Українське національне відродження в західноукраїнських землях наприкінці хуііі – в першій половині хіх ст.

Реформи Марії – Терези та Йосипа – ІІ створили передумови для культурного відродження в Західній Україні. В краї зроблені великі зрушення в культурному відношенні:

• навчання велося на державний кошт;

• в містах і селах створено досить розвинену мережу навчальних закладів;

• введено нецерковну освіту;

• 1784 р. відновлено роботу Львівського університету;

• відкрито Руський інститут;

• обов”язковість освіти;

• відкрито греко – католицькі семінарії;

• зрівняли в правах представників всіх конфесій;

• початкові класи одержали право користуватися рідною мовою.

Ці, безумовно, дуже важливі реформи сприяли збільшенню чисельності української інтелігенції, яка все частіше задумувалася над становищем народу, його минулим, сучасним і майбутнім.

Але наступники імператорів – реформаторів Леопольд ІІ і Франц ІІ пішли шляхом реакції не лише в селянському питанні, а й в культурно-освітній сфері:

• початкові школи були поставлені під контроль римо-католицької церкви – 1805 р;

• Руський інститут закрито;

• 1812 р. влада скасувала обов”язковість освіти;

• кількість дітей в школах різко зменшилася.

Однак, в Західній Україні за часів реформ зуміла вирости верства, яка виявилася у змозі не лише ослабити негативні наслідки реакції, а й очолити національне відродження в краї. Нею стали греко – католицькі священики, роль яких наприкінці ХУІІІ – на початку ХІХ ст. швидко зростала і які стали носіями української національної ідеї на Західній Україні. Греко – католицькі священики мали право одружуватися. Тому їх сім”ї були одним з головних джерел постачання кадрів для національного руху. Крім того, вони були тісно зв”язані з народом, тому консолідували навколо себе народ і допомагали долати лихоліття.

На початку ХІХ ст ідеї європейського Просвітництва поширилися на Галичину, що привело до потужної першої хвилі відродження, яка виникла в Перемишлі. Саме тут виник перший гурт патріотично – налаштованих греко – католицьких священиків під покровительством перемишлянського єпископа М. Левицького, склад – І. Могильницький, Й. Лозинський, Й. Левицький, І. Лаврівський.

• Вели боротьбу за впровадження української мови в систему початкової освіти;

• Розширення мережі початкових класів;

• Друкували різноманітні брошури для народу.

1816 р. Могильницький І. в Перемишлі заснував перше просвітницьке товариство греко – католицьких священиків:

• Завдання – удосконалення української мови;

• Друкування брошур українською мовою;

• Товариство видало кілька підручників, в тому числі перші граматики української мови;

• Дякуючи їх, за 15 років в краї було відкрито 400 шкіл.

В 30-і роки центр українського відродження в Галичині перемістився до Львова і проявився в бурхливій діяльності гуртка “Руська трійця”, згодом в 1848-1849 р. активною участю українського народу у революції, під час якої зуміли утворити свій орган – Головну руську раду і домогтися великих здобутків в цій боротьбі