Соціально-економічне становище українських земель на початку хіх ст.

1. Характерні риси феодального та буржуазного суспільств

Основні риси	Феодальне суспільство	Буржуазне суспільство
Економічна основа	Повна власність феодала на землю	Повна власність капіталіста на знаряддя та засоби виробництва
Характерис- тика господарства	Панування натурального господарства. Виробництво продуктів для власного споживання Надзвичайно низький стан техніки	Розвиток товарного господарства Розвиток товарно-грошових відносин Все продається і купується, навіть робоча сила Застосування машин
Основні класи	Феодали і залежні селяни-кріпаки	Капіталісти і наймані працівники
Стан пригноблених класів	Селяни наділені землею, прикріплені до неї Володіють знаряддями виробництва Перебувають в особистій залежності від поміщиків.	Робітники позбавлені засобів виробництва Особисто вільні Змушені продавати свою робочу силу капіталісту

2. Ознаки кризи кріпацького ладу

3. Ознаки ринкових відносин

Ознаки кризи кріпацького ладу

Ознаки ринкових відносин

Гальмування торгівлі через натуральний характер господарства, приводило до послаблення економічного становища держави Відсутність зацікавленості поміщиків в застосуванні більш досконалих знарядь праці, як наслідок падіння врожайності Панщина і податки (оброк) вели до зубо-жіння селян та занепаду їх господарства Аморальність (невідповідність нормам поведінки людини) кріпацтва Дифіцит робочої сили в містах через особисту залежність селян від кріпаків, як наслідок гальмування розвитку промисловості.

Прискорений розвиток торгівлі Поміщики надавали можливість відходу частини селян на заробітки Можливість багатих селян викупитися в поміщиків Поміщики частину прибутків від торгівлі застосовували для придбання техніки, сортового зерна і т.д. Зростання в містах мануфактур, майстерень, торговельних лавок Формуються нові верстви – капіталісти і робітники

Посилення соціального та національного гніту

Посилення національного гніту	Посилення соціального та гніту
Початок процесу русифікації – комплексу заходів царського уряду, спрямованих на витіснення української мови і культури повсюдним введенням російської мови і культури Ліквідація автономного устрою українських земель Закрито українські школи Викладання в університетах російською мовою Але крайнє жорстоких форм національне гноблення набуває в другій половині ХІХ ст.	Поміщики збільшували норму панщини Відбирали землю у селян Введення місячини Зросли державні платежі Створення військових поселень (20) Скасування закону про Магдебурзьке право Створення ІІІ відділення для контролю над настроями суспільства Було введено цензуру (контроль над друкованими виданнями) і перевірка приватного листування

Сільськогосподарська спеціалізація наддніпрянської України на поч.. ХІХ ст..

Наддніпрянщина

ПРАВОБЕРЕЖЖЯ

• Озима пшениця,

• картопля жито,

• овес,

• цукровий буряк

ЛІВОБЕРЕЖЖЯ

• Зернові культури

• Картопля

• коноплі

ПІВДЕНЬ

• Пшениця

• Льон на олію

• Тонкорунне вівчарство

СЛОБОЖАНЩИНА

• Жито

• Овес

• Картопля

• Тютюн

• Льон на волокно

Суспільно-політичний рух у Наддніпрянській Україні наприкінці ХУІІІ ст. – в першій половині ХІХ ст.

Суспільно-політичний рух - рух, учасники якого висувають ідеї тих чи інших змін організації життя суспільства і спрямовують свою діяльність на досягнення цих змін.

Масонство – різновид суспільного руху, основоположними принципами якого були: невтручання в політику, духовне самовдосконалення, високоморальна поведінка як джерело впливу на суспільство.

Суспільно-політичний рух у Наддніпрянщині представлений 3-а течіями:

• Російська – метою руху було: “покращання “ імперії, її реформування, чи революційна ломка; (Представлена діяльністю масонських лож, рухом декабристів та їх ідеями)

• Польська – мета: відродити Польщу у кордонах, які вона мала до поділів, ці ідеї вилилися в польське повстання 1830 –31 р.

• Українська – мета: національне визволення, а значить – знищення імперії:

Особливості суспільно – політичного руху;

1. Діяльність нащадків козацької старшини:

Плекаючи надію на відновлення автономії і не сприймаючи усяких змін, що несла Росія, опозиційно налаштовані нащадки козацької старшини, розпочали свою діяльність, яку направили на оборону давнього ладу і національної культури:

• діяльність патріотичного гуртка в Новгород – Сіверському (Полетики, Капністи) пропагували ідею української самостійності, поширювали твори, в яких була висока оцінка діяльності І.Мазепи, П. Полуботка;

• 1787 р. В. Капніст очолив групу автономістів опрацювали проект відновлення козацького війська, але російський уряд відхилив це, тоді Капністи звернулися за допомогою до Прусії 1791 р.

• активна діяльність видавнича – історичних, літературно-художніх, публіцистичних творів („Енеїда” Котляревського, „Історія русів”,) Проблема цього періоду була в тім, що вони не бачили майбутнього самостійної України

2. Масонство, як різновид суспільного руху, який поширював ідею слов”янської федерації, де б українці були рівними серед рівних, тобто наряду з особистим вдосконаленням хотіли і суспільство вдосконалити.

