Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕКОНОМИКА ОТВЕТЫ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
720 Кб
Скачать
☆

53. Підприємницький простір та характеристика його складових.

Підприємницький простір — це суспільно-економічна ситуація, яка містить в собі:

• ступінь економічної свободи;

• наявність (чи можливість появи) підприємницького корпусу;

• домінування ринкового типу економічних зв'язків;

• можливість формування підприємницького капіталу та використання необхідних ресурсів. Простір , у якому здійснюється підприємницька діяльність, можна уявити у вигляді економічної системи, де відбувається активний кругообіг між її складовими елементами — природними ресурсами, державою, домашніми господарствами, підприємництвом. Це основні елементи зовнішнього простора бізнесу, між якими постійно здійснюється товарний та фінансовий кругообіг, формуються тісні зв'язки та проводяться обмінні операції для забезпечення нормального економічного розвитку системи в цілому .

Підприємницький простір можна поділити на внутрішній та зовнішній.

Внутрішній простір підприємства — це механізм життєздатності підприємства, що забезпечує його самовиживання.

Зовнішній простір підприємства — це структурно-просторове оточення, яке становить сукупність факторів прямого та непрямого впливу на функціонування підприємства.

Фактори простора підприємства можна класифікувати за такими ознаками:

1.3а сферою оточення: фактори мікросередовища (внутрішні), мак- ро середовища (зовнішні).

2. Залежно від ступеня впливу: прямий та непрямий (побічний) вплив.

3.3а характером дії: фінансово-економічні, організаційно-правові, соціально-психологічні.

4.3алежно від ролі факторів у створенні підприємницького клімату: стимулюючі та стримуючі.

54. Зовнішній і внутрішній фактори впливу на підприємницьку діяльність.

Зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на діяльність підприємства, формують його бізнес-середовище, яке фактично визначає становище підприємства на ринку, його економічний потенціал та фінансове благополуччя.

Так, до зовнішніх відносять фактори:

1) міжнародного рівня, які поєднують у собі загальноекономічні чинники, вплив міжнародної політики та конкуренції;

2) національні, що включають політичні, економічні, демографічні чинники;

3) ринкові, до яких належать конкурентні, науково-технічні та споживчі чинники.

Враховуючи їх велику кількість, зазначимо, що в процесі аналізу ділової активності підприємства слід виділяти ті, які мають максимальний вплив на діяльність підприємства. У зв’язку з тим, що вплинути на характер їх дії саме підприємство не в змозі, завданням аналізу є відпрацювання варіантів реагування на зміни зовнішнього середовища на випадок, якщо така ситуація стане актуальною.

До внутрішніх факторів відносять:

1) конкурентну позицію підприємства;

2) принципи діяльності;

3) ресурси та їх використання;

4) маркетингову ситуацію й політику;

5) фінансовий менеджмент.

Значення всебічного аналізу внутрішніх чинників для прийняття зважених управлінських рішень переоцінити важко. Такий аналіз дає змогу визначити межі виробничих і збутових можливостей підприємства та обрати ті напрями перетворень, розвиток яких дасть максимальний господарський ефект у довгостроковій перспективі.