39. Цикли Міланковича та зледеніння.

Цикли Міланковича — це циклічні коливання інсоляції земної поверхні, спричинені коливаннями параметрів обертання Землі навколо Сонця та навколо власної вісі. Відповідно, відбуваються циклічні зміни клімату. Тривалість цих циклів — десятки і сотні тисяч років.

Теорію цих циклів побудував сербський геофізик та астроном Мілутин Міланкович. Він розрахував, як змінюється інсоляція земної поверхні на різних широтах через спільну дію трьох факторів — прецесії, періодичних змін ексцентриситету земної орбіти та періодичних змін нахилу вісі обертання Землі. Це пояснило, серед іншого, періодичні зледеніння, що мають місце в історії Землі (льодовикові періоди). Розрахунки цих процесів потребують величезної обчислювальної роботи. Міланкович робив іх вручну; після появи електронної обчислювальної техніки стало можливим вдосконалити теорію циклів Міланковича, врахувавши додаткові астрономічні фактори — зміну нахилу орбіти Землі, поворот лінії апсид та інші. Періодичне відхилення орбіти та осі Землі спричинює відмінності у кількості сонячної радіації, що потрапляє на планету. Це веде до глобальних кліматичних змін — глобального потепління та глобального похолодання. За останній мільйон років у північній півкулі відбулося 10 льодовикових періодів, кожен з яких повторювався із періодичністю у 100 тисяч років, таким чином, збігаючись із максимальним ексцентриситетом орбіти Землі

40. Кліматичне районування.

Які чинники зумовлюють різноманітність кліматичних умов в різних частинах України? Територія України розташована у кліматичній зоні помірних широт. У межах її виділяють такі кліматичні області: атлантико-континентальну, континентальну, Гірського Криму, Південного берега Криму. Остання знаходиться у кліматичній зоні з рисами субтропічного клімату. Атлантико-континентальну кліматичну область поділяють на три підобласті: Закарпатську, Українських Карпат і рівнинну, що зумовлене своєрідністю кліматичних умов цих територій. Для Закарпатської кліматичної підобласті характерна м'яка Зима з частими і тривалими відлигами, коли температура повітря піднімається до +10°С і вище. Середня температура взимку становить -2,5...-5°С. Не кожний рік формується стійкий сніговий покрив. Літо починається на початку травня і закінчується у середині вересня. Загальна тривалість теплого періоду перевищує 9 місяців. Липневі температури становлять +20...+21°С, річна кількість опадів – 600-700 мм. Основна частина опадів буває влітку. Навесні спостерігаються заморозки, які зумовлені вторгненням арктичних повітряних мас. Осінь здебільшого тепла і суха, із сонячною погодою. Сприятливі кліматичні умови Закарпаття зумовили його високий ступінь освоєності. Погодні процеси і кліматичні умови підобласті Українських Карпат формуються під впливом атлантичних і середземноморських циклонів, які приносять значні опади протягом року (в різних частинах підобласті випадає від 600-800 до 1400-1500 мм), а також залежать від місцевих умов (розчленованість гірських масивів, їх різна експозиція, крутизна схилів і висота над рівнем моря). Літо тут прохолодне й вологе, температури повітря біля підніжжя гір становлять +16...+18°С, а в горах – +13...+7°С. Зима в Українських Карпатах прохолодна. В окремі роки теплі повітряні маси з Атлантики пом'якшують зиму, зумовлюють тривалість відлиги. Взимку середні температури не перевищують -6...-12°С. Сніговий покрив стійкий, висота його становить 30-50 см. На Говерлі та інших вершинах сніг зберігається до середини травня. Інтенсивне танення снігу навесні і зливові дощі формують на гірських річках іноді катастрофічні паводки. Підобласть має великі оздоровчі можливості. Рівнинна кліматична підобласть охоплює Українське Полісся і Лісостеп, що зумовлює різноманітність і неоднорідність її кліматичної характеристики. Погодні процеси і кліматичні умови підобласті формуються під впливом атлантичних циклонів, але розподіл опадів у її межах нерівномірний, закономірно зменшується з північного заходу (750-600 мм на рік) на південний схід (500-400 мм на рік). Середня температура повітря в січні на північному заході становить – 4°С, а на південному сході підобласті – 8°С, в липні – відповідно +19°С й +21,5°С [1]. На північному заході і півночі підобласті кількість опадів перевищує випаровування, що є однією з причин заболоченості території. На півдні і південному сході, навпаки, вологи випаровується більше, ніж випадає. Континентальність клімату – характерна особливість півдня і південного сходу рівнинної підобласті: у період бездощів'я, що може тривати 50-60 діб, шкідлива дія його на розвиток сільськогосподарських культур іноді посилюється суховіями і пиловими бурями. Помірно тепле літо і помірно холодна зима сприяють господарській діяльності людей, що зумовлює високий ступінь її освоєння.