(Січень 1846-березень 47)

Причини виникнення: * поширення передових західноєвропейських ідей; * жорстокий самодержавний режим

Учасники: В.Білозерський, М. Гулак, М. Костомаров; Т. Шевченко, П. Куліш, М. Савич, О. Навроцький,І. Посяда, Г. Андрузький, О. Тулуб, Д. Пильчиков. (12) напрямки: поміркований і радикальний - Шевченко, Гулак

Мета діяльності та основні ідеї: Побудова майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ:

• Створення демократичної федерації слов”янських народів, очолюваної Україною, на принципах рівності і суверенності;

• Знищення царизму і скасування кріпосного права і станів;

• Встановлення демократичних прав для громадян;

• Зрівняння в правах усіх слов”янських народів щодо їх національної мови, культури і освіти.

Програмні документи братства:

„Книга буття українського народу”	„Статут слов”янського братства святих Кирила і Мефодія"
Складається з 109 ст; В статтях значну увагу приділено висвітленню основних подій всесвітньої і української історії; Український народ охарактеризовано як демократичний, якому призначено створити федерацію вільних слов”янських народів; Вказувалося на необхідність скасування кріпацтва і самодержавства. автор М. Костомаров	Перелічені права і обов”язки членів товариства. Встановлювалися таємні знаки приналежності - каблучка та іконка із зображенням св. Кирила і Мефодія Встановлювалися правила прийому в члени товариства (присяга) Члени товариства повинні були розповсюджувати свої ідеї серед народу.

Види діяльності кирило – мефодіївців:

• Звернення до народних мас з агітаційними відозвами;

• Збирали кошти на видання популярних книжок;

• Склали проект запровадження в Україні широкої мережі початкових навчальних закладів;

Наслідки діяльності: * весною 1847 р. студент Петров виказав постійних членів засідань товариства; * всі 12 були заарештовані; * різні покарання: Гулак в Шлісельбурзьку фортецю; Шевченка віддано в солдати в Оренбурзький край; інші опинилися в заслані.

Історичне значення:

• Це була перша спроба української інтелігенції перейти до політичної боротьби;

• Братство вперше розробило широку політичну програму національно-визвольного руху, яка стала прикладом для його наступників;

• Пробуджувало суспільну думку, спонукало шукати шляхи до кращого вільного майбуття.

Західноукраїнські землі наприкінці хуііі – в першій половині хіх ст.

Катерина ІІ не заперечувала, коли під час російсько – турецької війни австрійські війська захопили територію Пн. Буковини, згодом і Закарпаття, а Галичина відійшла унаслідок поділів Польщі.

Інкорпорація західоукраїнських земель до складу Австрійської імперії співпала з періодом модернізації в цій державі, тому ці зміни стосувалися західноукраїнських земель. Зміни базувалися на ідеях освіченого абсолютизму і впроваджувалися в життя в 70-80-х роках ХУІІІ ст Марією-Терезою та її сином Йосипом ІІ.

Мета реформ: залучити імперію до нових історичних процесів та не допустити відставання від Прусії.

Шляхи досягнення мети: * посилення державної централізації; * встановлення контролю правлячої династії за всіма сферами суспільного життя – тому зміни і стосувалися усіх сфер життя.

Реформи Марії - Терези

Реформи Йосипа ІІ

Реформа управління – держчиновник – центральна постать місцевої адміністрації; Державна рада; Перепис населення та земельних володінь: упорядковано систему обліку і контролю; Ввела обов”язкову військову повинність; 1779р. вимагала від поміщиків поводитися з селянами по-людськи; (обмежила панщину) Релігійні реформи: а) церква підпорядкову-валася державі; б)священики – державні службовці; в)1773р.ліквідовано орден єзуїтів; *Освіта: а) проголошено загальну середню освіту;б) створено в містах і селах мережу навчальних закладів; в) навчання на державний кошт

Введена централізована система управління; Сільським громадам надано самоуправління; Продовжував політику протекціонізму; Скасовано кріпацьку залежність (1781-1785) 1781 р. зрівняно в правах всі конфесії; Введено не церковну освіту; 1784р. знову почав працювати Львівський університет; 1809 при ньому Руський інститут; Початкові класи одержали право користуватися рідною мовою; Відкриті греко-католицькі семінарії.

Неоднозначно були зустрінуті реформи феодалами, які не хотіли втрачати свою владу над селянами і народами, що проживали на приєднаних територіях, бо вони втрачали автономію.

Леопольд ІІ (1790-1792) і Франц ІІ (1792-1837) провели ряд контрреформ особливо в с/г. Тобто, на зміну реформаторству, лібералізму поступово прийшов консерватизм, контрреформізм, реакція.

• Захоплення селянських земель, збільшення повинностей селян, особливо панщини – зумовлені конкуренцією фільварково-панщинних господарств з с/г західних країн;

• Деградація та розорення селянських господарств та фільварково – панщинних;

• Процвітання господарств, що вводили нову техніку, технологію, піднімали товарність виробництва, використовували вільнонайману робочу силу.

• Проводилася колоніальна політика і в промисловості – розвивалися такі галузі, які б не створювали конкуренції австрійським виробам;

• Встановлюються високі податки, позбавляються субсидій,

• Дискримінація виробів на ринках.

• Відсутні на виробництвах нових технологій.

Отже, західноукраїнські землі були перетворені на ринок збуту, джерело дешевої робочої сили та сировинний придаток і австрійський уряд стримував процес переростання мануфактурної промисловості у фабричну, гальмували економічний розвиток краю.

На противагу економічному занепаду відбувається національне відродження:

• Починає формуватися українська інтелігенція;

• У Львові і Перемишлі виникають товариства, що пропагують українську мову і культуру і поширюються вони по усій Західній Україні. Єпископ М. Левицький та член єпархії І. Могильницький пропагують ідеї Гредера про національну самобутність – гурток греко-католицьких священиків.