- •1. Інженерна геологія, як наука.
- •2. Інженерно-геологіяні класифікації гірських порід.
- •3. Показники стану, складу і властивостей порід.
- •4.Мінеральний і гранулометричний склад порід.
- •5. Структура і текстура порід.
- •6.Структурні зв’язки ,складення і тріщинуватості порід.
- •8. Фізичні властивості і стан порід.
- •9. Консистенція глинистих порід. Водні властивості порід
- •11. Механічні властивості порід.
- •10. Колоїдні властивості тонкодисперсних порід.
- •12. Стискуавність несцементованих порід.
- •13. Опір грунтів зсуванню.
- •15.Меліорація порід без жорстких звязків .
- •16. Інженерно-геологічна характеристика скельних порід.
- •17 Інженерно-геологічна характеристика особливих грунтів.
- •18. Інженерно-геологічні процеси на території міст
- •19. Хімічні і фізичні методи вивчення складу гірських порід.
- •20. Відбір зразків для досліджень.
- •21. Визначення гранулометричного складу порід.
- •23. Визначення верхньої межі пластичності.
- •24.Механічні властивості гірських порід: детальна послідовність лабораторних досліджень однієї ї них на вибір(за винятком стискуваності скельних і напівскельних порід).
- •25 Вивчення стискуваності скельних і напівскельних порід.
- •26. Типи і призначення відкритих виробок у інженерно-геологічних вишукуваннях.
- •27. Буріння у інженерно-геологічних вишукуваннях
- •28. Електророзвідка у інженерній геології.
- •29. Магніторозвідка у інженерній геології.
- •30. Сейсморозвідка у інженерній геології.
- •31. Гравіметрія у інженерній геології.
- •32. Польові методи досліджень механічних властивостей грунтів.
- •33.Дослідження зсувів і зсувонебезпечних ділянок
25 Вивчення стискуваності скельних і напівскельних порід.
Зразки готують правильної геоморфологічної форми (куб з ребром 5-10см; t не менше 10oС).
1)ретельно шліфують всі грані зразка.
2)Зразки які досліджують у повітряно–сухому стані висушують на повітрі до сталої маси .
3)Зразки, які досліджують у водонасиченому стані зволожують, а саме на 1/3 заливають зразок дистильованою водою, через 8 год. доливають ще 5 – 10 мм, і так кілька разів до постійної маси . процес триває добу.
4)Зразки з природною вологістю досліджують зразу після виготовлення.
5)Підготовлені зразки оглядають і записують в журналі ( тріщини, включення, шаруватість, порожнини)
6)Ставлять в прес .
7)Притискають верхню частину пресу і ступінчасто додають зусилля до руйнування зразка. Якщо зразок підготовлений правильно,то трісне під кутом,який = куту зсуву даної породи. Крок зусилля 15 – 20кг/с.
8) У момент руйнування заміряють показники манометра.
9)Заміряють кут зсування.
10)Для кожної породи проводять по 3 випробування у кожному стані. Межа міцності – це середнє арифметичне трьох визначень (станах)
11)Всі результати записують у журнал.
26. Типи і призначення відкритих виробок у інженерно-геологічних вишукуваннях.
Відриті виробки:
1) Розчистка- згяття невеликого поверхневого шару
2) Закопушка- невелика лійкоподібна виробка. Використовується для виявлення крівлі гірських порід.
3) Шурф- вертик. Виробка, глибиною до 20м і більше Округла форма-дудка. Стінки укріплюють,утворюють водовідлив, копають в ручну, або за допомогою шурфокопача.
4) Канава- трапецеподібн. перетин шир. основи 0,6 м. глибина до 3 метри. Протяжність 100-150м.В районахде великий кут падіння пластів,перпендик до простягання пласта.
5) Шахта- розм. 2 на 2м. або 2на 3м. глиб. До 100м.
6) Штольня- горизонт. виробка трапецієвидного перерізу. Вуща зверху,h=1,8. ширина основи 1,3-1,7, вгорі 1м. найчастіше роблять на берегах водойм. Найчастіше їх використ. ври будівництві гребель, щоб зясувати рівень тріщинуватості.
27. Буріння у інженерно-геологічних вишукуваннях
Під час маршрутів для гідрогеологічної зйомки бурять свердловини (10-15 м) і роблять пробні відкачки для визначення дебета води. Для гідротехнічних споруд бурять 100 і більше м, діаметр великий. Ретельно фіксують кожний водоносний горизонт. Бурові свердловини роблять механічним способом. Рідше – гідравлічним і температурним. Буріння почали використовувати з метою пошуку кор.копал., в першу чергу рідких (нафта) і газоподібних.
Буріння: - шнекове (повністю) - колонкове (по периметру).
Глибина різна. Найглибша – 14 км (Кольський п-ів).
Перший спосіб буріння був ударним.
1846 – вперше використали воду для буріння (Фовель, Франція). Згодом – парові двигуни (прогрес!).
1859 – в США використали ударний спосіб для видобування нафти.
Роторний спосіб – з кінця 80-х рр. 19 століття (США) для видоб.нафти. 1901 – вперше для буріння викор.електр.двигун (Азербайджан). 1897 – перша морська свердловина (Тихий океан, шельф Каліфорнійського п=ова).
1950-ті рр. – стало можливим буріння діаметром 1 м.
Для розвідки буріння почали викор.після винаходу алмазн.бура (Лєшо, 1862).
Удосконалення способів буріння для розвідки спрямовані на збереження керну , щоб його витягнути з великої глибини неушкодженим. Метод буріння вибухових шпурів і свердловин був розробл.у 1683 р. (Гутман). В Україні вперше викор.у Кривор.бас. в 30-х рр 20 ст.
Мінім.к-сть гірничих виробок в межах контурів будівлі за ДБН залеж.від категорії складності інж.-геол.умов та рівня відповідальності споруди. Відстань від 20 до 100 м.
Мінім.к-сть:•1-2 (проста споруда)•4-5 (складна).
Глибина залежить від типу фундамента і навантаження на ф-нт.:мінімум 4-6 м (1-поверхов.будинок) •6-8 м (2-поверхов.будинок) •більше 20 м (16-поверх. і більше).
Діаметр буріння: свердловина глиб.до 10 м – до 127 мм,•інші 88-219 мм. Діаметр змінються з глибиною. ВИДИ БУРІННЯ
1 РУЧНЕ Ударно-обертальний принцип. Всі породи крім скельних. Діаметр 89-325 і більше. Глибина 10; 30; 100 м і більше. Трудоємкий і повільний метод. Грунтонос – наконечник, який допомагає зберегти непорушену структуру грунту.
2 КОЛОНКОВЕ Керн (серцевина) – з непорушеною структурою. До кількох десятків метрів. Бурять по периметру. Бурять всі типи порід. 50-3000 обертів/хв. Залучають воду або повітря.
3 ШНЕКОВЕ Тільки в піщаних і глинистих. Отримують тільки порушену структуру. Переважно до 30 м, іноді до 100 м (на воду). Використовують для уточнення меж, для закладання геодез.реперів.
4 ВІБРАЦІЙНЕ Віброзонд 0,5-3 м довжиною, 40-120 мм діаметр. Глибина до 20 м. В осадових незцементованих породах. Недолік: не можна точно визначити рівень грунт.вод.
Обовязкова точна геодез.привязка. Похибка – кілька см (споруда, пошук води), 1-2 м (видобуток кор.копал.).
Кожна свердловина чи виробка повинна мати координати, абс. висоту до десятих метра.28. Електророзвідка у інженерній геології.
