Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Черниговский национальный педагогический университет им. Т.Г. Шевченко

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

32 група методички.doc

Скачиваний:

Добавлен:

01.05.2025

Размер:

4 Мб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 89 / 159 10 11 12 13 14 15 > Следующая >>>

Приблизні розкладки продуктів на одну порцію, г (брутто)

Салат “Весна”

Салат - 3 Цибуля зелена - 13

Редис - 30 Яйце 1/4 шт. - 20

Огірки - 25 Сметана - 20

Салат з свіжих овочів

Капуста білокачанна Огірки свіжі - 25

або цвітна - 40 Яйце 1/4 шт. - 20

Зелений горошок - 30 Сметана - 20

Помідори - 25

Салат з квашеної капусти

Капуста квашена - 114 Журавлина - 5

Цибуля зелена або Цукор - 5

ріпчаста - 12 Олія рослинна - 5

Яблука - 10

Борщ

М’ясо - 35 Буряк - 75

Шинка - 20 Капуста свіжа - 100

Сосиски - 15 Капуста квашена - 125

Кістки м’ясні - 100 Морква - 25

Кістки із шинки - 25 Петрушка - 5

Масло вершкове - 8 Цибуля ріпчаста - 25

Томат-пюре - 15 Сметана - 10

Борошно пшеничне - 5 Оцет 3%-ний - 8

Сало свиняче - 10

Окрошка

Квас хлібний - 300 Яйце 1/4 шт. - 20

Яловичина - 45 Сметана - 20

Шинка - 26 Цукор - 5

Цибуля зелена - 50 Гірчиця - 2

Огірки - 40 Кріп - 5

Суп молочний

Молоко - 250 Цукор - 5

Макаронні вироби - 40 Сіль - 3

Масло вершкове - 4

Розсольник

Картопля - 200 Огірки солоні - 50

Петрушка - 20 Маргарин - 10

Цибуля ріпчаста - 24 Сметана - 10

Щі з квашеної капусти

Капуста квашена - 180 Томат-пюре - 10

Морква - 25 Борошно пшеничне - 5

Петрушка - 5 Маргарин - 10

Цибуля ріпчаста - 25 Сметана - 10

Суп картопляний зі свіжими грибами

Картопля - 300 Цибуля ріпчаста - 24

Гриби білі свіжі - 40 Сметана - 10

Морква - 25 Томат-пюре - 5

Маргарин - 5 Петрушка - 5

Солянка збірна м’ясна

Яловичина - 44 Маслини - 15

Шинка - 26 Томат-пюре - 15

Сосиски - 20 Масло вершкове - 15

Кістки м’ясні - 100 Зелень - 3

Цибуля ріпчаста - 53 Лимон 1/15 шт. - 10

Каперси - 20 Сметана - 20

Огірки солоні - 50

Азу по-татарськи

Яловичина - 107 Помідори свіжі - 4

Сало топлене - 10 Огірки солоні - 23

Томат-пюре - 12 Картопля - 214

Цибуля ріпчаста - 24 Часник - 1

Борошно пшеничне - 4

Сосиски з капустою

Сосиски - 50 Томат-пюре - 6

Капуста свіжа - 142 Оцет 3%-ний - 3

Морква - 5 Борошно пшеничне - 2

Цибуля ріпчаста - 5 Цукор - 3

Гуляш з яловичини з гарніром

Яловичина - 107 Томат-пюре - 12

Сало топлене - 5 Борошно пшеничне - 4

Цибуля ріпчаста - 18 Сметана - 15

Картопля молода - 133 Масло вершкове - 3,5

Котлети натуральні з гарніром

Телятина - 177 Гриби білі - 30

Масло вершкове - 10 Рис - 37

Соус

Маргарин - 5 Петрушка - 1,5

Борошно пшеничне - 5 Лимонна кислота - 0,1

Цибуля ріпчаста - 3 Масло вершкове - 3

Риба відварна з гарніром

Судак (або щука) - 145 Цибуля ріпчаста - 3

Морква - 3 Петрушка - 2

Картопля - 144 Молоко - 15

Масло вершкове - 3,5

Риба в томаті з гарніром

Судак (або щука) -25 Томат-пюре - 25

Петрушка - 1,5 Маргарин - 7,6

Лимонна кислота - 0,1 Цибуля ріпчаста - 3

