3. Аналіз причин зміни поголів'я тварин і продуктивності однієї голови

На виробництво валової продукції тваринництва впливає багато факторів. Усі вони діють комплексно, у діалектичній єдності, взаємозв'язку і взаємодії. Так, від рівня забезпеченості тваринництва кормами, тваринницькими приміщеннями, від породного складу тварин, рівня зоотехнічної і ветеринарно-профілактичної роботи залежать поголів'я тварин, їх продуктивність і виробництво продукції цієї галузі.

Оскільки поголів'я тварин протягом року не є постійним (воно змінюється), то частіше аналізується вихідне поголів'я, тобто поголів'я на кінець року. Порівняння вихідного поголів'я в динаміці за ряд років дасть можливість виявити тенденцію зміни поголів'я до розширення чи скорочення.

Аналіз даних таблиці показує, що план вихідного поголів'я корів виконано. Звертає увагу дещо інтенсивніша (порівняно з планом) заміна по групі корів, яка була одним із факторів підвищення їх продуктивності.

По іншому поголів'ю великої рогатої худоби план вихідного поголів'я не виконано. Причиною цього було деяке невиконання плану надходження приплоду і купівлі молодняку, а в основному його загибель (21 гол.), яка сталась у наслідок отруєння кормами з високим вмістом нітратів (кормові коренеплоди, силос, сінаж тощо). Таке становище призвело до значного зменшення плану реалізації молодняку, у першу чергу працівникам свого підприємства.

Не виконано й план реалізації вихідного поголів'я свиней через недовиконання плану надходження приплоду та загибель тварин.

Основними причинами невиконання плану вихідного поголів'я також є:

•невиконання плану парування худоби і надходження приплоду;

•допущення масового падежу в результаті виникнення інфекційних захворювань та нестачі кормів;

•термінова переорієнтація на спеціалізацію, виробничий напрям із врахуванням кон'юнктури ринку;

невиконання плану контрактації телят або надходження від підприємств-репродукторів тощо.

На формування продуктивності тварин впливає багато факторів, але найчастіше основною причиною є кормозабезпеченість, рівень якої оцінюють порівнянням наявної кількості кормів або можливого їх надходження з потребою в них. При цьому враховують: реальність визначеної потреби в кормах, яка залежить від системи утримання тварин; зіставлення по поголів'ю фактичних і планових показників; забезпеченість кормами тваринництва по підприємству в цілому, окремих галузях, виробничих підрозділах, видах тварин, періодах року; відповідність типу годівлі, що склався в підприємстві.

Важливим параметром продуктивності є вік тварин. Для кожного виду тварин існують свої вікові границі. Наприклад, за даними зоотехнічної науки найвищу продуктивність корови мають у третій, четвертій і п'ятій лактаціях, у шостій - 90-93 %, а в сьомій - 85-87 % від максимальної.

Важливим фактором є породний склад стада. Високопородні тварини продуктивніші, дають на одиницю витраченого корму і затрат праці більшу віддачу.

За допомогою аналізу вивчають стан племінної роботи в підприємстві, породний склад стада за видами, статево-віковими •групами тварин, поголів'я племінного ядра тварин. Одночасно визначають економічну ефективність поліпшення породного складу тварин (підвищення продуктивності, збільшення виходу продукції на одиницю витрат тощо), що є основою формування високопродуктивного стада.

Для найповнішого використання потенціальних можливостей тварин необхідно, щоб вони були забезпечені обладнаними примі¬щеннями, що створює умови для належного утримання тварин. За допомогою аналізу вибирають найбільш прийнятний проект приміщень, оцінюють можливості наявного обладнання та його розміщення, визначають тип утримання тварин, мікроклімат і повітрообмін у приміщенні, а, отже, є передумовою оптимальності умов утримання тварин. Недодержання необхідних умов утримання скорочує вік продуктивного використання тварин, збільшує відсоток вибракування. Таке становище спостерігається на багатьох великих фермах і тваринницьких комплексах.