- •1. Мова і мовлення в житті людини. Функції мови.
- •2.Українська мова:походження, етапи розвитку, сучасний стан і перспективи функціонування.
- •3. Українська національна і літературна мова. Ознаки літературної мови.
- •4. Поняття мовної норми і її види.
- •5. Функціонально стилістична диференціація сучасної української літературної мови.
- •6.Характеристика наукового стилю.
- •7. Характеристика офіційно- ділового стилю.
- •10. Характеристика розмовного стилю.
- •11. Характеристика конфесійного стилю.
- •8.Характеристикатика публіцистичного стилю.
- •9.Характеристика художнього стилю.
- •12. Характеристика епістолярного стилю.
- •13. Усна й писемна форма форма професійного мовлення.
- •14.Документ, його функції.
- •15. Класифікація сучасних документів.
- •16. Реквізити та основні вимоги до їх оформлення.
- •18. Резолюція.
- •17. Текст як основний реквізит документа.
- •18. Загальні вимоги до оформлення ділових паперів.
- •19.Особливості мови ділових паперів, засоби стандартизації.
- •20. Загальні вимоги до культури усного професійного мовлення.
- •21. Наголос та його види. Функції наголосу
- •22. Норми наголошування сучасної літературної мови
- •23. Норми літературної вимови
- •24. Засоби милозвучності ( евфонії).
- •25. Види і жанри усного професійного мовлення.
- •26. Характеристика жанрів публічного монологічного мовлення.
- •27. Структура публічного виступу.
- •28. Характеристика жанрів приватного діалогічного мовлення.
- •29. Український мовленнєвий етикет, його види, тональність
- •30. Невербальні засоби професійного спілкування.
- •31. Лексичні норми професійного спілкування.
- •32. Лексика української мови за походженням.
- •33. Активна і пасивна лексика української мови. Неологізми у сфері проф..Мовлення.
- •34. Функціональна диференціація лексики української мови.
- •35. Професійна лексика.
- •36. Омоніми, пароніми, синоніми, антоніми та їх функції в мові проф. Спілкування.
- •39. Труднощі визначення роду іменників (рід іменників на позначення професій, звань, посад; незмінювані іменники іншомовного походження, абревіатури).
- •42.Нормативність творення та вживання форм ступенів порівняння прикметників у фаховій мові.
- •43. Функціонування числівників у мові професійного спілкування. Словозміна числівників.
- •44. Поєднання числівників з іменниками. Числівники у складі інших слів.
- •45. Нормативність уживання граматичних форм займенника.
- •46. Особливості вживання дієслівних форм у мові професійного спілкування.
- •47. Прийменники в мові професійного спілкування. Синонімія прийменникових конструкцій української мови.
- •48. Синтаксичні норми мови професійного спілкування.
- •49. Порядок слів у реченні.
- •50. Складні випадки керування.
- •51. Координація присудка з простим і складеним підметом.
- •53. Пунктуаційні норми (розділові знаки у простому та складному реченні, правила оформлення прямої і непрямої мови, цитат).
15. Класифікація сучасних документів.
Документ - це основний вид писемного ділового мовлення. Відповідно до загальних ознак документи поділяють на: 1. За способом фіксації інформації: письмові ,графічні, фото й кіно документи, фонодокументи. 2. За призначенням: організаційні (положення, статути, правила), розпорядчі (постанови, розпорядження, накази), Інформаційні (довідки, протоколи, акти..) 3. за назвою: заява, автобіографія, резюме, протокол, наказ, доручення, розписка, тощо. 4. За походженням: Службові, особисті. 5. За місцем складання: внутрішні - документи, чинні в межах організації, зовнішні - документи, які є результатом спілкування між різними установами. 6. За формою: стандартні (типові) - документи, складені за зразком, індивідуальні - документи, які створюють у кожному конкретному випадк. 7. За терміновістю: нетермінові, термінові. 8. За ступенем гласності: Несекретні, секретні. 9. За стадіями створення: Оригінал, копії. 10. За складністю:
прості - містять інформацію з одного питання; складні - містять інформацію щодо двох і більше питань. 11. За терміном зберігання: тимчасового, тривалого, постійного зберігання. 12. За технікою відтворення: рукописні, механічним і електронним способом. 13. За спеціалізацією: загальні, з адміністративних питань, спеціалізовані.
16. Реквізити та основні вимоги до їх оформлення.
Документ становить сукупність окремих елементів, які називають реквізитами. Залежно від виду ділового папера набір реквізитів і порядок їхнього розташування різний. Однак існують встановлені єдині моделі побудови однотипних документів - формуляр-зразок, що відповідає вимогам чинних державних стандартів.
