- •1. «Історія дипломатії» як навчальна дисципліна
- •2. Критерії періодизації історії дипломатії та міжнародних відносин.
- •3.Документи давньосхідної дипломатії з Тель-амарнского архіву і Саргонідської бібліотеки.
- •4. Зовнішня політика та міжнародні відносини Давнього Єгипту.
- •5.Зовнішня політика Хетської держави.
- •6. Зовнішня політика Ассирійського царства за часів Саргонідів.
- •7. Міжнародна політика в епоху династії Маур’їв та імперії Гуптів.
- •8.Теоретичні засади зовнішньої політики в Давній Індії.
- •12.Міжнародні відносини у Гомерівській Греції. Велика грецька колонізація.
- •13.Греко-персидські війни (499-449 рр. До н.Е.) та їх вплив у Середземноморському макрорегіоні.
- •11. Форми міжнародних зв'язків у Давній Греції
- •14.Дипломатична боротьба під час Пелопоннеської війни.
- •15.Розвиток міжнародних відносин в Давній Греції в і половині іv ст.. До н. Е.
- •16.Зростання впливу Македонії та зовнішня політика Філіпа іі.
- •17.Становлення імперії Олександра Македонського в Передній Азії.
- •18.Грецька дипломатія в македонсько-елліністичну епоху.
- •19. Основні риси дипломатії Стародавнього Риму.
- •20. Об’єднання Італії під владою Риму (V – ііі ст.. До н.Е.).
- •22. Міжнародна політика Риму в період Республіки.
- •24 Організація дипломатичного апарату в епоху Римської імперії
- •25. Утвердження принципату. Зовнішня політика Октавіана Августа.
- •26. Римська політика і дипломатія на Сході в I - ш ст. Н. Е.
- •27. Утвердження домінату та криза Римської імперії в іv ст..
- •31. Міжнародна політика Візантії за правління Македонської династії (867-1056 рр.).
- •32. Зовнішня політика Візантії у хі-хv ст..
- •33. Епоха феодалізму в Європі і центри міжнародної дипломатії.
- •34. Зовнішня політика Франкського королівства в V – і пол. VIII ст..
- •35. Імперія Карла Великого та її дипломатична практика.
- •36. Верденський поділ 843 р. Та його значення для міжнародних відносин.
- •37. Варварські королівства в Європі і прилучення до дипломатичного мистецтва.
- •38. Арабський халіфат та завоювання арабів
- •39. Китай в середні століття і його міжнародні зв'язки
- •40. Завоювання Монголів та їх вплив на міжнародні відносини
- •41. Імперія Великих Моголів та її міжнародні зв'язки
- •42. Дипломатія Київської Русі
- •43. Папство і середньовічна дипломатія. Боротьба за інвеституру.
- •44. Священна Римська імперія за часів Салічної династії.
- •45. Священна Римська імперія за часів Гогенштауфенів.
- •46.Хрестові походи та їх вплив на міжнародні відносини.
- •47.Норманські завоювання в Європі (VIII-XI ст.). В этом отв, я не совсем уверена!
- •48.Боротьба за об’єднання Франції в XI-XIII ст..
- •49. Зовнішня політика Філіпа іv Красивого. Филипп IV Красивый и Бонифаций VIII
11. Форми міжнародних зв'язків у Давній Греції
Проксенія, або право публічної гостинности.
Амфіктіонії - релігійні союзи.
Дипломатія Стародавньої Греції розвивалася в умовах складної системи міждержавної взаємодії в Центральному та Східному Середземномор 'ї. В обставинах еллінської багатополісности сформувалися складні форми відносин між містами-державами та позаеллінським світом. Інститути проксенії, амфіктонії, третейського суду, взаємодії полісів у рамках військово-політичних союзів були невід 'ємними складовими еллінської дипломатії. В Давній Греції рано сформувалася традиція недоторканности послів та відповідальности посла перед співгромадянами.
Відносини між самими грецькими полісами, а також між грецьким світом, Перською деспотією й Македонським царством зумовили розвиток посольської справи й сприяли формуванню військово-політичних та релігійно-політичних союзів.
При виряджанні посольства послам давалися рекомендаційні листи (символа) до проксечів міст, до яких виїжджало посольство. Мета посольства визначалася інструкціями, які вручалися послам. Інструкції оформлялися певним чином: вони становили собою грамоту, що складалася з двох складених разом навощених дощечок (diplomata). Звідси походить і сам термін "дипломатія ".
