- •Філософське вчення Платона.
- •Філософія Арістотеля.
- •Філософське вчення Фоми Аквінського.
- •Філософія Відродження
- •Философия Нового времен. Ф.Бэкон, т.Гоббс
- •Философия б. Спинозы.
- •Французький матеріалізм, його тлумачення людини та суспільства
- •Філософське вчення Канта.
- •Філософська система г. Гегеля і його діалектичний метод.
- •Антропологічна філософія л. Фейєрбаха.
- •Основні ідеї марксистської філософії. Проблема відчуження людини.
- •Філософська думка Київської Русі.
- •Проблема людини в філософських вченнях в. Соловйова та м.Бердяєва.
- •Філософія екзистенціалізму.
- •"Буття" як філософська категорія. Форми буття та їх діалектична єдність.
- •Категорія "матерія" у філософії. Сучасна наука про основні форми й структурність матерії.
- •Рух як спосіб існування матерії та його основні форми. Рух і розвиток. Специфіка соціального руху.
- •Простір і час — форми існування матерії. Соціальний простір і соціальний час як буття людини в культурі.
- •Постановка проблеми свідомості в історії філософії.
- •Структура свідомості. Свідомість і несвідоме. Самосвідомість.
- •Розуміння пізнання як діалектичного й культурно-історичного процесу взаємодії людини і світу. Об'єкт і суб'єкт пізнання.
- •Буденне та наукове пізнання. Форми і методи наукового пізнання.
- •Проблема істини у філософії. Діалектична єдність абсолютної й відносної істини. Істина й омана. Істина та правда.
- •Категорії діалектики
- •Основні терміни
- •Поняття і сутність антропосоціогенезу. Філософія й наука про походження людини.
- •Специфіка буття суспільства як співбуття людей. Суспільне буття та суспільна свідомість.
- •Культура як символічний світ людського життя. Співвідношення культури й цивілізації.
- •Глобальні проблеми сучасності та майбутнє людства.
Глобальні проблеми сучасності та майбутнє людства.
Поняття „глобальний” використовується протягом останніх двох десятирічь для фіксації для фіксації найважливіших загальнопланетарних проблем сучасної епохи.
Глобальні проблеми сучасності зумовлені нерівномірністю екологічного демографічного, екологічного, політичноо, науково-технічного і культурного розвитку.
До глобальних проблем належать встановлення міцного миру на Землі, знищення осередків міжнародної напруженості, охорона навколишнього середовища, запобігання найбільш небезпечним захворюванням, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення потреб в екологічно чистих продуктах харчування, в енергії, розвиток фізичних та духовних сил людини. Гострота глобальних проблем залежить не лише від того, що непердбачені екологічні та соціально-економічні наслідки глибоко впливають на всі сторони життя сучасної людини. Істотним є й те, що ці проблеми настільки взаємопов’язані, що практично не можна добитися успіху у вирішенні однієї з них, ігноруючи або приділяючи недостатню увагу іншим. Крім того, однобічний підхід до вирішення глобальних може призвести до тяжких наслідків, які негативно позначаються на перспекктива розвитку всього людства. Своєрідність глобальних проблем полягає і в тому, що вони не можуть бути вирішені зусиллями окремих держав. Це передбачає скоординовані зусилля всього світового співтовариства.
Характерної рисою глобальних проблем є їхній динамічзм. Це, по-перше, можливість збільшення кількості пробле, які відносяться до глобальних; по-друге, вірогідність зменшення чи збільшення гостроти будь-якої з цих проблем. Добре відомо, що різні країни неоднаково ставляться до цих проблем. Одні витрачають на їх вирішення значні кошти, інші практично ігнорують їх.
Самий факт віднесення проблеми до проблеми до глобальних ставить її на наднаціональний, планетарний або загальнолюдський рівень і зумовлює необхідність дослідження і вирішення її з урахуванням не лише теперешньої, а й майбутьньої долі цивілізації.
Класифікація глобальних проблем:
1) обумовлені політичними реаліями проблеми, які зумовлюють передусім протиріччя між різними державами світу (проблема війни й миру, а також проблема ліквідації екологічної і науково-технічної відсталості держав, що розвиваються);
2) ті, що фрмуються у сфері взаємнодії суспільства і природи і є підсумком несвоєчасної відмови держав від попередніх, не у всьому обумовлених матодіів використання природних ресурсів (мінерально-сировинна й енергетична, освоєння космосу і ресурсів світового океану, охорона оточуючого середовища);
3) ті, що складаються у духовній сфері особистості, у взамовідношеннях її з суспільством і відбивають у специфічній формі процес адаптації людини до різних проявів науково-технічного прогресу, в тому числі і до його негативних наслідків (демографічна проблема, голод, хвороби, проблеми здоров’я, етичні аспекти глобальних проблем сучасності).
Дослідники пов’язують виникнення глобальних проблем з переходом світової економіки і політики на якісно новий етап розвитку, який характеризується вираженим ступенем взаємозалежності держав світу.
Суспільність долі землян із необхідністю веде до їх соціальної та духовної єдності, що виступає чинником виживання людаства. Слід диференціювати об’єктивні та суб’єктивні основи цієї єдності. До складу її об’єктивних підавлин входять міжрегіональни господарсько-економічні зв’язки, що поширюються, спільни зусилля щодо запобігання війни, боротьби з екологічною кризою, міжнародним тероризмом. Суб’єктивною основою єдності є перевага загальнолюдських інтересів та цінностей над грповими (регіональними, національними, класовими тощо). Потрібен діалог аби досягти взаєморозуміння та поваги до співрозмоника.
