23. Визначення верхньої межі пластичності.

Методом балансуючого конусу.

Використовують для незцементованих порід, які містять рослинні рештки Для визначення потрібний балансуючий конус, смужка, стакан.

1.Беруть зразок з природною вологістю, розтирають, пропускають через сито 0.5мм 2.Переносять у спец посуду і зволожують дистильованою водою до стану густого тіста, закривають кришкою і залишають на 24 год.

3.Перемішують тісто, переносять у стакан діам 4 см шпателем, щільно втрамбовують, вирівнюють поверхню.

4Підносять конус до стакана з грунтом, опускають, дають 5сек. на вільне занурення

5.Якщо конус занурився до риски(на 10мм), то верхню межу пластичності досягнуто.

6.Якщо занурення менше 10мм вологість замала. Тісто витягують з стакану, додають води і повторюють попередні дії- 3 і 4-тий пункт.

7.Якщо занурення більше10мм, вологість завелика, тісто витягають, ставлять на скляну поверхню і перемішують шпателем,щоб підсохло і повторюють дії 3 і 4.

8. Коли верхня межа пластичності досягнута, беруть 10г і визначають вологість і зважують.

9.Результати зарисують в журнал.

24.Механічні властивості гірських порід: детальна послідовність лабораторних досліджень однієї ї них на вибір(за винятком стискуваності скельних і напівскельних порід).

Механічні властивості гірських порід– характеризують зміни форми, розмірів та суцільність гірських порід під дією механічних навантажень, які створюються в результаті дії природних (гірничий тиск, тектонічні рухи) чи штучних факторів (вибухові роботи, різання порід тощо). Механічні навантаження викликають в гірських породах напруження і деформації. Виділяють такі М.в.г.п.: пружні (модуль Юнга, коеф. Пуассона та ін.), пластичні (модуль повної деформації, коеф. пластичності та ін.), міцнісні (границі міцності г.п. при стисненні, розтягненні і т. д.) і реологічні властивості (період релаксації, границя тривалої міцності та ін.).

До показників М.в. відносять також характеристики впливу на гірські породи рідин і газів (напр., коефіцієнт розмокання), гірничотехнічні параметри гірських порід (показники міцності, твердості, буримості, висаджуваності, подрібнюваності та ін). М.в. обумовлюють результат практично будь-якого механічного впливу на гірські породи, що виникає в процесі експлуатації родов. і переробки корисних копалин.

.4 види мех.. щільності:міцність до стискання,міцність до розтягування,до зсування,до згинання. геологічні властивості порід хар. Зміни напруженого деформованого стану в часі.Зростання деформації при постійному навантажені називається повзучість або кріпом зміцн.

Стискуваність незцементованих порід:здатність до деформації таких порід вплив їх структура,гранулометричний склад,мінеральний склад,вологість,коефіцієнт фільтрації,хім.. склад,і концентрація парового розчину та ін..Крім цього різною буде стискуваність зразків цієї ж породи з порушеним і порушеним природним складанням.Збільшення t також викликає збільшення стискування.Стискуваність здатність породи деформуватися при навантаженні зі зменшенням обєму Стискуваність зумовлює осідання споруд.При стисканні розрізняють 3 види деформації:деформ. При триосному стисканні з з обмеженням бокового розширення,деформ. Порід без можливості бокового розширення-компресія,деформ. Період при вільному боковому розширенні.Компресію визначають у лабораторних умовах,за допомогою спеціальних приладів-одометрів,в цьому приладі при вертик. навантаженні,об’єм породи буде зменшуватися,бо порода ущільнюється внаслідок зменшення пористості і вологості.Ущільнення триває до того моменту поки не буде виділено надлишок води. В підсумку будується компресійна крива, яка показує залежніть коефіцієнта пористості і вертикального навантаження.Якщо забирати навантаження,то об’єм поступово повернеться,але не досягне попередніх розмірів,тобто пористість відновиться.Це явище називають декомпресія або набухання. Ступінь стискуваності породи при компресійних випробуваннях виражають через коефіцієнт ущільнення. Коефіц. компресії- просадочність лесів зменш. в об’ємі під впливом зволож. і додаткового навантаження макропористих порід.