Ідейна основа масонського світобачення – принципи всесвітнього братерства, рівності, самопізнання і самовдосконалення людини. Перша масонська ложа в Україні виникла 1742 р. в с. Вишнівці на Волині. Поширення лож (майстерень) припадає на початок ХІХ ст. Цьому процесу сприяла французька революція, включення Правобережжя до складу Російської імперії, поширення ідей просвітництва, війна 1812 р. Шляхи проникнення проходили через Польщу, Росію із західноєвропейських держав. Звідси, Галичина та Правобережжя перебували під впливом польських масонів, а Лівобережжя та Слобожанщина - російських

• Полтавська ложа „Любов до істини” - 20 осіб в т.ч. І. Котляревський – цар закрив особистим указом;

• „Малоросійське товариство” входив предводитель дворянства Лукашевич – поділяв ідеї Французької революції – сприяло пробудженню національної свідомості української інтелігенції;

• „Понт Евксинський”- Одеса.

• Чітке національне забарвлення мала київська масонська ложа „З”єднаних слов”ян”- ідея національного визволення слов”янських народів;

Особливість масонства в Україні – переважання інтернаціонального перед національним, пасивність діяльності, неузгодженість, , відсутність чіткої ідейної основи.

Польські масони в Україні виступали за відновлення Польської держави, а українські масони пропагували ідею визволення слов”янських народів від національних та політичних утисків та їх об”єднання в загальнослов”янську федерацію. (Лукашевич та його прибічники обстоювали ідею відокремлення України від Росії та її входження до складу Польщі.)

В 1822 р. виданий царський указ (Олександр І) про заборону таємних організацій, 1826 р. – підтверджено чинність указу, 1849 р. від чиновників вимагали підписку про неналежність до таємних організацій.

3. Декабристські організації: * “Південне товариство”, “Товариство об”єднаних слов”ян” – представляли в основному російську течію.

4. Діяльність Кирило – Мефодіївського товариства – 1846 р. першої політичної організації.

Отже, незважаючи на розгром вказаних організації політизація суспільства продовжувалася. Вона проявлялася у дальшому поширенні серед освічених верств населення політичних ідей і спробах окремих представників інтелігенції та буржуазії само організуватися для протистояння офіційній політиці царизму.

Участь українських солдатів, ополченців і козаків у російсько-французькій війні 1812 р.

Наполеон прагнув використати Україну як осередок антиросійського національного руху, щоб завдати найсильнішого удару по могутності Росії. З цією метою:

• Налагодив відносини із Задунайською Січчю і навіть надіслав їм гроші, бажаючи використати їх проти Росії;

• В агітаційних прокламаціях запевняв про відновлення незалежності України, хоч насправді планував використати Україну як розмінну монету при розрахунках з союзниками: Австрії віддати Волинь; Варшавському герцогству – території північного Правобережжя, Османській імперії (на її вимогу) – Крим і Північне Причорномор’я, а з решти територій (Лівобережжя і Південь) утворити дві „наполеоніди” – військово-адміністративні колоніальні області з управлінням своїх генералів.

Козаки не повірили Наполеонові і відгукнулися на оголошення набору до полків українського козацтва, а на пропозицію адміністраторів губерній було сформоване місцеве земське ополчення, яке поповнювалося не тільки вільними але й феодально залежним від держави населенням, споряджували в ополчення поміщики і кріпаків (активно допомагав В. Лукашевич – Переяславський повітовий предводитель дворянства). Називали їх козаки-ополченці і отримали вони обіцянку, що після війни всі вони стануть вільними разом з своїми родинами. Ополченців нараховувалося майже 70 тис. Їх функції:

• Несли прикордонну службу;

• Охороняли тили діючої армії;

• Здійснювали розвідувальні та винищувальні рейди в тил ворога;

• Україна поставляла регулярній армії продукти, фураж, вози, коні, воли та ін.

• Населення зібрало на потреби війська 10 млн. руб.;

• Шосткінський завод виробляв порох;

• „Арсенал” виготовляв зброю;;

• в Києві створений місцевий гарнізон, кінний караульний полк, зведені нові укріплення, зміцнили печерську фортецю (за губернаторства . І. Кутузова);

Прорватися до Києва французи не змогли, а дрібні кінні загони загарбників, що проникли на Пн. Чернігівщини були швидко ліквідовані.

Волинь була захоплена ворогом, але населення чинило опір, утворювало партизанські загони.

13 українських полків брали участь у Бородінській битві, відзначилися особистим героїзмом Ф. Дрига, Є. Шило, Я. Колесник, І. Синиця.

7 українських полків безпосередньо гнали ворога від Москви, 40 тисячне ополчення діяло на лівому фланзі російської армії; в тилу діяли „лісові козаки”.

Відзначилися Потапов (Самусь), Четвертак своїм партизанським героїзмом.

8 козацьких полків взяли участь у „битві народів” 1813 р. під Лейпцигом – яка відкрила шлях на Париж.

Але при поверненні ополченців на батьківщину сталося наступне:

• їх розформували;

• цар ніби забув про обіцянку надати волю;

• їх повернули до кріпацтва;

• українські козацькі полки стали реорганізовувати в уланські (кінні зі списами), що стало причиною повстань;

• з низ формували військові поселення.

Отже, царизм в черговий раз використав українських козаків і разом з тим покарав за надану допомогу. Провів реформу Аракчеєва.