Цукор - 1 Картопля - 133

Масло вершкове - 3,5

Щука фарширована з гарніром

Щука (філе) - 100 Хліб білий - 106

Цибуля ріпчаста - 28 Яйце 1/4 шт. - 20

Часник - 0,5 Картопля - 133

Масло вершкове - 8 Молоко - 15

Млинці

Борошно 1 сорт - 75 Маргарин - 8

Яйце 1/4 шт. - 10 Дріжджі - 3

Молоко - 110 Сіль - 1,5

Цукор - 3

Компот фруктовий

Яблука - 20 Вишня - 10

Цукор -25

Чай

Чай - 200 Цукор - 20

5. Калорійність добового раціону повинна відповідати добовій витраті енергії людини, що визначалася в попередній роботі.

6. За калорійністю на окремі споживання їжі слід розподілити так:

сніданок - 25%

вечеря - 15%

обід - 45%

полудник - 15%

разом - 100%

7. Раціон харчування повинен бути складений так, щоб калорійність за рахунок білку складала не менше 14% загальної кількості калорій; за рахунок жиру – 30%, за рахунок вуглеводів – не більше 56%. Калорійна цінність 1 г білку – 4,1 ккал, 1 г жиру – 9,3 ккал, 1 г вуглеводів – 4,1 ккал.

8. В раціоні відносно кількості білку, жиру та вуглеводів пропонується співвідношення 1:1:4. Половина добової кількості білку і жиру повинна бути прийнята за обідом.

9. Їжа людини повинна складатись з різноманітних продуктів харчування тваринного та рослинного походження, щоб забезпечити організм всіма необхідними харчовими речовинами. Із всієї кількості білків добового раціону 60% повинно бути тваринного походження, 40% жиру – також тваринного походження. Кількість поживних речовин, що залишилася пропонується рослинного походження.

10. В добовий раціон повинна бути включена необхідна кількість вітамінів. Для людини, що зайнята розумовою працею, вона складає:

вітаміну А – 1,5 мг; вітамінів В – 3,0 мг; вітаміну С – 100 мг.

Раціон людини передбачає необхідну кількість мінеральних речовин. Добова потреба дорослої людини кальцію – 800 мг, фосфору – 1600 мг, заліза – 15 мг.

Матеріали та обладнання: мікрокалькулятори.

ХІД РОБОТИ

В зошитах для протоколів складають робочу таблицю для розрахунку добового раціону за зразком таблиці 2.

Таблиця 2. Робоча таблиця для складання добового раціону студента

Назви блюд, продук-ти в порції

Вага, г

(з у.з.)

Білки, г

Жири, г

Вуглеводи, г

Кало-рії, % добо-вих

Вітаміни, мг

Тва-рин

Рос-лин

Ра-зом

Тва-рин

Рос-лин

Ра-зом

В₁

В₂

Сніданок

Салат

Друга страва

Напій

Разом:

Необхідно 700-1000 25%

Обід

Необхідно 700-1500 45%

Полудник

Необхідно 700-1000 15%

Вечеря

Необхідно 700-1000 15%

Всього за добу:

в абсолютних одиницях

в %

Користуючись таблицею 1, вибрати з меню-розкладок блюда на всі 4 споживання їжі і записати продукти всіх блюд з розрахунку на 1 людину в графу 1 робочої таблиці 2.

Розрахувати вагу кожного продукту в грамах на 1 порцію, знайти загальну вагу їжі на кожне споживання з урахуванням їх засвоєння (з у.з.) і записати в графу 2 табл. 2. На базі цих даних визначити відповідність загальної ваги взятих на споживання продуктів фізіологічним нормам (від 700 до 1500 г). Недостатня кількість коректується додаванням води при приготуванні відповідних страв.

