- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 6
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Дослідження фізичних властивостей
- •Хід роботи
- •Дослід №4 Визначення білка:
- •Хід дослідження:
- •Хід дослідження:
- •Дослід №5 Визначення цукру (глюкози)
- •Дослідження хімічних властивостей:
- •Хід визначення:
- •Дослід №6 Визначення ацетонових тіл (проба Ланге)
- •Хід визначення:
- •Хід визначення:
- •Хід визначення:
- •Приблизні розкладки продуктів на одну порцію, г (брутто)
- •Хід роботи.
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи.
- •Контрольні питання
Хід роботи.
Безпосередньо в роботі беруть участь три особи: досліджувач, досліджуваний, секретар. Досліджувач на аркуші паперу складає список з 20 слів (іменників).
Спокійно, не поспішаючи, він вимовляє кожне слово із списку і відмічає по секундоміру час від моменту, коли слово вимовлене, до відповіді досліджуваного – латентний період. Досліджуваний, не роздумуючи, повинен назвати слово, яке виникло у нього за асоціацією з почутим. Секретар записує кожну відповідь досліджуваного та його латентний період. За тривалістю латентних періодів визначають рухливість нервових процесів досліджуваного. Прийнято, що середня тривалість латентного періоду менша за 3 с підтверджує добру рухливість нервових процесів.
Постійне подовження латентних періодів наприкінці досліду свідчить про швидку втомлюваність нервових клітин, тобто про слабкість нервових процесів.
Повторення однакових відповідей характеризує інертність нервових процесів. За співвідношенням конкретних чи абстрактних понять у відповідях роблять висновок про перевагу у ВНД досліджуваного відповідно художнього або абстрактного мислення.
Оформляють протокол досліду. Роблять висновок – характеристику ВНД досліджуваного.
Контрольні питання:
В чому полягає сила, слабкість, рухливість, врівноваженість нервових процесів?
Які нервові процеси лежать в основі нервової діяльності?
Що таке перша сигнальна система?
Що таке друга сигнальна система?
Типи вищої нервової діяльності в залежності від переважаючої ролі першої чи другої сигнальної системи.
Рекомендована література:
Яновський І. І., Ужако П. В. Фізіологія людини і тварин. Практикум. – К.: Вища школа, 1991. -175.
Данилова Н. Н., Крылова А. Л. Физиология высшей нервной деятельности. – Ростов н/Д: Феникс, 2001. – 480 с.
Чайченко Г. М. Основы физиологии высшей нервной деятельности.- М.: Высшая школа, 1988. – 368 с.
Лабораторна робота № 7
Функція зорово-просторового мислення
Мета роботи: перевірити можливості просторового мислення та домінування лівої чи правої півкулі у піддослідних.
Основні положення.
В основі єдиного зорового сприйняття лежать різного роду можливості. Права півкуля в зоровій інтерпретації навколишнього світу являється творчим відділом мозку, що спеціалізується на побудові глобальної картини і виявленню загальних закономірностей. Ліва півкуля – це „бухгалтерія” мозку, яка педантично аналізує деталі. Права півкуля мозку пов’язана з лівою половиною поля зору (тобто зліва від тієї точки, на якій сфокусований ваш погляд), а ліва півкуля – з правої половини поля зору. Нижня половина поля зору краще сприймає ілюзорні контури, чим верхня, - не дивлячись на те, що ні верхня, ні нижня половини не мають переваг у сприйнятті зображення в цілому.
Явище ілюзорних контурів виникає тоді, коли людський мозок припускає границю там, де її насправді не існує. В кожний момент часу мозок здатний сприймати тільки одну інтерпретацію зображення. Знайдено ідентифікаційний ген, який відповідає за просторово-конструкційні рішення – наприклад, побудова макету чи складання конструкції із різнокольорових кубиків. Це перша ідентифікація гена, пов’язаного з когнітивною функцією.
Матеріали та обладнання: тести для самоперевірки, рисунки для перевірки рівня просторового мислення та розвитку правої півкулі.
ХІД РОБОТИ
Дослід № 1. Просторове мислення.
Уважно роздивіться рисунки 1 і 2 і дайте відповідь на наступні запитання.
Рис.1.
|
|
Рис.2. |
|
Дослід № 2. Хитрий хід.
Сер Родні Коала переставляв книги на полиці і знайшов книжкового черв’яка, що улаштувався на двотомному видавництві „Війни і миру”.
Ти хочеш пообідати моїм улюбленим Толстим? – поцікавився Родні.
Толстий, молстий, - із презирливою усмішкою відповів черв’як, - мені все єдине. Я знаю тільки, - продовжив він, оглядаючи книги голодним поглядом, - що якби у всіх авторів були б ті ж проблеми із закінченням книги, то я на все життя був би забезпечений обідами. І дружина із дітьми теж.
Сер Родні, який завжди надавав перевагу дії розуму, а не сили, вирішив вступити в переговори.
Добре, давай укладемо угоду. Тобі потрібно їсти, щоб жити. Але, з іншої сторони, я живу, щоб читати. Толстой – саме цінне придбання в моїй колекції, навіть не дивлячись на те, що палітурка трохи порвана. Угода буде такою. В кожному томі „Війни і миру” по 550 сторінок. Якщо я дозволю тобі гризти книги, починаючи з першої сторінки тому і закінчуючи останньою сторінкою другого тому, ти обіцяєш залишити недоторканою іншу частину роману?
Черв’як радісно посміхнувся.
Скільки часу потрібно черв’яку, щоб прогризти ту кількість сторінок, яку розглянуто в угоді?
|
|
Дослід № 3. Форми в просторі.
Що зображено на рисунку 3 (А, Б, В, Г)?
Г
Рис.3.
Дослід № 4. Неуважність правої півкулі.
Попасти в коло.
Покладіть цю сторінку на рівну поверхню і візьміть в руку олівець. Поставте крапку в середині кола, а потім поверніть руку з олівцем у вихідне положення до себе на коліна. Потренувавшись декілька разів, закрийте очі і продовжуйте ставити крапки, повертаючи руку на місце після кожної спроби. Після п’яти спроб із закритими очима відкрийте очі і подивіться, що у вас вийшло.
2. Підрахунок крапок.
За десять секунд нарахуйте максимальну кількість крапок. Олівцем помічайте кожну підраховану крапку.
Дослід № 5. Обманливий вигляд.
Розгортка білого кольору, яка міститься над купою кубиків із пронумерованими гранями, показує розміщення і орієнтацію букв на шести гранях кубиків – але не для всіх семи штук. Які із пронумерованих кубиків не можна скласти із цієї розгортки?
Дослід № 6. Просторове мислення.
Нижче зображені п’ять груп схожих фігур, позначених А, В, С, D і Е. Вони являються складовими частинами класичного тесту ”Станфорда-Бінета”, названого в честь його винахідників. Задача полягає в тому, щоб знайти подібні риси і відмінності у п’яти фігур кожної колонки. В кожному випадку одна із фігур порушує „правильну” закономірність – тобто найбільш логічну і передбачувану. Це відхилення скоріше незвичайне, чим „неправильне”, - як єдиний хлопчик на шкільному подвір’ї, у якого охайно зав’язані шнурки.
Більшість людей вважають, що складність тесту зростає по мірі просування від колонки А до колонки Е.
Зміст звіту
Тема роботи.
Результати і висновки.