Загальні правила оформлення реквізитів такі:
1. Державний герб України - Тризуб. Розташовується посередині бланка або у кутку над серединою рядка з назвою організації.
2. Емблема організації чи підприємства. Розміщується поряд з назвою організації. Як емблему можна використовувати товарний знак, зареєстрований у встановленому порядку.
3. Зображення державних нагород. Розташовується у верхньому лівому кутку або посередині документа.
Код підприємства, установи, організації. Розташовується у верхньому правому куті
Код форми документа. Розташовується у верхньому правому кутку під кодом підприємства, організації, установи.
6. Назва міністерства або відомства, якому підпорядковується установа (назва вищої установи або засновника). Розташовується посередині рядка або у верхньому лівому кутку.
7. Повна назва установи, організації або підприємства – автора документа. Розташовується посередині рядка або у верхньому лівому кутку під попереднім реквізитом. Може наноситися за допомогою штампа або друкарським способом.
8. Назва структурного підрозділу. Розташовується у верхньому лівому кутку або під попереднім реквізитом. Дозволяється друкувати машинописним способом. Усі реквізити, що позначають автора документа, розміщують у такій послідовності, яка чітко передає їхню підлеглість.
9. Індекс підприємства зв'язку, поштова й телеграфна адреса, номер телетайпа, телефону, факсу, номер банківського рахунка, електронна адреса. Розташовується у верхньому лівому кутку, оформляється відповідно до поштових правил. На бланку для листів, що призначені для виконання розрахункових операцій, вказується номер розрахункового рахунка у відділенні банку.
10. Назва виду документа. Розташовується зліва або посередині сторінки. Є в усіх документах, крім листів. Залежно від назви встановлюється формуляр, структура тексту, особливості викладу. Допомагає кращому сприйняттю тексту, його швидкій обробці, полегшує роботу з ним.
11. Дата. Документ датують днем його створення або затвердження. Документи колегіальних органів (протоколи, акти та ін.) датують днем, коли відбулася подія, яку задокументовано. На бланках дату підписання документа ставлять у лівій верхній частині разом з індексом на спеціально відведеному для цього місці. Якщо документ складено не на бланку (заява, характеристика, автобіографія тощо), то дату ставлять під текстом зліва. Існує два способи подання дати - цифровий і цифрово-словесний. Цифровий передбачає написання трьох пар арабських цифр на позначення дня, місяця, року: 04.03.05 або 24.06.05 (крапки ставимо між парами). Цифрово-словесний має такий вигляд: 4 березня 2005 року або 24 червня 2005 р. Його використовують у документах матеріально-фінансового характеру. Дати на певну тривалість події, заходу, роботи записують у такий спосіб: з 15.10 до 07. 11.05 або з 16.12.04 до 08.01.05.
12. Індекс. Розташовується у верхній частині сторінки зліва. Цей реквізит забезпечує оперативний пошук документа, контроль виконання. Складається з трьох пар арабських цифр, де перша пара - індекс структурного підрозділу, в якому уклали документ; друга пара - номер справи за номенклатурою для підрозділу; третя пара - порядковий номер за журналом обліку, напр.: № 12-14/88.
13. Посилання на індекс і дату вхідного документа. Розташовується у верхній частині сторінки зліва. Містить дату та індекс, вказані установою, яка уклала чи видала документ
14. Місце укладання чи видання. Розташовується у верхній частині сторінки зліва. Містить назву міста чи населеного пункту, де видано документ.
15. Гриф обмеження доступу до документа. Розташовується з правого боку під кодом форми документа. Записують від середини рядка: „Для службового користування", „Таємно", „Цілком таємно".
16. Адресат. Розташовується з правого боку у верхній частині сторінки. Складається з таких елементів:
назва установи, організації, підприємства (у називному відмінку);
назва структурного підрозділу (у називному відмінку);
назва посади особи-адресата (у давальному відмінку);
прізвище та ініціали особи-адресата (у давальному відмінку);
поштова адреса.
Кожну із частин пишуть з нового рядка. Розділових знаків між частинами не ставлять
17. Гриф затвердження. Розташовується у верхній правій частині документа. Затвердження - спосіб засвідчення документа після його підписання, який санкціонує поширення дії документа на визначене коло структурних підрозділів, організацій чи службових осіб. Елементи грифу затвердження:
слово ЗАТВЕРДЖУЮ (великими літерами без лапок);
назва посади особи, яка затверджує документ;
особистий підпис;
- розшифрування підпису (ініціали та прізвище особи, яка затвердила документ);
- дата затвердження.
