2.2.4. Встановлення і погодження меж земельної ділянки

Територія кожної земельної ділянки має свої межі — умовні лінії, що відокремлюють її від інших територій. Вони встановлюються й змінюються на підставі проектів землевпорядкування, розроблених державними та іншими землевпорядними організаціями відповідно до техніко-економічних обґрунтувань.

Межі не є постійними. Вони можуть змінюватися за рахунок включення нових земельних ділянок або поділу самої земельної ділянки на частини.

Через обмеженість землі в центрі міста, створюється висока конкуренція за місце розташування нерухомого майна, одночасно, через різні рівні орендної плати, в центрі міста типи землекористування розподіляються між функціями землі відповідно до необхідної загальної доступності.

Наприклад, власники магазинів пропонують максимальну орендну плату за перші поверхи й ігнорують верхні, а власники офісів вважають доступність верхніх поверхів прийнятною для ефективної діяльності і пропонують більшу орендну плату, ніж для інших функцій.

2.2.5. Обчислення площ, складання експлікації земельних угідь

Забудовані землі: 40,9*47,0=1922,3м2 = 0,19 га;

Город : 47,0 * 15 = 705 м2 = 0,071 га;

Багаторічні насадження: 55,9 * 56,1=3135,99м²= 0,31 га;

Рілля: * 103,1 = 7322,04м²= 0,73 га;

Сіножать: * 103,1 = 5012,7 м2 = 0,51 га;

ЛЕП: 19150- (1922,3+ 705+ 3135,99+ 7322,04+ 5012,7) = 1051,97 м²= 0,11га.

Табл. 4 Експлікація земель

Об’єкт	Всього	Сільськогосподарські землі						Забудовані землі
		Всього	Сільськогосподарські угіддя					Всього	Під житловою забудовою	Землі технічної інфраструктури
			Рілля			Сіножать	Багаторічні насадження
			Всього	Рілля	В тому числі город
Земельна ділянка	1,92	1,62	0,8	0,73	0,071	0,51	0,31	0,3	0,19	0,11

Розділ 3. Земельно-оціночні роботи

1. Природно-сільськогосподарське районування території

Важливою умовою проведення об'єктивної оцінки родючості грунтів є ретельний облік природних і економічних чинників. Вплив природних умов на врожайність сільськогосподарських культур можна визначити на порівняно невеликих територіях з приблизно однаковими кліматичними, гpунтовими, економічними й організаційно-господарськими умовами. Порівняльна характеристика якості земель України досить складна, з чим пов'язані регіональні відмінності тепло- і вологозабезпеченості, типів рельєфу, ґрунтового покриву, ступеня освоєння земель і їх використання. У зв'язку з цим для обліку різних природних та економічних умов необхідно провести районування території з врахуванням закономірних змін природних умов, а також особливостей використання земель у народному господарстві. Природно-сільськогосподарське районування служить основою розробки різних видів галузевих і спеціалізованих районувань, особливо земельно-оціночного районування території, яке проводиться, як правило, на обласному рівні.

Продуктивність сільськогосподарського виробництва значною мірою визначається ґрунтово-кліматичними умовами, причому клімат – найбільш важливий чинник для досліджень на великих територіях в масштабі всієї країни, оскільки з ним тісно пов'язана зональність ґрунтового покриву. Клімат менше залежить від виробничої діяльності людини, у той час як родючість ґрунту змінюється у результаті агротехнічного і меліоративного впливу.

Основна одиниця районування - природно-сільськогосподарська зона. В Україні виділяють 5 зон та 2 гірські області. Зона характеризується певним балансом тепла і вологи за вегетаційний період, особливостями ґрунтоутворення і живлення рослин. Це відповідає конкретним типам або підтипам ґрунтів, рослинності, співвідношенню між ріллею, кормовими і лісовими угіддями, тій чи іншій структурі агротехнічних і меліоративних заходів. Комплексом природних умов визначаються зональний тип спеціалізації та системи ведення сільського господарства.

У межах зон виділяють природно-сільськогосподарські провінції (19), які характеризуються специфічними особливостями ґрунтового покриву, пов'язаними з мікрокліматом і річним ходом змін його елементів. Провінції розрізняються змінами агрокліматичних показників: коефіцієнта континентальності клімату, суми температур повітря вище 10º С, коефіцієнта річного атмосферного зволоження, кліматичного індексу біологічної продуктивності в балах відносно середньої продуктивності, суворості та сніжності зими, тепло- і вологозабезпеченості вегетаційного періоду.

Провінції поділяються на природно-сільськогосподарські округи (32), які характеризуються добре вираженими геоморфологічними і гідрологічними особливостями, складом грунтоoутворювальних порід, переважаючим типом ґрунтоутворення, а також макро- і мезокліматом. Виділення округів проводиться на основі врахування узагальнених типів рельєфу, головних типів і підтипів ґрунтів, їх механічного складу і дренованості території.

Всього в Україні виділено 197 природно-сільськогосподарських районів, які відрізняються за агрокліматичними, геоморфологічними і ґрунтовими показниками. Уточнення природно-сільськогосподарського районування проводиться для дотримання загальних вимог бонітування ґрунтів і оцінки земель – виділення території з однорідними природно-сільськогосподарськими умовами. Межі природно-сільськогосподарських районів співпадають з межами територій сільських рад за станом на момент виконання робіт.

Для земельно-оціночних робіт необхідно поряд з природнокліматич-ними умовами враховувати економічні показники використання земель. З цією метою проводиться природно-економічне, або земельно-оціночне районування.

Земельно-оціночний район – це частина території області, для якої притаманна певна однорідність агрокліматичних, геоморфологічних, грунтово-меліоративних і природно-технологічних умов.

Межі земельно-оціночних районів встановлюються з урахуванням переважаючих показників водозабезпеченості господарств оцінюваної території. У зонах розвинутого плодівництва і виноградарства при земельно-оціночному районуванні враховуються специфічні особливості вирощування багаторічних насаджень. У рівнинних умовах земельно-оціночні роботи, встановлені для оцінки ріллі, можуть об'єднуватися за подібністю основних екологічних чинників вирощування плодових культур і винограду на рівні природно-сільськогосподарських округів або провінцій. У гірських районах передбачається виділення екологічних одиниць залежно від висоти над рівнем моря, експозиції і крутизни схилів.

Дана земельна ділянка знаходиться в зоні Полісся, Полісько-Лівобережній провінції, Чернігівсько-Поліському окрузі.