Користуючись таблицею хімічного складу та калорійності харчових продуктів (табл. 3), зробити розрахунок кількості білку тваринного і рослинного, жиру тваринного і рослинного, вуглеводів, кілокалорій енергії, вітамінів А, В₁, В₂, С в продуктах, що були взяті для приготування порції всіх страв на 1 день з урахуванням їх засвоєння, і записати результати у відповідні графи робочої таблиці 2 (графи з 3 по 14).

Таблиця 3. Хімічний склад і калорійність деяких харчових продуктів (на 100 г)

Продукти	Процент засвоєння продукту	Хімічний склад їжі, що засвоюється, з відходами, %			Калорій-ність	Вміст вітамінів в продуктах, що не звільнені від відходів, мг
Продукти	Процент засвоєння продукту	Білки	Жири	Вугле-води	Калорій-ність	А	В₁	В₂	С
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1. ХЛІБ, БОРОШНО, КРУПИ
Хліб житній, формовий	100	5	1	42,5	204	-	0,15	0,13	-
Хліб пшенич-ний, подовий	100	6,2	1,5	44,1	220	-	0,26	0,12	-
Хліб пшенич-ний з борошна І ґатунку	100	6,7	0,7	50,3	240	-	-	-	-
Сухарі житні	100	9,6	1,3	67,5	328	-	-	-	-
Баранки зви-чайні з борошна пшеничного І ґатунку	100	8,9	1,1	66	317	-	-	-	-
Тістечко бісквітне	100	5,7	10,9	51,4	335	-	-	-	-
Печиво з бо-рошна вищого та І ґатунку	100	10,8	8,5	66,4	395	-	-	-	-
Макаронні вироби	100	9,3	0,8	70,9	336	-	-	0,04	-
Борошно пшеничне І ґатунку	100	0,3	1,0	69,7	317	-	0,18	0,13	-
Борошно картопляне	100	0,8	-	81	335	-	-	-	-
Крупи:
гречана	99	7,2	1,7	70,5	334	-	0,5	0,24	-
пшоняна	98,5	10	2,2	65,4	330	-	-	0,1	-
ячнєва	98,5	7,8	7,4	67,6	322	-	0,20	-	-
перлова	98,5	7,5	1,1	69,2	325	-	0,30	0,10	-
вівсяна	98,5	10,8	6,0	61,1	351	-	0,60	0,14	-
манна	100	9,5	0,7	70,1	333	-	0,10	0,10	-
Горох	98	19,3	2,2	49,8	304	-	0,70	0,15	3,9
Квасоля	98	19,2	1,9	50,3	303	-	0,53	0,18	2,9
Сочевиця	98	20,0	1,6	49,8	301	-	0,49	0,20	2,9
Соя	98	28,1	17,0	23,0	368	-	-	-	-

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Кукурудзяні пластівці	100	12,6	12,2	69,2	346	-	0,16	0,08	-
Рис	98,5	6,3	0,9	71,1	326	-	-	0,03	-
2. М’ЯСО І М’ЯСНІ ПРОДУКТИ
Баранина І категорії	77	10,6	12,3	-	158	-	0,13	0,11	-
Яловичина І категорії	79	12,0	7,8	-	122	0,01	0,08	0,13	-
Свинина жирна	88,4	10,8	31,0	-	333	-	0,8	0,14	-
Свинина м’ясна	86	12,0	17,4	-	211	-	0,81	0,14	-
Телятина жирна	66	10,6	4,7	-	87	0,01	0,15	0,16	-
Телятина нежирна	66	11,1	0,3	-	48	-	-	-	-
Курки І категорії напівви-потрошені	52	8,9	6,4	-	96	0,06	0,08	0,08	-
Гуси І категорії напівви-потрошені	54	6,4	19,9	-	202	0,14	0,11	0,10	-
Шинка	76	10,9	24,0	-	277	-	0,53	0,14	-
Ковбаса копчена	97,5	17,7	38,1	-	427	-	-	-	-
Ковбаса варена	98	10,4	13,9	1,1	176	-	-	-	-
Сосиски	98	10,3	17,9	0,4	200	-	-	-	-
Пельмені	100	10,5	24,0	28,0	370	-	-	-	-
Мозок	87	6,6	7,8	-	100	-	-	-	-
Печінка ялова	93	13,7	2,7	-	81	13,9	0,37	-	-
Нирки ялові	98	9,8	1,6	-	55	-	0,37	-	-
Язик яловий	99	10,6	10,6	-	140	-	0,20	0,25	-
М’ясо тушковане консервоване (яловичина І ґатунку)	100	15,2	13,0	0,2	184	-	0,02	0,2	-
3. РИБА І РИБНІ ПРОДУКТИ
Судак свіжий	51	8,2	0,4	-	37	-	0,02	0,06	-
Щука свіжа	49	7,8	0,4	-	36	-	-	-	-
Лящ свіжий	42	6,4	1,7	-	42	-	0,01	0,04	-
Окунь морський свіжий	76	11,4	4,2	-	86	-	-	-	-
Тріска свіжа	78	11,6	0,3	-	50	-	0,04	0,05	-

