1. Особливості завдань і розвитку української культури в і половині хіх ст.

(В умовах залежності)

На території України, що належала Російській та Австро-Угорській імперії культура розвивалася в такому обсязі: * щоб задовольнити потреби держави в освічених кадрах, * але одночасно допомагала витравити в українського народу національну свідомість, нав”язати почуття меншовартості, створити уяву про провідну роль російської нації в житті українців

а) Утворення культурно – просвітницьких організацій, що впливали на формування свідомості на основі нац .ідеї

• товариство греко – католицьких священників – 1816 очолив Могильницький;

• „Руська трійця”,

• масонські ложі;

• декабристські організації,

• гурток в Новгород – Сіверському, заснований Полетиками, Капністами;

• „Кирило – Мефодіївське товариство”;

б) Видання наукових та літературних творів; („Енеїда”, „Історія Русів”;

2. Поширення освіти – під контролем Росії та Австро-Угорщини; ( освіта носила становий характер)

а) Початкова освіта: * повітові училища – для дворян, купців, службовців і заможних міщан, парафіяльні двокласні для нижчих верств, приватні школи;

б) Середні навчальні заклади для дітей дворян – гімназії, * приватні пансіони, які готували до вступу до середніх і вищих навчальних закладів;

в) Ліцеї – один із типів вищих навчальних закладів , що об”єднували гімназичні та університетські курси (Волинський ліцей на базі Кременецької гімназії, Рішельєвський ліцей – центр вищої освіти Півдня 1817 р. Ніжинський ліцей 1832 р , в ньому здобули освіту Микола Гоголь, Є. Гребінка)

г) Університети ( Харківський – 1805 р на чолі з Каразиним; Київський – 1834р-І ректор М. Максимович.

д) недільні школи, читальні – функціонували за рахунок населення.(в Галич – 60, Закарпатті – 9)

3. Розвиток науки:

• „Історія Русів” - про героїчну боротьбу українського народу з агресорами та патріотичні почуття;

• Історична наука розвивалася завдяки діяльності дворянських істориків: М, І. Костомаров – висвітлення історії широких народних мас як основного предмета історичної науки; („І. Виговський”, „Б. Хмельн”, „Мазепа”, „П. Полуботок”;

• М. Маркевич „История Малороссии” – романтичний опис минулого України та її діячів;

• Т. Осиповський: підручник з математики (професор Харківського університету)

• М. Остроградський – видатний математик був одночасно професором багатьох академій наук;

Фольклорні дослідження:

• М. Цертелєв “Досвід збирання старовинних малоросійських пісень”;

• М. Максимович – 3 збірки народних пісень;

• “Русалка Дністрова”

• Харківський університет – центр збирання українського фольклору та старожитностей ;

Літературна творчість Котляревського і Т. Шевченка

• “Батько” нової української літератури – Котляревський: ввів в літературну народну мову і на її основі створив неперевершені твори „Енеїда”, „Наталка Полтавка”;

• Байкарі: П. Гулак – Артемовський, Є. Гребінка (таврували самодурство, аморальність, деспотизм і езоповою мовою критикували порядки в країні;

• Історичні повісті П. Куліша

• Діяльність Гоголя - опоетизовано героїку українського козацтва в повісті “Тарас Бульба”;

• Неперевершений майстер поезії, який довершив формування нової укр літератури – Т. Г. Шевченко.

Образотворче мистецтво;

Образотворче мистецтво: позиції реалізму, народності, життєвої правди:

• Жанр – портретний (не застиглі іконописні твори, а передача почуттів, переживань) В. Боровиковський, В. Тропінін, Шевченко – 130 портретів;

• Реалістичні картини – “Пожежа в степу” – Шевченко; Офорти “Живописна Україна” – графіка Шевченка

Музика: * нотні збірники українських пісень; * утворення капел, * опери; * Музичні вечори;

• Композитори: Витвицький твір “Україна”, Єдлічка – композитор і музикант;

• Троїсті музики: скрипка, цимбали, бубон.

• Кобзарі: А. Шут, О. Вересай.

Театр: * Перший професійний театр в Полтаві 1818-1821р. засновники: М. Щепкін і І. Котляревський;

• аматорські театри: грали твори Квітки-Основ”яненко, І. Котляревського; поміщицькі театри, оркестри, капели їх навчав навіть М. Глінка.

Архітектура: * А. Меленський – 30 років працював архітектор в Києві: пам”ятник Магдебурзькому праву, мавзолей – церкву на Аскольдовій могилі; * забудови Беретті в стилі класицизму: будинки університету;

Мєльніков в Одесі: напівциркульні будинки з довершеною Потьомкінськими сходами; Воронцовський палац;

• Палацово – паркова архітектура: * палац Розумовського в Батурині; * с. Сокирці маєток Галагана-600 дес

• Декоративно-пейзажний парк – Умань “Софіївка”.

Висновок: таким чином, у складних умовах бездержавності український народ не лише зберіг свою культуру, а й добився її сходження на новий рівень, ігноруючи заборони, розвиваючи національну ідею і свідомість.

1. Містобудування та архітектура: суміш елементів кількох стилів – еклектизм (Будинок міської Думи – Шілле; * готель “Континенталь”, політехнічний інститут – Беретті; театр – Соловцов;

2. Музична культура: Кропивницький, Лисенко, * перша укр опера Гулака-Артемовського “Запорожець за Дунаєм”;

• опера Аркаса „Катерина”; опера Сокальського „Мазепа”, „Майська ніч”, „Облога Дубна”;

• видавництво підручників з музики;

4. Театр: 1882 р. – перша укр професійна трупа Кропивницького; 1864 – Львівський театр очолив Бачинський. Актори: Садовський, Заньковецька, Манько, Вірина, Максимович,