виховання), із зміцнен­ням здоров'я (фізична підготовка), вихованням шанобливо­го ставлення до сім'ї, рідної місцевості, держави (сімейне життя, життя в суспільстві).

Українська скаутська організація «Пласт». Заснована вона 1911 р. Петром Франком, Іваном Чмолою та Олександром Тисовським, маючи своїм завданням всебічне патріотичне і націо­нальне виховання, розвиток моральних, духовних і фізичних рис юнаків та дівчат. У 1924 р. організація «Пласт» в колишній УРСР була заборонена як «дрібнобуржуазна виховна система, не сумісна з побудовою соціалізму». Після розгрому «Пласту» урядом Польщі в Західній Україні організація продовжувала діяльність серед української діаспори — у Канаді, США, Авст­ралії. Лише в 1989—1990 рр. «Пласт» відновив роботу в Львів­ській, Тернопільській та Івано-Франківській областях, де по­ступово посів провідні позиції серед дитячих організацій. Офі­ційне відродження «Пласту» в Україні відбулося 13 квітня 1991 року на установчному з'їзді.

Основою пластового виховання є заборона політизації дитини. Його метою є сприяння розвитку молодих людей для реалізації їх інтелектуального, громадського та духов­ного потенціалу, відповідальних громадян, учасників міс­цевих, національних та міжнародних співтовариств. Ска­утський рух заснований на таких принципах:

— обов'язок перед Богом;

— обов'язок перед іншими;

— обов'язок щодо себе.

Хлопці і дівчата виховуються окремо до 17 років (стар­шим пластунам (з 17 до ЗО років) дозволяється працювати з дітьми, якщо вони не належать до політичних організацій). Пласт має чітку структуру, атрибутику (гімн, герб, розпі­знавальні знаки та форму), присягу, в якій ідеться: «При­сягаю своєю честю, що робитиму все, що в моїх силах, щоб бути вірним Богові й Україні, допомагати іншим, жити за пластовим законом і слухатися пластового проводу».

Наприкінці XX ст. скаутські організації почали діяти майже у всіх регіонах України. Вони опираються на загаль­нолюдські цінності, норми християнської моралі.

Залежно від віку, скаути належать до певних категорій:

• хлопчики 7—10 років: кабскаути (дитинка, щеня), ді­вчатка браунскаути (пташенята);

• хлопчики 11 — 14 років: бойскаути (розвідники), дів­чатка —герлскаути;

• юнаки та дівчата 15—21 року: «гідні», «пошукачі», «дослідники».

Організаційно вони поділяються на групи, а ті — на ланки патрулів, які мають свої назви. Очолюють їх дорослі лідери па­трулів — командири загонів. Великі загони — рада команди­рів на чолі зі старшим командиром (лідером). У керівників іс­нує своя ієрархія (скаутери, скаут-майстри) — ті, хто пройшов усі етапи скаутингу. Головне, щоб дорослі вели скаутський спо­сіб життя, були спортсменами і зразком для підопічних. Усе за­гонове життя спрямоване на виконання законів скаута.

Спілка української молоді (СУМ). Утворена вона 1925 р. в Києві. Своє головне завдання вбачала у звільненні Украї­ни, створенні української самостійної соборної держави. У 1929—1930 рр. почалося переслідування СУМу. У 1945 р., після закінчення Другої світової війни, СУМ знову віднови­ла свою діяльність (в Німеччині). 1989—1991 рр. — відро­дження діяльності СУМу на території України.

Спілка поділяється натри основні організаційні ланки: молодше юнацтво (6—12 років); юнацтво (6—16 років); ста­рше юнацтво (12—16 років). Старші члени організації — дружинники (18—35 років). Прагне виховувати молодь в українському патріотичному дусі, чесними і працьовитими людьми, свідомими громадянами, спираючись на традиції та морально-етичні засади християнства, державні цілі та ідеали. Гасло СУМу — «Бог і Україна».

Спілка піонерських організацій України (СПОУ). Вона утворена наприкінці 1990 р. Вважає себе правонаступницею піонерської організації ім. Леніна і добровільним, самодія­льним об'єднанням дітей та підлітків, орієнтованим на іде­али гуманного і демократичного суспільства. Спілка прого­лосила незалежність від будь-яких політичних партій та ру­хів, її девіз: «За Батьківщину, добро і справедливість!». Керується у своїй діяльності принципами:

— єдність слова і діла;

— честі й совісті;

— дружби і товариськості;

— турботи і милосердя.