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Короп ставковий свіжий	47	6,3	1,6	-	41	-	-	-	-
Осетер каспійський свіжий	64	8,9	6,6	-	50	-	-	-	-
Оселедець атлантич. солон.	70	7,9	2,8	-	58	-	-	-	-
Семга солона	70	13,3	8,2	-	131	-	-	-	-
Вобла солена	50	19,0	3,0	-	106	-	-	-	-
Балик осетровий в’ялений	77	14,0	7,3	-	125	-	-	-	-
Ікра кетова зерниста	100	22,6	14,8	-	236	0,45	-	-	-
Ікра осетрова зерниста	100	26,7	13,0	-	230	-	-	-	-
Ікра осетрова паюсна	100	30,4	17,1	-	284	-	-	-	-
Кілька балтійська пряного просолу	50	6,3	6,2	-	65	-	-	-	-
Судак в томатному соусі консервован.	100	11,8	5,6	3,5	109	0,02	0,19	-	-
Короп в томатному соусі 53онсерви53.	100	10,5	8,2	4,5	137	-	-	-	-
Лящ в томатному соусі консервован.	100	12,9	6,9	2,5	127	-	0,02	-	-
Бички в томатному соусі консервовані	100	10,8	7,6	3,0	345	-	-	-	-
Шпроти в олії 53онсерви.	100	14,7	30,4	0,4	345	-	-	-	-
Сардини в олії консервовані	100	14,5	21,2	-	157	0,21	0,05	0,10	-

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
4. ЖИРИ, МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ
Жир яловий топлений	100	0	93,8	0	872	-	-	-	-
Жир свинячий топлений	100	0	93,7	0	871	-	-	-	-
Шпиг свиняч.	96	1,6	82,1	0	770	-	-	-	-
Масло вершкове несолоне	100	0,4	78,5	0,5	734	0,6	-	-	-
Масло вершкове топлен.	100	-	93,5	-	869	0,6	-	-	-
Олія соняшникова	100	-	93,8	-	872	-	-	-	-
Маргарин молочний та вершковий	100	0,4	77,1	0,4	720	-	-	-	-
Молоко коров’яче незб.	100	2,8	3,5	4,5	62	0,05	0,05	0,19	1
Молоко коров’яче незбиране сухе	100	22,6	23,5	34,4	452	0,32	0,24	1,31	4
Вершки 10%-ної жирності	100	2,6	9,4	4,2	115	0,3	0,05	-	-
Вершки 20%-ної жирності	100	2,4	18,8	3,6	119	0,24	0,03	0,14	1
Сметана	100	2,1	28,2	3,1	284	0,3	0,05	-	-
Сироватка	100	2,8	3,5	4,5	62	-	-	-	-
Кефір	100	2,8	3,5	4,5	62	-	-	-	-
Молоко згущене з цукр.	100	6,8	8,3	53,5	324	0,03	0,06	0,4	2,5
Сир 20%-ної жирності	100	11,1	18,8	3	233	-	-	0,5	-
Сир 9%-ної жирності	100	12,0	8,5	3,3	141	-	-	-	-
Сир нежирн.	100	13,6	0,5	3,5	75	-	-	-	-
Сир голландський	92	20,9	23,6	2,0	313	0,19	0,09	0,47	-
Сир плавлен.	96	18,7	17,1	1,8	243	-	-	-	-
Бринза	96	14,5	17,3	1,8	226	-	-	-	-
Морозиво вершкове	100	3,4	9,4	18,5	177	-	-	-	-
Яйця курячі	86	9,0	9,7	0,3	127	0,6	0,14	0,69	-
Яєчний порошок	100	37,2	39,7	1,7	523	1,34	0,35	1,23	-

