- •Сучасний етап о/п в Україні.
- •2. Предмет, структура, зміст, мета дисципліни «Основи охорони праці».
- •3. Законодавство України про охорону праці
- •4. Основні положення Закону України *Про охорону праці*
- •5. Гарантії прав громадян на охорону праці
- •6. Нормативно правові акти з о/п і стандарти в галузі о/п
- •7. Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про о/п
- •8. Інструкції з о/п
- •10. Контроль за станом о/п на п-стві
- •11. Адміністративно громадський контроль за станом о/п.
- •9. Системи управління о/п ( суоп)
- •12. Структура, основні ф-ї та завдання управління о/п в організації.
- •13. Служба о/п на п-стві. Їхні права і обов’язки.
- •14. Комісії з питань о-п на п-стві
- •15. Кольори, знаки безпеки та сигнальні розмітки.
- •16. Стимулювання о/п
- •17. Принципи організації та види навчання з питань о-п
- •18. Навчання і перевірка знань з питань о-п посадових осіб.
- •19. Інстуктажі з питань о-п. Порядок проведення інструктажів.
- •20. Стажування та допуск працівників до самостійної роботи
- •21. Розробка комплексних планів покращення умов о-п та санітарно оздоровчих заходів
- •22. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки та їх класифікація.
- •23. Методи аналізу виробничого травматизму та проф. Захворювань.
- •24. Основні заходи по запобіганню травматизму та профзахворювань
- •25. Основні причини виробничих травм та профзахворювань на в-цтві
- •26. Законодавство в галузі гігієни праці.
- •27. Поняття, мета і завдання виробничої санітарії. Шкідливі фактори.
- •28. Мікроклімат робочої зони, нормалізація параметрів мікроклімату на організм людини.
- •29. Вентиляція та кондиціювання повітря.
- •30. Організація і паспортизація робочих місць.
- •31. Засоби індивідуального захисту і їхня класифікація та призначення.
- •32. Вплив параметру мікроклімату на організм людини.
- •33. Джерела вібрації.
- •34. Класифікація і характеристика вібрації.
- •35. Гігієнічні нормування вібрації.
- •36.Поняття про шум і вібрацію і їх вплив на організм людини.
26. Законодавство в галузі гігієни праці.
Гігієна праці — це галузь практичної і наукової діяльності, що вивчає стан здоров'я працівників у його обумовленості умовами праці і на цій основі обґрунтовує заходи і засоби щодо збереження і зміцнення здоров'я працівників, профілактики несприятливого впливу умов праці.
В системі законодавства щодо гігієни праці ключове місце займає Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Положення, що мають пряме відношення до захисту здоров'я робітників та службовців найбільш повно висвітлені в ст. 7 «Обов'язки підприємств, установ та організацій».
Відповідно до вищезазначеного Закону забезпечення санітарного благополуччя досягається такими основними заходами:
гігієнічною регламентацією та державною реєстрацією небезпечних чинників навколишнього та виробничого середовища;
державною санітарно-гігієнічною експертизою проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм та діючих об'єктів і обумовлених ними небезпечних чинників на відповідність вимогам санітарних норм;
включенням вимог безпеки щодо здоров'я та життя в державні стандарти та іншу нормативно-технічну документацію;
ліцензуванням видів діяльності, пов'язаних з потенційною небезпекою для здоров'я людей;
пред'явленням гігієнічно обгрунтованих вимог до проектування, будівництва, розробки, виготовлення та використання нових засобів виробництва та технологій; до житлових та виробничих приміщень, територій, діючих засобів виробництва та технологій тощо;
обов'язковими медичними оглядами певних категорій населення;
та ін.
27. Поняття, мета і завдання виробничої санітарії. Шкідливі фактори.
28. Мікроклімат робочої зони, нормалізація параметрів мікроклімату на організм людини.
Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях, під яким розуміють умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням. Ці умови визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури поверхонь, що оточують людину та інтенсивності теплового (інфрачервоного) опромінення.
Незважаючи на те, що параметри мікроклімату виробничих приміщень можуть змінюватись, іноді навіть значно, температура тіла людини залишається постійною (36,6 °С). Властивість організму людини підтримувати тепловий баланс із навколишнім середовищем називаються терморегуляцією. Нормальне протікання фізіологічних процесів, а отже і хороше самопочуття можливе лише тоді, коли тепло, що виділяється організмом людини, постійно відводиться в навколишнє середовище. Мікрокліматичні умови, за яких це має місце вважаються найкращими. Кількість тепла, що утворюється в організмі людини залежить від фізичних навантажень, а рівень тепловіддачі — від мікрокліматичних умов, головним чином, температури повітря (табл. 2.2).
Віддача тепла організмом людини в навколишнє середовище здійснюється трьома основними способами (шляхами): конвекцією, випромінюванням та випаровуванням вологи з поверхні шкіри.
Чим нижча температура повітря і швидкість його руху, тим більше тепла віддається випромінюванням. При високій температурі значна частина тепла втрачається випаровуванням поту.