Виховна система організації будується за трьома напря­мами: «Я — Батьківщина». Я — це самовдосконалення, ви­ховання себе як особистості, родина — сімейне виховання, повага до своєї родини, Батьківщина — вболівання за інте­реси держави, людей. Поділяється на три вікові групи: 7—

Формування учнівського колективу, його вплив на виховання особистості 201

9 років (діти, які вважаються помічниками); 10—12 років (умільці); 13—14 років (майстри).

Символ — веселка, розпізнавальний знак — галстук, на якому відтворено сім кольорів. Червоний колір — на­прям «Червона калина» (вивчення народної творчості, традицій, обрядів, проведення свят); жовтогарячий — «Лідер» (вміння організовувати справу, повести за со­бою); жовтий — «Берегиня» (виховання поваги до сім'ї, організація сімейних свят тощо); зелений — «Краю мій лелечий» (екологічне виховання); блакитний — «Повір у себе» (благодійницька, шефська робота); синій— «По­магай» (вміння працювати з інструментами, допомога сі­м'ї, загону, збір металолому, лікарських рослин тощо); фіолетовий — «Котигорошок» (спортивно-туристичний напрям).

Українське дитячо-юнацьке товариство «СІЧ». Започат­коване воно в лютому 1993 р. Гасло: «Сила, істина, честь!». Мета його полягає у відродженні національної свідомості, утвердженні «державницької ідеї», формуванні нового ти­пу українського характеру, основними рисами якого були б фізична досконалість, витривалість, свідомий патріотизм, вихованість, культурність, освіченість, висока моральність. Члени товариства складають присягу: «Присягаю своєю чес­тю бути вірним товаришем, служити товариству життям своїм, слухатись січової старшини». Мас осередки в бага­тьох областях України. Головні напрями роботи — вивчен­ня історії козацтва, військово-партіотичне виховання на за­садах козацької педагогіки, фізичне загартування, створен­ня недільних козацьких шкіл, спортивних та інших гуртків, організація оздоровчих таборів.

Асоціація гайдів України. Зареєстрована в 1996 р. Рух гайдів виник в Англії на початку XX ст. Назва обрана його засновниками лордом Робертом Баден-Пауеллом та його се­строю Агнес на честь відомих індійських племен, мешкан­ці яких вирізнялися винахідливістю і вправністю.

Гайд — людина, яка йде попереду і знаходить дорогу. Ме­та асоціації — сприяти розвитку та формуванню дівчини як соціально зрілої особистості, її активній участі у всіх сферах життя суспільства, зміцнення фізичного, духовного, емоцій­ного здоров'я, надання допомоги у саморозвитку і самореалізації, виховання впевненості у собі, реалізація шансів на життєвий успіх. Основними завданнями є залучення дівчат до гу­манітарної системи цінностей, підвищення їх культурного рівня, знань з історії, світової та національної культур, крає­знавства, медицини, допомога у здійсненні природоохоронних проектів. Члени асоціації беруть участь у програмах, семіна­рах, тренінгах, гайдівських таборах, заходах, пов'язаних з по­ліпшенням становища дітей та жінок в Україні. Гайди мають опанувати8 програм: «Українознавство», «Усвіті гайдингу», «Школа медицини», «Вічніістини», «Світова культура», «Го­сподарочка», «Життя на природі», «Планета — нашдім».За­лежно від віку дівчат поділяють на категорії: ластівки — 7— 10 років, гайди — 11—16, ренжери — 16—20 років. Органі­зація має емблему, гасло, гімн, присягу.

Українське дитячо-юнацьке товариство «Сокіл». Воно виникло у 1894 р. у Львові. Основна мета — виховання в походах по рідному краю та в табірних умовах духовно і фізично розвиненої особистості з високою національною свідомістю і гідністю. У даний час організація відроджу­ється.

Установи освіти намагаються розширити свою співпра­цю з дитячими та молодіжними організаціями у справі ви­ховання учнівської молоді. Ця робота охоплює спільні се­мінари працівників освіти і дитячих та молодіжних орга­нізацій, співучасть в організації спортивних, оздоровчих таборів, надання психолого-педагогічної допомоги керівни­цтву дитячих та молодіжних організацій.