План заняття № 1

Вид заняття: Семінар.

Тема: Менеджмент як система

Мета заняття: Набути практичні навички планування і управління.

Література (основна та додаткова): Сирота В.Г.,Кондратюк А.О.

Структура заняття	Форми, методи навчання.
1. Організаційна частина
2. Повідомлення теми, формулювання мети та основних завдань	Розповідь
3. Навчально-диску сі йна частина	Відповіді студентів. Бесіда, дискусія.
а)Принципи системного підходу : цілісності,залежності структури і середовища.
б)Три етапи дослідження системного підходу.
в)Регулювання та самоврядування в менеджменті.
г)Ринок як універсальний засіб впливу на господарське життя.
д)Організаційна культура як важливий елемент ділового життя менеджера.
4. Заключна частина (мотивована оцінка роботи студентів)	Розповідь

Викладач В.Ю. Петракович

ТЕМА: Менеджмент у соціально-економічній системі

ПЛАН

1. Менеджер у системі управління. Методи керівництва.

2. Фактори які впливають на діяльність менеджера.

3. Функції менеджерів. Менеджмент у соціально-економічній системі

Мистецтво управління є мистецтвом чесності.

Т. Джеферсон

Люди віддають для того, щоб отримати – основний принцип людських відносин.

Аристотель

1. Менеджер у системі управління. Методи керівництва.

Менеджер – це керівник чи керуючий, що займає постійну посаду і наділений повноваженнями у прийнятті рішень за конкретними видами діяльності фірми, що функціонує в ринкових умовах.

Коли говорять про підприємця, мають на увазі людину, яка бере на себе ризик, пов'язаний з організацією нового підприємства чи з розробкою нових ідей, продукції, видів послуг, пропонованих суспільству. За В. Далем, «починати» означає затівати, наважуватися виконати будь-яку нову справу, починати удосконалення чого-небудь значного; «заповзятлива людина», «підприємець» – той, хто здатний «до підприємництва», до великих оборотів, хто сміливий, рішучий, відважний у діях такого роду.

Менеджер – це найманий робітник, який володіє спеціальною професійною підготовкою у галузі менеджменту (теорії і практики керування). Його доходи залежать від якості його праці.

З цих вихідних позицій випливають характерні риси підприємця і менеджера.

1. Стратегічна орієнтація. Менеджер зорієнтований на виконання плану й досягнення ефективності використання тих ресурсів, які є в його розпорядженні, а підприємець – на пошук нових можливостей.

2. Здійснення задуманого. Менеджер приймає рішення й будь-що прагне його виконати, а підприємець – ризикує й може змінювати ідею, яка виявилась нежиттєздатною.

3. Залучення ресурсів. Менеджер залучає ресурси з метою забезпечення, а підприємець – для досягнення поставленої мети.

Тому менеджер зацікавлений у нагромадженні фондів, а підприємець виявляє гнучкість, ризик і використовує оренду, кредит тощо.

4. Організаційна структура. Менеджер застосовує ту організаційну структуру управління, яка склалася і має ієрархічну природу, а підприємець віддає перевагу горизонтальним організаційним структурам, що спираються на неформальні зв'язки.

У теорії управління й на практиці керівників (менеджерів, керуючих) поділяють на лінійних і функціональних. До лінійних менеджерів належать особи, що діють на основі єдиноначальництва, відповідальні за стан і розвиток організації (підприємства) чи її підрозділів (цехів, дільниць, бригад): це директори, начальники цехів, майстри, бригадири. До функціональних менеджерів зараховують працівників, що відповідають за певну сферу в системі керування і очолюють функціональні підрозділи. Тобто, керуючий маркетингом, головний економіст, начальник відділу праці і заробітної плати (рис. 1.5).

Рисунок 1.5 – Управлінські працівники за їх функціональною роллю

в процесі управління