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Майонез	100	-	25,0	-	346	-	-	-	-
5. ОВОЧІ, ГРИБИ
Картопля свіжа:
з 1 вересня по 1 січня	75	1,3	-	15,1	67	0,07	0,04	0,67	-
с 1 січня по 1 березня	70	1,2	-	14,0	62	-	0,07	0,04	3,5
з 1 березня	60	1,0	-	12,0	53	-	-	-	-
Капуста білокачанна	80	1,2	-	4,1	22	-	0,05	0,05	24
Буряк свіжий:
до 1 січня	80	8,8	-	8,3	37	0,02	0,04	0,32	22
з 1 січня	75	0,8	-	7,7	35	-	-	-	-
Морква свіжа:
до 1 січня	80	0,1	-	6,1	29	-	0,05	0,05	3
з 1 січня	75	0,9	-	5,7	27	-	-	-	-
Цибуля ріпчаста	84	2,3	-	7,7	41	-	0,02	0,03	8,4
Огірки свіжі	95	0,7	-	2,7	14	-	0,03	0,04	4,7
Томати свіжі	85	0,4	-	3,4	15	-	0,05	0,03	34
Ріпа	75	0,9	-	4,3	21	-	0,04	0,03	15
Брюква	78	0,8	-	6,0	28	-	0,05	0,05	23
Часник	78	4,3	-	16,0	83	-	-	-	-
Гарбуз	70	0,2	-	4,2	18	-	0,04	0,02	5,6
Кавун	52	0,2	-	4,6	20	-	0,02	0,02	3,7
Диня	64	0,3	-	5,4	23	-	0,02	0,01	8,6
Редька	70	1,1	-	4,7	24	-	-	-	17,5
Редис	75	0,8	-	3,0	15	-	0,02	0,01	15,0
Баклажани	95	0,8	-	4,1	20	-	0,04	0,05	14,2
Салат	72	0,9	-	1,4	9	-	-	-	7,2
Шпинат	74	1,8	-	1,6	14	-	0,08	0,15	37,0
Щавель	76	1,7	-	3,8	22	-	-	-	45,6
Хрін	64	1,3	-	10,0	46	-	-	-	128
Картопля сушена	100	5,6	0,3	72,3	322	-	-	-	-
Капуста квашена	70	0,6	-	3,2	16	-	-	-	20
Огірки солоні	90	0,6	-	1,1	7	-	-	-	-
Томати сол.	90	0,8	-	1,8	11	-	-	-	-
Ікра кабачк.	100	1,7	8,8	7,7	120	-	-	-	8
Перець фарш. консервован.	100	1,3	6,2	10,8	107	-	-	-	62
Томат-паста	100	4	-	19,9	96	-	-	-	-
Томат-пюре	100	3	-	13	63	-	0,05	0,03	-

