- •Етапи становлення п.П. Як наукової дисципліни.
- •Об’єкт і предмет
- •Методи і функції
- •Стійкі елементи у структурі політичної психології
- •Рухомі елементи
- •Позитивістські концепції
- •Антипозитивізм
- •Особистість в політичній психології. Концепції.
- •Суть і структура когнітивних процесів
- •Індивідуально-психологічні характеристики
- •Політичні установки
- •Суть і типи конформізму
- •17. Психологія політичної участі
- •18. Психологічний клімат
- •19. Психологія політичного конфлікту
- •20. Макрогрупи
- •21. Масова політична свідомість і поведінка
- •22. Чутки і циркулярна реакція
- •23. Види натовпу та їх характеристика
- •24. Масова паніка та її механізми
- •26. Політичне лідерство як психологчний феномен
- •27. Концепції політичного лідерства
- •28. «Я» концепція політичного лідерства
- •29. Типологія політичних лідерів
- •30. Проблема несвідомого
- •35. Авторитарна людина
- •37. Політичне насилля
- •38. Психологя геноциду і терору
- •43. Функції політичної культури
- •45. Демократична політична культура
- •46. Авторитарна політична культура
- •47. Тоталітарна політична культура
- •48. Політична поведінка
- •49. Цінності
- •50. Вплив ідеології на формування політичної культури
- •51. Політична культура виборців
- •53. Політична толерантність
- •54. Політичний компроміс і консенсус
- •55. Політична соціалізація
- •56. Політичне виховання
- •57. Алмонд і Верба про формування і типи політичної культури
- •58. Липинський про політичну культуру
- •61. Місце політичної культури в політичній системі
- •63. Субкультура, види політичних субкультур
- •64. Громадська політична культура
- •65. Політичний символ
- •66. Політичний міф
- •67. Ціннісні орієнтації: суть і види
- •68. Взаємозв’язок політичних ідеалів і цінностей
- •69. Політичний ідеал
17. Психологія політичної участі
Політична участь — це втягнений (залучення) членів соціально-політичної спільноти в існуючі всередині неї політичні відносини і структуру влади. Більш конкретно політична участь розглядається як участь громадян у певних справах держави.
На думку прихильників інституціонального підходу до визначення особливостей політичної участі, політична участь залежить не від конкретних психологічних характеристик особистості, її соціального статусу, рівня освіти, а від можливостей громадян (виборців) впливати на уряд, владу . Вирізняють політичну участь активну і пасивну, індивідуальну і колективну, добровільну і примусову, традиційну і новаторську, легітимну і нелегітимну.
Рівень політичної участі, її масштаби є показниками ступеня демократичного розвитку суспільства, рівня загальної та політичної культури його громадян, найрізноманітніших суб'єктів політики.
Політична участь реалізується через відповідну політичну поведінку, діяльність. Тому необхідно визначити психологічні особливості взаємозв'язку особи і політики.
18. Психологічний клімат
Соціально-психологічний клімат - це стан групової психіки, сукупність відношення членів колективу до умов і характеру сумісної діяльності, до колег по роботі, до керівника колективу. Соціально-психологічний клімат - це якісна сторона міжособистісних відносин, яка проявляється у вигляді сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають спільній продуктивній діяльності і всестороньому розвитку особистості в групі.
Характер соціально-психологічного клімату в цілому залежить від рівня групового розвитку. Між станом клімату розвинутого колективу і ефективністю спільної діяльності її членів, згуртованістю існує позитивний зв’язок. Оптимальне управління діяльністю і кліматом в любому колективі потребує спеціальних знань та вмінь від керуючого складу. Соціально-психологічний клімат залежить від стилю керівництва. В своїй діяльності по його оптимізації керівнику слід опиратися на найбільш активних, свідомих і авторитетних членів колективу. Для вирішення проблеми соціально-психологічного клімату колективу важливими є розгляд факторів, що впливають на цей клімат. Коли ми виділимо фактори, які впливають на клімат, ми зможемо вплинути на ці фактори, регулювати їх прояв. Їх умовно можна розділити на фактори макро- і мікросередовища.
19. Психологія політичного конфлікту
Конфлікт є надто поширеним явищем у людському житті. Немає людей, які абсолютно уникали б конфліктів, не були хоч якоюсь мірою їх учасниками, а свідками і поготів.
Конфлікт — це зіткнення проблемних або таких, що не збігаються, інтересів, дій, поглядів окремих особистостей, представників політичних партій і громадських організацій, об'єднань, етнічних, соціальних груп держав та їх органів.
Рольовий конфлікт (від лат. conflictus — зіткнення) — це внутрішній конфлікт особистості, пов'язаний з необхідністю людини поперемінно, а то й одночасно виконувати різноманітні ролі. Наприклад, протягом дня чоловік може виконувати ролі батька, сина, керівника, підлеглого, пішохода, водія, коханця та ін. Звичайно, такий калейдоскоп соціальних ролей змушує людину мобілізувати власні фізичні й психологічні можливості.
Соціальні конфлікти пов'язані із зіткненням інтересів людей і можуть призводити до серйозних суперечностей.
Політичний конфлікт можна також розрізняти як такий, що стосується всього політичного простору (наприклад, між гілками влади), і як конфлікт усередині владних структур, коли сторони воюють за перерозподіл влади або розширення владних повноважень.
Політичний конфлікт — це надмірне загострення взаємовідносин сторін у політиці або їх зіткнення, пов'язане з відмінностями їх становища у суспільстві.
Джерелом політичних конфліктів є конкуренція, суперництво, антагонізм, ворожість у сферах економіки, політики, політичних інтересів.
