8.Характеристикатика публіцистичного стилю.

Цей стиль використовується найчастіше в політичній, суспільній, освітній масовій агітації. Він характеризується точністю, послідовністю, логічністю викладення провідних тез разом з їх емоційним забарвленням. Метою публіцистичного стилю стає викладення та з'ясування певних соціально-політичних та філософських проблем, вплив на читачів або слухачів, агітація та пропагування суспільно-політичних та освітніх ідей у газетах і журналах, по радіо і телебаченню, під час мітингів і зібрань.Публіцистичний стиль потребує попереднього відбору певних мовних засобів, матеріалу. Звичайною формою реалізації публіцистичного стилю є усний або друкований монолог.У цьому стилі можуть використовуватись і нормативна, лексика, високі, урочисті слова і фразеологізми (держава, піднесення, нація, розкрити обійми), емоційно забарвлені лексеми, вигуки, частки, нескладні синтаксичні конструкції, риторичні запитання, окличні інтонації, повтори. Відповідно до провідного завдання цього стилю у ньому часто використовуються політичні та морально-етичні слова і фразеологізми (неопалима купина, нова демократія, помаранчева революція).

Формою реалізації для публічного стилю може бути промова, стаття, памфлет, гумореска.

9.Характеристика художнього стилю.

Художній стиль — це насамперед стиль художньої літератури, який використовується в поетично-художній творчості. Провідним завданням художнього стилю є вплив на людську психіку, почуття, думки через зміст і форму створених авторами поетичних, прозових текстів.Художній стиль передбачає попередній відбір мовних засобів для створення літературних художніх текстів. У художньому стилі широко використовуються всі мовні засоби, увесь лексичний потенціал мови.Художній стиль реалізований у формі драми, прози та поезії, які, у свою чергу, розподіляються на відповідні жанри. Основні ознаки:образність, естетика мовлення,експресія та інтенсивність зображувальність,

10. Характеристика розмовного стилю.

Сфера використання — усне повсякденне спілкування у побуті, на виробництві.Основне призначення розмовного стилю — бути засобом невимушеного спілкування, живого обміну думками, з'ясування побутових стосунків.У розмовному стилі відсутній попередній відбір мовного матеріалу. Вживаються разом із нейтральною лексикою стилістично знижені мовні засоби: фразеологізми, діалектизми, жаргонізми тощо: бряз-нутись (розмовне), шпора, фізичка (жаргон); не лізь поперед батька в пекло (фразеологізм), рідненький, дівка (емоційно забарвлені слова). Часто вживаються в розмовній мові вигуки, частки (ну, гей); вставні слова, неповні речення, повтори, неузгоджені словосполучення тощо.У розмовній мові велику роль відіграють не-лінгвістичні засоби спілкування: міміка, жестикуляція, ситуація.

11. Характеристика конфесійного стилю.

Сфера використання – релігія та церква. Призначення – обслуговувати релігійні потреби як окремої людини, так і всього суспільства. Конфесійний стиль утілюється в релігійних відправах, проповідях, молитвах (усна форма) й у “Біблії” та інших церковних книгах, молитовниках, требниках тощо (писемна форма). Основні засоби: суто церковна термінологія і слова – символи; непрямий порядок слів у реченні та словосполученні; значна кількість метафор, алегорій, порівнянь; наявність архаїзмів.Конфесійний стиль від інших стилів відрізняє небуденна урочистість, піднесеність.