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Гриби білі свіжі	76	3,5	0,4	2,2	27	-	-	-	-
Гриби білі сушені	100	30,4	3,8	22,5	252	-	-	-	-
6. ФРУКТИ І ЯГОДИ
Яблука свіжі	88	0,2	-	10,1	42	-	0,03	0,03	6,2
Яблука суш.	75	1,3	-	49,8	209	-	-	-	-
Груші свіжі	90	0,3	-	9,5	40	-	0,02	0,04	3,6
Груші сушені	65	1,3	-	39,6	167	-	-	-	-
Сливи свіжі	90	0,6	-	9,7	42	-	0,05	0,04	4,5
Чорнослив	75	1,5	-	49,1	207	-	-	-	-
Вишні свіжі	85	0,6	-	10,3	44	-	0,04	0,05	12,7
Виноград свіжий	90	0,3	-	15,0	62	-	0,05	0,04	2,7
Ізюм	90	1,3	-	62,1	259	-	0,13	0,07	-
Абрикоси свіжі	86	0,7	-	9,7	42	-	0,03	0,05	6
Абрикоси сушені	100	4,4	-	63,5	279	-	-	-	-
Персики	90	0,7	-	9,6	42	-	0,02	0,04	9
Апельсини	75	0,6	-	6	27	-	0,06	0,02	30
Мандарини	74	0,5	-	5,8	26	-	0,06	0,02	22,2
Лимони	50	0,3	-	4,6	20	-	0,02	-	20
Суниця садова	85	1,3	-	7,7	36	-	0,02	0,05	51
Журавлина	98	0,4	-	7,3	31	-	-	-	-
Малина	85	0,6	-	6,5	29	-	0,02	0,06	25,5
Смородина чорна	98	0,7	-	9,6	43	-	-	-	194
Смор. червона	90	0,4	-	9,6	41	-	-	-	27
Аґрус	95	0,6	-	10,7	46	-	0,04	0,02	47,5
Компот абри-косовий конс.	100	0,4	-	21,4	89	-	-	-	5
Сік яблучний	100	0,4	-	11,7	50	-	-	-	-
Сік виноград.	100	0,2	-	18,2	75	-	-	-	-
7. ХАРЧОВІ КОНЦЕНТРАТИ
Борщ з м’ясом	100	12	9,8	45,8	323	-	-	-	-
Суп-пюре гороховий	100	16,6	10,4	45,5	351	-	-	-	-
Каша гречана	100	9,2	10,2	59,4	376	-	-	-	-
Каша пшон.	100	8,9	10,4	60,9	383	-	-	-	-
8. ІНШІ ПРОДУКТИ
Повидло з яблук	100	0,3	-	60,2	284	-	-	-	-
Варен. зі слив	100	0,3	-	71,4	294	-	-	-	-
Цукор	100	-	-	95,5	390	-	-	-	-

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Мед бджол.	100	0,3	-	77,7	320	-	-	0,05	2
Шок. “Золотий ярлик”	100	3,4	8,5	76,8	407	-	-	-	-
Какао	100	19,9	19	38,4	416	-	-	-	-
Цукерки “Асорті”	100	3,6	35,6	53,1	563	-	-	-	-
Горіхи волоські	45	6,3	24,9	3,8	278	-	0,22	0,06	1,3
Боби	83,0	6,0	0,1	8,3	58	-	0,06	0,10	20
Горошок зелений	80,0	5,0	0,2	13,3	72	-	0,34	0,19	25
Кабачки	93,0	0,6	0,3	5,7	27	-	0,03	0,03	15
Патисони	93,0	0,6	-	4,3	19	-	0,03	0,04	23
Перець зелений	92,0	1,3	-	4,7	23	-	0,06	0,10	150
Перець червоний	91,0	1,3	-	5,7	27	-	0,10	0,08	250
Петрушка (зелень)	85,0	3,7	-	8,1	45	-	0,05	0,05	150
Петрушка (корінь)	85,0	1,5	-	11,0	47	-	0,08	0,10	35
Пастернак (корінь)	83,0	1,4	-	11,0	47	-	0,08	0,09	20
Ревінь	94,5	0,7	-	2,9	16	-	0,01	0,06	10
Селера (зелень)	78,0	-	-	2,0	8,0	-	0,02	0,10	38
Селера (корінь)	90,0	1,3	-	2,0	31	-	0,03	0,04	8
Спаржа	92,7	1,9	-	3,6	21	-	0,10	0,10	20
Кріп	86,5	2,5	0,5	4,5	32	-	0,03	0,10	100
Квасоля	90,0	4,0	-	4,3	32	-	0,10	0,20	20
Черемша	89,0	2,4	-	6,5	34	-	0,03	0,13	100
Кава	2				3

Умовні позначки:

0 - відсутність харчової речовини, що встановлена аналітичним шляхом;

- - відсутність відомостей про наявність харчової речовини.

