- •Їжа, її значення для людини.
- •Концепція збалансованого харчування
- •Нормальне функціонування організму людини визначається трьома основними факторами, до яких відноситься споживання їжі, води і наявність кисню.
- •Сукупність процесів, пов’язаних із споживанням та засвоєнням в організмі складових речовин їжі називається харчуванням.
- •Теорії та концепції харчування
- •Перший принцип раціонального харчування
- •Другий принцип раціонального харчування
- •Третій принцип раціонального харчування
- •Концепція здорового харчування. Функціональні інградієнти та продукти
- •Фізіологічне значення окремих харчових речовин
- •Фізіологічне значення окремих складових їжі
- •Функції води в організмі
- •Мінеральні речовини
- •Вуглеводи
- •Класифікація вуглеводів
- •Властивості цукрів
- •Співвідношення макроелементів
- •За енергетичними показниками
- •Вуглеводи
- •Показники якості зерна:
- •Дефекти зерна
- •Помел зерна
- •Підготовка зерна до помелу (при оббивному помелі)
- •Помел зерна
- •Односортний помел
- •Сортовий помел борошна
- •Хімічний склад борошна
- •Показники якості борошна
- •Показники якості круп
- •Розпушувачі тіста
- •Біологічні розпушувачі
- •Властивості дріжджів
- •Виробництво пресованих дріжджів
- •Принципова схема виготовлення пресованих дріжджів
- •Підготовка сировини
- •Хімічний склад та показники якості пресованих дріжджів
- •Дріжджовий концентрат (молоко)
- •Розмноження чистих культур молочнокислих бактерій
- •Розведення чистої культури дріжджів
- •Виробництво цукру
- •Дефекація
- •Фізико-хімічні показники повареної солі
- •Центрифугування
- •Роль пари
- •Виробництво цукру-рафінаду
- •Інвертний цукор
- •Мед бджолиний
- •Молоко та молочні продукти
- •Показники якості молока
- •Класифікація молока
- •Показники якості пастеризованого молока
- •Фізико-хімічні показники
- •Стерилізоване молоко
- •Згущене молоко
- •Дефекти згущеного молока
- •Показники якості згущеного молока
- •Сухе молоко
- •Властивості сухого молока
- •Приблизний хімічний склад сухого молока
- •Показники якості сухого молока
- •Зберігання
- •Показники якості вершків
- •Згушені вершки з цукром
- •Сухі вершки та сухі вершки з цукром
- •Сметана
- •Показники якості сметани
- •Хімічний склад сиру
- •Показники якості сиру
- •Маслянка
- •Сироватка молочна
- •Використання
- •Принципова схема виготовлення солоду
- •Вимоги до якості зерна
- •Підготовка зерна
- •Ферментування
- •Показники якості солоду
- •Крохмаль та патока
- •Використання
- •Виробництво картопляного крохмалю
- •Виробництво кукурудзяного крохмалю
- •Показники якості крохмалю
- •П атока
- •Приблизний склад вуглеводів патоки
- •Показники якості крохмальної патоки
- •Мальтозна патока
- •Рослинні олії.
- •Отримання рослинних олій пресуванням
- •П ресування мезги
- •Отримання рослинних олій екстрагуванням
- •Процес рафінування олії.
- •Фізико-хімічні показники соняшникової олії.
- •Тваринні жири.
- •Кондитерські хлібопекарські та кулінарні жири.
- •Масло коров’яче
Показники якості крохмальної патоки
Патока є декількох сортів:
карамельна низькооцукрена (КН);
карамельна вищого сорту (КВ);
карамельна першого сорту (КІ);
глюкозна високооцукрена (ГВ).
Карамельна патока - густа, прозора рідина, зольність-0,4-0,5%. Вміст сухих речовин не менше 70% . Карамельна проба - здатність утворювати льодяники після 20-25 хв. уварювання. Льодяник повинен бути прозорим без прожилок і плям.
Мальтозна патока
Це продукт ферментативного гідролізу крохмалю. До її складу входить глюкоза, мальтоза, декстрини, а також в незначній мірі азотисті та мінеральні речовини.
Це густа в’язка прозора солодка рідина з присмаком та запахом солоду.
Схема виробництва мальтозної патоки
З ерно
Помел зерна на борошно
Н2О Затирання
Оцукрення
Н2О Фільтрація
Освітлення
Уварювання
Охолодження
Пакування
Зерно розмелюють невелику частину, його просушують (1-2 дні замочування і 8-10 днів пророщування), солод подрібнюють для затирання та оцукрення змішують борошно з водою , додають невелику частину солоду, нагрівають до 75% і залишають на 30 хв. для клейстеризації крохмалю, а також дії -амілази солоду. Після охолодження до 60о додають залишок солоду та залишають на 30 хв. для оцукрення крохмалю -амілозою до безперервної проби на йод. При цьому утворюється 80% мальтози і 20% декстринів. Для відокремлення оболонок зерна, білків та нерозчинної речовини масу фільтрують. Отриманий гідролізат освітлюють та знебарвлюють фільтруванням через активоване вугілля. Уварюють вакуум-апаратах, охолоджують та розливають.
ЖИРИ
Олії
Властивості жирів.
Жири є тваринного і рослинного походження. Рослинного – олії. Жири є тверді і рідкі.
Жири – це суміш ефірів різних високомолекулярних жирних кислот з гліцерином називаються тригліцеридами. Жири нерозчинні у Н2О, але добре розчинюються в органічних розчинниках (хлороформ). Вони не леткі, при високій температурі розкладаються, температура плавлення жиру залежить від вмісту в ньому жирних кислот. Якщо жири переважають насичені жирні кислоти (стеаринова, пальмітинова), які мають високу температуру плавлення, то жир при кімнатній температурі твердий (сало, баранячий, гов’яжий жир). Якщо в жирі переважають ненасичені жирні кислоти (олеїнова), то жир рідкий. Температура застигання жиру на декілька градусів нижча за температуру плавлення. Жири здатні гідролізуватися під дією ферментів, утворюється гліцерин та жирні кислоти. При цьому підвищується кислотність жиру в присутності лугів вони омилюються утворюючи гліцерин та лужні солі жирних кислот мила. Під дією кисню жири окислюються з утворенням альдегідів, кетонів, перекисай, низькомолекулярних жирних кислот та утворюють гіркоту.
Оцінка якостей жирів проводиться за їх консистенцією, кольором, запахом, смаком, густиною, а також за фізико-хімічними показниками (кислотне число, число омилення, йодне число).
Кислотне число – це кількість йодного калію в мг необхідного для нейтралізації вільних жирних кислот в 1г жиру. Для рослинних олій 0,4-2. Для тваринних 1-3,5. Це число є показником свіжості жиру.
Число омилення – кількість їдкого калію в мг необхідного для нейтралізації вільних жирних кислот та омилення всіх кислот в 1г жиру. Для рослинних олій – 170-200, для тваринних жирів – 195-200.
Йодне число – показує скільки грамів йоду необхідно для з’єднання по місцю подвійних зв’язків 100г жиру. Воно дає уявлення про наявність ненасичених кислот в жирі.
Для рослинних олій 140, для тваринних жирів – 40-50, саломаси – 50-80.
Гідрогенізація жиру – приєднання Н2 жирними кислотами по місцю подвійних зв’язків та перехід з ненасичених в насичені.
Гідрогенізація проходить під тиском 1,5-3 атмосфери, протягом 2,5-5год., температура спочатку 150-180 потім 200-210.
