Розділ 1. Загальні відомості про земельну ділянку

Земельна ділянка – це частина земної поверхні з визначеними межами, певним положенням у просторі.

Параметри земельної ділянки:

• геометричні (фізичні);

• ідентифікація у просторі;

• правовий характер використання.

Земля – матеріальна основа добробуту, яка виконує такі функції:

• як головний засіб виробництва в сільському та лісовому господарствах;

• як просторовий базис для розміщення виробничих сил і розселення людей;

• є основою для відновлення трудових, матеріально-технічних і природних властивостей.

Найменшою частиною земельного кадастру є окрема земельна ділянка, яка розглядається не тільки як об’єкт користування, а в першу чергу як об’єкт права власності. Земельний кадастр дає всі відомості про земельну ділянку.

У процесі здійснення земельного кадастру проводиться процедура визнання факту виникнення або припинення права користування земельною ділянкою, збираються і систематизуються відомості про місце розташування земельних ділянок, їх оцінку.

На показники внутрігосподарської оцінки земель впливає цілий ряд просторових та інших характеристик, які мають індивідуальні значення для кожної робочої ділянки і не могли бути враховані при міжгосподарській оцінці земель. Умовно їх можна розділити на чотири групи, виходячи із методики їх отримання:

• технологічні коефіцієнти;

• питомий опір ґрунту;

• віддаленість від виробничого центру;

• зміна врожайності.

Всі ці показники враховані в агровиробничих групах, проте кожна робоча ділянка має свої особливості, які необхідно відобразити через відповідний коефіцієнт, який розраховується як відношення конкретного значення по земельно-оціночному району.

Чернігів - це адміністративний, промисловий, економічний і культурний обласний центр України. Він розташований на півночі України, у 140 км від Києва і 60 км від Славутича. Населення Чернігова складає близько 300 тис. чол. Площа області становить 31,9 тис. км кв., кількість населення – 1285,8 тисяч чоловік.

Поверхня Чернігівщини – це низовина, плоска, подекуди хвиляста рівнина із загальним нахилом на південний захід. Район подорожі розміщений на Придніпровській низовині, що простягається з північного заходу на південний схід області, та співпадає з Дніпровсько – Донецькою западиною. В даному регіоні поширені річкові долини (басейни річок Удай, Лисогір, Смош, Сейм), яри, що виникли під дією водної ерозії та вітру. Переважаючі абсолютні висоти становлять 150 - 175 м., відносні висоти коливаються в межах 20 метрів та середньою крутизною 14 -18°.

Область розташована в північному помірному тепловому поясі. Клімат формується під впливом теплих повітряних мас, що надходять з Атлантичного океану і зумовлюють виникнення циклонів, які супроводжуються опадами. Наслідком чого є зменшення спеки в населеному пункті влітку, та підвищення температури взимку. На формування клімату також впливає характер підстилаючої поверхні: височини затримують вітри, впливають на розподіл опадів, ліси сповільнюють рух повітря в нижніх шарах атмосфери. Середня річна температура становить 6,6° С, середня температура липня - + 18,6 °С, січня - – 6,8°. Тривалість безморозного періоду – 160 – 170 днів. Абсолютна вологість: влітку – 55 %, взимку – 85 %. Протягом року випадає – 500 – 600 мм опадів, значна кількість яких припадає на літні та осінні місяці. Середня швидкість вітрів взимку – 4 – 5 м/с, влітку 3 м/с. Значна частина території належить Придніпровській низовині, південно-східна частина відноситься до краю Полтавської рівнини. На півночі області переважають змішані ліси (68% території області), і лише на півдні зустрічаються ділянки лісостепу.