3. Показники стану, складу і властивостей порід.

Набір показників,які потрібно визначати та використовувані методи залежать від трьох факторів:

1.Х-ру споруди; 2. Стадії проектування; 3. Типу порід.

1.Напр. при проектуванні каналів і водосховищ велике значення мають фільтраційні властивості порід, а для відкритих виробок – стійкість порід в бортах.

2. На початкових стадіях визначають показники, які дають загальне уявлення про поведінку породи. На пізніших дослідження стають точними, детальними.

3. Породи із жорсткими зв’язками – ступінь звітрілості, тріщинуватості, мін. склад, морозостійкість, тощо. Глинисті породи – вологість, консистенція, спротив стисканню і зсуванню тощо. І так далі.

КЛАСИФІКАЦІЙНІ ПОКАЗНИКИ – використовують для попереднього виділення і порівняння порід, та для визначення площі поширення виділених типів. Їх визначають візуально чи за допомогою нескладних пристроїв безпосередньо на місцях і в польових лабораторіях.

Складу і будови

1.Колір,2.Текстура і мікротекстура, 3.Структура, 4.Карбонатність, 5.Домішки органічних речовин,

6. Засоленість, 7. Оглеєність,8. Озалізненість.

Природного стану:1.Тріщинуватість, 2. Звітрілість, 3. Природна вологість, 4. Ступінь заповнення пор водою, 5. Природна консистенція, 6. Ступінь щільності (для пісків), 7. Ступінь ущільненості(для глинистих порід за В. Приклонським)

Основні фізичні і водні властивості: Природна об’ємна вага, 2. Пористість, 3. Розмочуваність, 4. Набухальність, 5. Пластичність, 6. Ущільненість(піски), 7. Водопроникність.

НЕПРЯМІ ПОКАЗНИКИ – необхідні для вираховування прямих, а також для приблизної оцінки поведінки породи під дією споруд. :Питома вага, природна об’ємна вага, об’ємна вага скелета, природна пористість , природна вологість, грансклад, межі і число пластичності, максимальна молекулярна вологоємність, максимальна висота молекулярного підняття, макс. і мін. пористість.

ПРЯМІ ПОКАЗНИКИ – Використовуються при проектуванні, і визначаються на спеціальних приладах в лабораторіях.Коефіцієнт і модуль компресії, модуль стискання, модуль загальної деформації, модуль пружності, коефіцієнт і кут внутрішнього тертя, коефіцієнт і кут зсування та ін. Показники стану властивостей порід поділяють на: Окремі-значення показн. для ряду зразків. Узагальнені – визн. за допомогою математичної статистики узагальненням окремих показників однієї властивості.(середнє значення). Розрахункові – множення узагальнених показників на коефіцієнт запасу встановлений в залежності від характеру споруди.

4.Мінеральний і гранулометричний склад порід.

Мінерали,з яких складаються дисперсні осадові гірські породи поділяють:

1.ПЕРВИННІ.утворились з магми і не зазнали суттєвих змін,утворюються в результаті звітрення магматичних порід. Найпоширенішим є кварц;польовий шпат,глауконіт,слюда,рогова обманка,галіт.

2.ВТОРИННІ.а) нерозчинні у воді-утворюють тонкодисперсну частину гірських порід. Це глинисті мінерали, розмір часток яких менше 0,0001. Найпоширеніші групи глинистих мінералів: каолініт, монтморилоніт, гідрослюд.

б) розчинні у воді-це солі,які поділяються на: легкорозчинні (галіт,сильвін,мірабіліт, сода), середньо розчинні (ангідрит, гіпс), важкорозчинні (кальцит,доломіт,магнезит) Вони перебувають у певному розчині і впливають на характерні властивості глин. Концентрація солей впливає на властивості глин: чим більше солей, тим менше проявляються їх властивості.

3.ОРГАНОГЕННІ.Сліди результатів рослин і тварин.На це впливає ступінь розкладу рослинних і тваринних організмів. Домішки органіки впливають на:вологоємність,пластичність,водопроникність,опір зсування,опір стискання.

Гранулометричний склад порід

Групи часток певного розміру- фракції гран складу. Гранулом склад- відносний вміст частинок різних фракцій за їх вагою. В глинистих породах від кількості частинок залежить кількість вільної енергії, вона пов’язана з сумарною площею поверхні. Залежно від поєднання фракцій породи класифік на низку підрозділів. Групи гран аналізів: візуальні, ситові,гідравлічні,аеродинамічні, оптичні.