2.2.1. Складання індивідуальних абрисів кадастрової зйомки
Абрис (нім. Abriß - креслення) - контур, начерк, обрис предмета, лінія, що показує форму якогось об'єкта; попередній нарис малюнка одними лініями; начерк будь-якого плану або роботи (визначення Брокгауза і Ефрона) .
Так само абрисом називають ручної начерк при геодезичної зйомки із зазначенням промірів.
Складання індивідуального абрису кадастрової зйомки земельної ділянки
№ варіанта =19; n= (№ варіанта*10)см;
n=190см =1,9 м
Поправки вносимо в довжини ліній за наступних умов:
якщо горизонтальна лінія, то поправку віднімаємо;
якщо лінія вертикальна, то поправка додається.
Записуємо довжини ліній даної земельної ділянки:
L 1-2 = 54,0+1,9=55,9;
L 2-3 = 105,0-1,9=103,1;
L 3-4багаторічні насадження = 54,0+1,9=55,9;
L 4-5 = 128+1,9=129,9;
L 5-6 сіножаті= 105,0-1,9=103,1;
L 6-1 = 128+1,9=129,9.
В створі ліній теодолітного ходу земельна ділянка поділена наступним чином:
L 1-2забуд землі = 39+1,9=40,9;
L 1-2город = 15,0;
L 2-3забуд землі = 47,0;
L 2-3багаторічні насадження = 58-1,9=56,1;
L 4-срілля = 64,0+1,9=65,9;
L с-дЛЕП = 9,0;
L д-5сіножать = 55,0;
L 6-асіножать = 43,0+1,9=44,9;
L а-вЛЕП = 9,0;
L 1-врілля = 76,0;
L 1-4город = 47,0;
L 1-4багаторічні насадження = 56,1;
L 5-А = 68,-1,9=66,1;
L 6-А = 67,0-1,9=65,1.
2.2.2. Складання схеми планового обґрунтування земельної ділянки
Складання планового обґрунтування земельної ділянки починається з розрахунку вихідних даних, а саме обчислюємо координати п. А. Знаходимо дирекцій ний кут L β-α, вираховуємо прив`язочні кути γ1, γ2, γ3.
ХА = 9000+190-0,19 = 9189,81;
УА = 7000+190-0,19=7189,81;
α А-В = (17*19)°=323°;
α В-А = 99° -180°= 143°;
γ1 = 135° + 1,9′*10 = 138° 10′.
Прив`язочні кути γ2 та γ3 знаходимо вирішуючи задачу трикутника за трьома відомими сторонами:
S∆
= 
= 
=2091,31м²;
h
= 
= 
= 40,57м;
Sin
γ2
= 
; γ2
= 38˚ 33′
Sin
γ3
= 
= 
;
γ3
= 37˚ 52′
Схеми планового обґрунтування земельної ділянки
2.2.3. Обчислювальна обробка теодолітного ходу
Табл. 1 Відомість обчислення координат точки 6
№ точки |
Виміряні кути |
Дирекційні кути |
Румби |
Горизонт прокладання |
Прирости координат |
Обчислені координати |
||
х |
у |
х |
у |
|||||
В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
143˚00′ |
ПдСх:37° |
|
|
|
|
|
А |
138˚ 10̒ |
|
|
|
|
|
9189,81 |
7189,81 |
|
|
184˚ 50̒ |
ПдЗ: 4˚50̒ |
65,1 |
-64,87 |
-5,49 |
|
|
6 |
128˚ 33̒ |
|
|
|
|
|
9124,94 |
7184,32 |
|
|
236°17′ |
ПдЗ:56°17′ |
|
|
|
|
|
Табл. 2 Відомість обчислення координат всіх точок теодолітного ходу
№ точок |
Виміряні кути |
Дирекційні кути |
Румби |
Горизонтальне прокладання |
Прирости координат |
Обчислені координати |
||
∆х |
∆у |
х |
у |
|||||
|
|
184˚ 50̒ |
ПдЗх: 4˚ 50̒ |
|
|
|
|
|
6 |
128˚ 33̒ |
|
|
|
|
|
9189,81 |
7189,81 |
|
|
236˚ 17′ |
ПдЗх: 56˚17′ |
130,7 |
-72,11 |
-108,05 |
|
|
1 |
180˚ |
|
|
|
|
|
9117,70 |
7081,76 |
|
|
236˚ 17′ |
ПдЗх:56˚ 17′ |
56,7 |
-31,03 |
-46,50 |
|
|
2 |
90˚ |
|
|
|
|
|
9086,67 |
7035,26 |
|
|
236˚ 17′ |
ПнЗх 33˚ 43̒ |
102,3 |
+85,76 |
-57,23 |
|
|
3 |
90˚ |
|
|
|
|
|
9172,43 |
6978,03 |
|
|
56°17′ |
ПнСх: 56˚17′ |
56,7 |
+31,03 |
+46,50 |
|
|
4 |
180˚ |
|
|
|
|
|
9203,46 |
7024,53 |
|
|
56°17′ |
ПнСх: 56˚17′ |
130,7 |
+72,11 |
+108,05 |
|
|
5 |
90˚ |
|
|
|
|
|
9275,57 |
7132,58 |
|
|
146°17′ |
ПдСх: 33˚43′ |
65,3 |
-85,76 |
+57,23 |
|
|
6 |
90˚ |
|
|
|
|
|
9189,81 |
7189,81 |
|
|
236°17′ |
ПдЗх:56˚17′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∑ = 0 |
∑= 0 |
|
|
Табл. 3 Обчислення площі земельної ділянки аналітичним способом
№ точок |
координати |
різниці |
добутки |
|||
хі |
уі |
Хі-1 – хі+1 |
Уі+1 – уі-1 |
уі*( Хі-1 – хі+1) |
хі*( Уі+1 – уі-1) |
|
1 |
9117,70 |
7081,76 |
103,14 |
-154,55 |
730412,73 |
-1409140,535 |
2 |
9086,67 |
7035,26 |
-54,73 |
-103,73 |
-385039,78 |
-942560,28 |
3 |
9172,43 |
6978,03 |
-116,79 |
-10,73 |
-814964,12 |
-98420,17 |
4 |
9203,46 |
7024,53 |
-103,14 |
154,55 |
-724510,02 |
1422394,74 |
5 |
9275,57 |
7132,58 |
13,65 |
165,28 |
97359,72 |
1533066,21 |
6 |
9189,81 |
7189,81 |
157,87 |
-50,82 |
1135055,31 |
-467026,14 |
∑ |
|
|
0 |
0 |
38313,84 |
38313,84 |
|
|
|
|
|
2S =3,83га;S= 19150 м2 = 1,92 га |
|