- •1. Призначення курсу “Метеорологія і кліматологія”
- •2. Що досліджує метеорологія?
- •3. Що досліджує кліматологія?
- •4. Методи та об’єкти дослідження метеорології та кліматології.
- •5. Які види метеорології ви знаєте? Для чого вони призначені?
- •6. Фізичні властивості атмосфери.
- •7. Фізика атмосфери.
- •8. Атмосферні явища як фізичні процеси. (!)
- •9. Склад атмосфери.
- •10. Газові закони в атмосфері. (!)
- •11. Елементи термодинаміки в атмосфері.
- •12. Розподіл газів в полі Больцмана. (!)
- •13. Вода в атмосфері. Поняття вологості.
- •14. Трикутник води.
- •15. Фазова діаграма води.
- •16. Фізичні явища пов’язані з трикутником води.
- •17. Енергетичні перетворення в системах з водою згідно трикутника води. (!)
- •18. Енергетика атмосфери, пов’язана з перетворенням води.
- •19. Як закон Архімеда використовується в метеорології? (!)
- •20. Що таке теплова конвекція?
- •21. Природні сили, які діють в атмосфері.
- •22. Як змінюється фізичний стан атмосфери при різкому збільшенні (зменшенні) густини атмосфери. (!)
- •23. Течії в океані.
- •24. Кругообіг води в природі.
- •25. Повітряні маси і фронти.
- •26. Хмари і опади.
- •27. Циклони та антициклони.
- •28. Чинук, баргузин, фен… Продовжити та пояснити.
- •29. Що таке вітер? Його енергія; шкала вітрів.
- •30. Озоновий шар.
- •31. Проблеми озону (екологічна точка зору).
- •32. Парниковий ефект (фізична суть).
- •33. Сонячна радіація та явища, пов’язані з нею в атмосфері.
- •34. Розподіл енергії в атмосфері падаючим та висхідним випромінюванням. (!)
- •35. Погода – це…
- •36. Прогнозування і моделювання погоди (синоптичне прогнозування).
- •37. Палеокліматологія – це… Нащо вона екологам?
- •38. Поняття клімату. Як обертання Землі впливає на клімат?
- •39. Цикли Міланковича та зледеніння.
- •40. Кліматичне районування.
- •41. Порівняти характеристики клімату Карпат та Криму.
- •42. Кліматотворчі фактори.
- •43. Тепловий баланс атмосфери.
- •44. Використання палеонтології для прогнозування погоди.
- •45. Природні ознаки прогнозування погоди (комахи, звірі, птахи, люди).
- •46. Альбедо і сонячний спектр.
46. Альбедо і сонячний спектр.
Альбе́до (від пізньої лат. albedo — білизна́, від лат. albus — білий) — фізична величина, що описує здатність поверхні чи космічного тіла відбивати та розсіювати випромінення (світло). Взагалі альбедо — це відношення потоку відбитого (розсіяного) поверхнею у всіх напрямках випромінення до потоку випромінення, що надходить.
Спектр поглинання - залежність коефіцієнта поглинання від частоти. Поряд із спектрами випромінювання, спектрами люмінесценції та іншими спектроскопічними методами, спектри поглинання широко використовуються в науці й техніці для аналізу хімічного сладу та інших властивотей речовин. Для визначення спектру поглинання зразка електромагнітні або акустичні хвилі широкого спектру пропускають через зразок. На виході випромінювання розкладають у спектр, і визначають її інтенсивність в залежності від частоти (довжини хвилі). Визначення спектру поглинання часто вимагає складних розрахунків, оскільки випромінювання не тільки поглинається в зразку, а й відбивається від нього. Необхідно також знати спектр джерела, який можна виміряти незалежно. Як і спектри випромінювання, оптичні спектри поглинання можуть бути суцільними, смугастими й лінійчастими. В спектрах поглинання газів виділяються окремі лінії, які називають фраунгоферовими. За присутністю характерних фраунгоферових ліній у спектрі поглинання можна визначити хімічний склад газу і, навіть, передбачити існування невідомого хімічного елемента, як це сталося із Гелієм. Багатоатомні гази мають складні спектри, що розбиваються на смуги внаслідок перекливання великого числа ліній, щільно розташованих у вузьких частотних діапазонах. Спектри поглинання рідин і твердих тіл суцільні.