12.Міжнародні відносини у Гомерівській Греції. Велика грецька колонізація.
Зародження дипломатії в гомерівської Греції ( XII -VII століття до нашої ери). Своїм корінням міжнародне право і дипломатія Греції йдуть далеко в глиб століть. Зачатки міжнародних зв'язків виступають вже в « Іліаді » у вигляді міжплемінних угод : глава Аргоса і « златом рясних » Мікен Агамемнон схиляє воєначальників - князів інших ахейських міст - до походу на Трою. Вожді радяться , приймають спільне рішення і відправляються в далекий похід. Агамемнон від імені всіх ахейців укладає договір з Приамом , царем Трої. Договір скріплюється клятвами , зверненням до богів , принесенням жертви і розподілом жертовного м'яса між ватажками ахейських і троянських дружин.
Порушення договору розглядалося як клятвопорушення . Перед початком війни ахейскі посли відправляються в Трою з вимогою повернення викраденої Парісом Олени.
Троянський глашатай вручає пропозицію про світ Ахейським зборам. У зборах ці пропозиції піддаються всебічному обговоренню всього народу.
Наведені приклади показують , що в гомерівській Греції вже існували в зародку ті дипломатичні зв'язки , які згодом розвинулися в обширну систему міжнародних відносин.
13.Греко-персидські війни (499-449 рр. До н.Е.) та їх вплив у Середземноморському макрорегіоні.
Перський цар Дарій вирішив розширити свої володіння , йому багато чого вдалося , от він і вирішив завоювати Грецію.Було адже зручно , Греція я не була єдиною державою , а представляла з себе розрізнені , самостійні поліси .Але , обламався Дарій .. .. Об'єдналися греки ...
Греко-перські війни (500—449рр. до н. е.) розпадаються на кілька воєнних кампаній різноїтривалосте. Таких воєнних кампаній виділяють п'ять.
500 - 494 pp. до н. е. - повстання Мілета й грецьких держав Малої Азії проти перського ярма; поразка повстання.492 p. - похід сухопутного війська та флоту персів під проводом Мардонія; невдача походу.
490 pp. - вторгнення перських військ на територію Евбеї та Аттіки; зруйнування Еретрії.12 вересня 490р. до н. е. —перемога греків при Маратом; відхід перського флоту від берегів
Греції.
480-479 р. - похід перського царя Ксеркса (486^65) на Грецію, кульмінаційний період греко-перських воєн; 480р. дон. е. —героїчна оборона греками Термопільського проходу, перемога персів, спустошення Аттіки й розорення Атеи; 28 вересня 480р. до н. е. - перемога греків у морській битві біля о. Саламін; 479 р. до н. е. — перемога греків у вирішальній битві при Платеях, втеча решток сухопутного війська персів до Азії; перемога греків у морському бою біля мису Міка-ле. 478 р. до н. е. — заснування Атечського (Делоського) морського союзу.
478 - 459 pp. - зміна характеру воєнних дій, перехід стратегічної ініціативи до греків, визволення від персів грецьких островів Егейського моря й Малої Азії, посилення атенської військової могутности; 469 p. - перемога греків над персами біля р. Еврімедон-та в Памфілії.
459 — 449рр. до н. е. — військова експедиція Атен до Єгипту на підтримку антиперського повстання; поразка Атен та їхніх союзників. 449 p. — перемога над персами при Саламіні на Кіпрі й завершення греко-
перських війн.
Підсумки. Персія позбулася володінь в Егейському морі , на узбережжі Геллеспонту і Босфору , визнала політичну незалежність полісів Малої Азії.
Греко -перські війни мали велике значення для Греції. Вони прискорили розвиток грецької культури , вселили грекам національну свідомість своєї величі . У своїх успіхах греки бачили перемогу свободи над рабством. Народна незалежність і громадська свобода , пов'язані з демократією , щорозвивалася, були врятовані. Так як перевага виявилася на боці афінської демократії , то після греко -перських воєн майже всі грецькі держави були охоплені демократичним рухом. Афіни перетворилися на велику морську державу і стали центром Греції , культурним , політичним , розумовим і економічним .
