- •1. Інженерна геологія, як наука.
- •2. Інженерно-геологіяні класифікації гірських порід.
- •3. Показники стану, складу і властивостей порід.
- •4.Мінеральний і гранулометричний склад порід.
- •5. Структура і текстура порід.
- •6.Структурні зв’язки ,складення і тріщинуватості порід.
- •8. Фізичні властивості і стан порід.
- •9. Консистенція глинистих порід. Водні властивості порід
- •11. Механічні властивості порід.
- •10. Колоїдні властивості тонкодисперсних порід.
- •12. Стискуавність несцементованих порід.
- •13. Опір грунтів зсуванню.
- •15.Меліорація порід без жорстких звязків .
- •16. Інженерно-геологічна характеристика скельних порід.
- •17 Інженерно-геологічна характеристика особливих грунтів.
- •18. Інженерно-геологічні процеси на території міст
- •19. Хімічні і фізичні методи вивчення складу гірських порід.
- •20. Відбір зразків для досліджень.
- •21. Визначення гранулометричного складу порід.
- •23. Визначення верхньої межі пластичності.
- •24.Механічні властивості гірських порід: детальна послідовність лабораторних досліджень однієї ї них на вибір(за винятком стискуваності скельних і напівскельних порід).
- •25 Вивчення стискуваності скельних і напівскельних порід.
- •26. Типи і призначення відкритих виробок у інженерно-геологічних вишукуваннях.
- •27. Буріння у інженерно-геологічних вишукуваннях
- •28. Електророзвідка у інженерній геології.
- •29. Магніторозвідка у інженерній геології.
- •30. Сейсморозвідка у інженерній геології.
- •31. Гравіметрія у інженерній геології.
- •32. Польові методи досліджень механічних властивостей грунтів.
- •33.Дослідження зсувів і зсувонебезпечних ділянок
13. Опір грунтів зсуванню.
Причини опору:
1.щеплення між частинками
2.тертя між частинками і кут внутрішнього тертя
Опір зсування одного і того ж грунту не постійний і залежить від: 1.ступінь порушеності структури 2.щільність 3.вологість 4.умови досліджень
В ідеалі дослідження повинні відтворити умови під спорудою чи в споруді. Коефіцієнт внутрішнього тертя для піщаних порід залежить від мінералогічного і гранулометричного складу та форми зерен. Для глинистих порід найважливіше значення має вологість. Чим більша вологість,тим менший опір зсуванню.Вміст кварцу і каолініту збільшує опір зсуванню глини.
3 групи способів визначення опору грунтів зсуванню:
1.визначення опору зсуванню по 1 чи 2 заздалегіть фіксованих площинах у зсувних приладах
2.визначення опору зсуванню шляхом роздавлення зразків при 1-но і 3-осному стисканні.
3.визначення опору зсуванню за кутом природного відкосу. Підходять виключно для сипучих грунтів,а саме чистих пісків.
14. Меліорація порід із жорсткими зв'язками.
При будівництві споруд нерідко виникає необхідність штучного поліпшення фізико-механічних властивостей гірських порід якщо в природному стані вони не мають необхідну міцність, стійкість, водостійкість або ін якості.
Для порід з жорсткими зв’язками методи спрямовані на боротьбу з тріщинуватістю. Найбільш поширений спосіб- цементація, ущільнення масиву. Під тиском нагнітають розчин (вода, цемент і 10% глини). В деяких сильно звітрілих породах тріщини промивають. Це роблять коли розмір тріщин мен 0.2мм, поглин води до 10л\хв. Якщо тріщини дуже великі, або може бути присутній глинистий наповнювач, в тих тріщинах тоді роблять глинизацію, є допустимий в районах карстоутворення. Якщо рух води дуже швидкий то цементація і глинизація не підходять, тоді використовують гарячу бітумізацію. Бітум нагрівають до темпер. 200-220С , тоді він добре тече. Бурять свердловини на відстані 0.75 до 3м. Перевага: масив стійкий до агресивних вод і можна проводити повторну бітумізацію. Недолік - ширина тріщин >1 мм
15.Меліорація порід без жорстких звязків .
Меліорація з латинської означає «покращення».
Є такі способи меліорації:1)Забезпечує докорінні зміни на тривалий час(цементація, силікатизація, лімномізація, термічна обробка);2)Зміна на короткий термін(замороження, осушення).Термічне закріплення посадочних лесів.Бурять свердловини,відстань 2-3 м,глибиною до 15 м,нагрівання породи до 600-800 ○С,змін. гратка ,видосл.вода.Клінкерне обпал.t=1100○С.Прогрівання t=500..500○С відбувається дегідратація, градка не руйнується, пласке зенш. водостійкість. При прокладанні каналів є 2 вибухи 1-порушувався масив,від 2-втрамбовувались леси і витіснялась вода.Це в лесах де можлива тиксотропія.Вибухи роблять з перервами в 2-3 місяці.Найпростіший засіб покращення лесів-зволожена але іноді можуть додавати вибухові роботи.Трамбування залізобетонних конусів вагою до 4.5 т скидають уз висоти 4 м і за допомогою можна втрамбувати на 2 м.Після цього просування грунту або зовсім щезає або незначне зміщення.Леси можуть укріпляти методом силікатизації.Силікат натрію заливають протягом 30 днів,так укріплювання Одеська прот.
