25 Вивчення стискуваності скельних і напівскельних порід.

Зразки готують правильної геоморфологічної форми (куб з ребром 5-10см; t не менше 10oС).

1)ретельно шліфують всі грані зразка.

2)Зразки які досліджують у повітряно–сухому стані висушують на повітрі до сталої маси .

3)Зразки, які досліджують у водонасиченому стані зволожують, а саме на 1/3 заливають зразок дистильованою водою, через 8 год. доливають ще 5 – 10 мм, і так кілька разів до постійної маси . процес триває добу.

4)Зразки з природною вологістю досліджують зразу після виготовлення.

5)Підготовлені зразки оглядають і записують в журналі ( тріщини, включення, шаруватість, порожнини)

6)Ставлять в прес .

7)Притискають верхню частину пресу і ступінчасто додають зусилля до руйнування зразка. Якщо зразок підготовлений правильно,то трісне під кутом,який = куту зсуву даної породи. Крок зусилля 15 – 20кг/с.

8) У момент руйнування заміряють показники манометра.

9)Заміряють кут зсування.

10)Для кожної породи проводять по 3 випробування у кожному стані. Межа міцності – це середнє арифметичне трьох визначень (станах)

11)Всі результати записують у журнал.

26. Типи і призначення відкритих виробок у інженерно-геологічних вишукуваннях.

Відриті виробки:

1) Розчистка- згяття невеликого поверхневого шару

2) Закопушка- невелика лійкоподібна виробка. Використовується для виявлення крівлі гірських порід.

3) Шурф- вертик. Виробка, глибиною до 20м і більше Округла форма-дудка. Стінки укріплюють,утворюють водовідлив, копають в ручну, або за допомогою шурфокопача.

4) Канава- трапецеподібн. перетин шир. основи 0,6 м. глибина до 3 метри. Протяжність 100-150м.В районахде великий кут падіння пластів,перпендик до простягання пласта.

5) Шахта- розм. 2 на 2м. або 2на 3м. глиб. До 100м.

6) Штольня- горизонт. виробка трапецієвидного перерізу. Вуща зверху,h=1,8. ширина основи 1,3-1,7, вгорі 1м. найчастіше роблять на берегах водойм. Найчастіше їх використ. ври будівництві гребель, щоб зясувати рівень тріщинуватості.

27. Буріння у інженерно-геологічних вишукуваннях

Під час маршрутів для гідрогеологічної зйомки бурять свердловини (10-15 м) і роблять пробні відкачки для визначення дебета води. Для гідротехнічних споруд бурять 100 і більше м, діаметр великий. Ретельно фіксують кожний водоносний горизонт. Бурові свердловини роблять механічним способом. Рідше – гідравлічним і температурним. Буріння почали використовувати з метою пошуку кор.копал., в першу чергу рідких (нафта) і газоподібних.

Буріння: - шнекове (повністю) - колонкове (по периметру).

Глибина різна. Найглибша – 14 км (Кольський п-ів).

Перший спосіб буріння був ударним.

1846 – вперше використали воду для буріння (Фовель, Франція). Згодом – парові двигуни (прогрес!).

1859 – в США використали ударний спосіб для видобування нафти.

Роторний спосіб – з кінця 80-х рр. 19 століття (США) для видоб.нафти. 1901 – вперше для буріння викор.електр.двигун (Азербайджан). 1897 – перша морська свердловина (Тихий океан, шельф Каліфорнійського п=ова).

1950-ті рр. – стало можливим буріння діаметром 1 м.

Для розвідки буріння почали викор.після винаходу алмазн.бура (Лєшо, 1862).

Удосконалення способів буріння для розвідки спрямовані на збереження керну , щоб його витягнути з великої глибини неушкодженим. Метод буріння вибухових шпурів і свердловин був розробл.у 1683 р. (Гутман). В Україні вперше викор.у Кривор.бас. в 30-х рр 20 ст.

Мінім.к-сть гірничих виробок в межах контурів будівлі за ДБН залеж.від категорії складності інж.-геол.умов та рівня відповідальності споруди. Відстань від 20 до 100 м.

Мінім.к-сть:•1-2 (проста споруда)•4-5 (складна).

Глибина залежить від типу фундамента і навантаження на ф-нт.:мінімум 4-6 м (1-поверхов.будинок) •6-8 м (2-поверхов.будинок) •більше 20 м (16-поверх. і більше).

Діаметр буріння: свердловина глиб.до 10 м – до 127 мм,•інші 88-219 мм. Діаметр змінються з глибиною. ВИДИ БУРІННЯ

1 РУЧНЕ Ударно-обертальний принцип. Всі породи крім скельних. Діаметр 89-325 і більше. Глибина 10; 30; 100 м і більше. Трудоємкий і повільний метод. Грунтонос – наконечник, який допомагає зберегти непорушену структуру грунту.

2 КОЛОНКОВЕ Керн (серцевина) – з непорушеною структурою. До кількох десятків метрів. Бурять по периметру. Бурять всі типи порід. 50-3000 обертів/хв. Залучають воду або повітря.

3 ШНЕКОВЕ Тільки в піщаних і глинистих. Отримують тільки порушену структуру. Переважно до 30 м, іноді до 100 м (на воду). Використовують для уточнення меж, для закладання геодез.реперів.

4 ВІБРАЦІЙНЕ Віброзонд 0,5-3 м довжиною, 40-120 мм діаметр. Глибина до 20 м. В осадових незцементованих породах. Недолік: не можна точно визначити рівень грунт.вод.

Обовязкова точна геодез.привязка. Похибка – кілька см (споруда, пошук води), 1-2 м (видобуток кор.копал.).

Кожна свердловина чи виробка повинна мати координати, абс. висоту до десятих метра.28. Електророзвідка у інженерній геології.