8. Фізичні властивості і стан порід.

Вологість породи – вміст у порах води, яка виділяється при нагріванні до темп 105•С. Визначається в лабораторіях і польових умовах за допомогою нейтронного картажу.

Питома вага породи – залежить від мінералогічного складу і є величиною сталою. Визначається в лабораторних умовах.

Природна об’ємна вага – вага одиниці об’єму породи природної вологості і складення. Величина змінна, залежить від вологості, вимірюють у польових умовах, гама випромінюванням.

Об’ємна вага скелета породи – вага одиниці об’єму сухої породи. Визначається за номограмами.

Об’ємна вага породи під водою – вага одиниці об’єму породи нижче рівня грунтових вод.

Показник загальної пористості – відношення об’му пор до загального об’єму.

Коефіцієнт пористості – відношення об’єму пор до об’єму скелету.

Критична пористість пісків – показник, який відображає межу між щільним і пухким складенням пісків.

Відносна щільність і ущільненість

Ступінь ущільненості глинистих порід

Ступінь вологості

9. Консистенція глинистих порід. Водні властивості порід

Консистенція глинистих порід – ступінь рухомості часток, що складають глинисту породу. Проявляється під дією зовнішнього механічного впливу при різній вологості. Головні форми консистенції:- тверда - пластична - текуча.

Межам різних форм консистенції відповідають такі значення вологості, які визначають момент переходу з однієї форми в іншу.

Пластичність – здатність породи змінювати свою форму без розривів, тріщин під зовнішнім впливом і зберігати форму після припинення впливу.

Пластичністю володіють лише глинисті породи (леси, лесоподібні породи, глинисті мергелі і крейда).

Розрізняють верхню межу пластичності (межа текучості), нижню межу (межа розкочування), число пластичності.Верхня межа пластичності – таке значення вологості, при якому порода переходить із пластичного стану в текучий.Нижня – з пластичного в твердий.

Число пластичності – інтервал вологості, в межах якого порода знаходиться у пластичному стані.

Впливає гранулометричний склад на пластичність, мінералогічний склад (максимальна пластичність – вторинні глинисті мінерали), форма часток (максимальна пластичність – пластинчаста, лускова), склад обмінних катіонів (Na+ – збільш., Ca2+ – зменш.), хім.склад і концентрація солей порового розчину.

Водні властивості Агресивна здатність – здатність води розчиняти гірські породи, а також штучні будів.матеріали (за рахунок ненасичення солями). Чим вища темпер., тим вища агресивність.

Набухання – збільшення обєму породи при дії води. Максимальна – у дистильованій воді, а зі збільшенням концентрації солей у воді набухання зменшується. Властиве глинистим мінералам (найб.- монтморилоніт, найм. – каолініт).. Зсідання – зменшення обєму породи при висиханні. Буває у глинистих породах з глинистим цементом. Понижує міцність породи. Є 2 види:- обємне - лінійне. Замірюють до і після висушування.

Розмокання – процес розпаду породи у воді на окремі зерна і агрегати, при цьому звязки між ними руйнуються. Це властивість глинистих порід і порід із глинистим цементом.

Розмякнення (змякнення) – різке зменшення міцності при надмірному зволоженні але без ознак фізичного розпаду. При спорудженні відкритих виїмок (карєрів) вивчають породи на цю властивість (в котлованах, при спорудженні каналів теж). Водопроникність – здатність порід пропускати (фільтрувати) води по порах, тріщинах. Діє сила тяжіння, впливає зовн.тиск, ел.струм, випаров., замерзання тощо. Використ.коеф.фільтрації – к-сть води, що проход.за од-цю часу через одиничн.переріз при напіному градієнті=1.

В породах існує фільтраційна анізотропія (в лесах – вертик.водопроникність, в стрічкових глинах – горизонтальна). Вологоємкість – здатність порід приймати, вміщувати і втримувати певну кількість води (найб. – в глинистих породах).