Завдання.

Зробити аналіз відповідності добового раціону, що взятий вами, фізіологічним рекомендаціям, що наведені в інструкції. Якщо в результаті аналізу будуть виявлені значні розходження між складом та калорійністю взятої вами їжі та фізіологічними нормами, то необхідно внести корекцію, скорочуючи чи додаючи необхідні продукти.

Зміст звіту

Тема роботи.
Результати і висновки.

Контрольні питання

Який раціон називається збалансованним?
Який об’єм їжі повинен бути на одне споживання?
Чому повинна відповідати калорійність добового раціону?
Як слід розподілити окремі споживання їжі (сніданок, обід, полудник, вечеря) за калорійністю?
Яке співвідношення пропонується в раціоні відносно кількості білку, жиру та вуглеводів?
Які вітаміни і в якій кількості необхідно включати в добовий раціон? Чому?
Яку необхідну кількість мінеральних речовин передбачає раціон людини? Біологічна роль мінеральних речовин.

Література

Яновський І.І., Ужако П.В. Фізіологія людини і тварин. Практикум.- К.: Вища школа, 1991.- 175с.
Филимонов В.И. Руководство по общей и клинической физиологии. – М.: Мед. информационное агентство, 2002. – 958с.
Дудель Й., Рюэгг Й., Шмидт Р. Физиология человека: 3 т. / Под ред. Шмидта Р. и Тевса Г.- М.: Мир, 1996.- 323 с.
Руководство к практическим занятиям по физиологии с основами анатомии человека /Под ред. проф. Л.Н. Малоштан. – Харьков.: Издательство НФАУ, 2000. – 232с.

Лабораторне заняття № 8

Розрахунки основного обміну по таблицям та проценту відхилення по формулі Рида. Дослідження потовиділення у людини.

Мета роботи: визначити середньостатистичний рівень основного обміну людини за розрахунковими таблицями Бенедикта, визначити величину відхилення основного обміну від норми по формулі Рида в %, вивчення теплопродукції організму при підвищенні температури навколишнього середовища, або при фізичному навантаженні.

Основні положення

Обмін речовин та енергії між організмом і навколишнім середовищем – невід’ємна властивість живої матерії. В процесі обміну речовин постійно відбувається перетворення енергії: потенціальна енергія складних органічних сполук, які потрапляють з їжею, перетворюється в теплову, механічну та електричну. Енергія затрачується не тільки на підтримання температури тіла і виконання роботи, а і на відтворення структурних елементів клітин, забезпечення їх життєдіяльності, росту та розвитку організму.

Всю енергію, яка утворюється в організмі, можна прийняти за теплову, так як інші види енергії виділяються в дуже малих кількостях. Таким чином, про інтенсивність процесів обміну в організмі можна судити по кількості тепла, яке виділяється за одиницю часу. Одиницею вимірювання тепла в Міжнародній системі одиниць СІ являється джоуль (Дж). Але у фізіології та медицині зазвичай використовують позасистемні одиниці – калорія та кілокалорія (1ккал = 4,19Дж, 1Дж=0,239ккал).

Дослідження енергетичних витрат організму широко використовується у фізіології праці, у спортивній медицині та клініці.

Щоб визначити притаманний даному організму рівень окислювальних процесів та енергетичних витрат, проводяться дослідження у певних стандартних умовах: вранці натщесерце (не раніше, чим через 12 годин після вживання їжі) при температурі комфорту (+22⁰С) лежачи, тобто в умовах відносного фізіологічного та психологічного спокою.

Енергетичні витрати організму в таких стандартних умовах отримали назву основного обміну. Основний обмін виражає мінімальний рівень витрат енергії для підтримання життєдіяльності організму.

Одним із методів визначення основного обміну людини являється його розрахунок по спеціальним таблицям, які дають можливість по росту, вазі та масі тіла піддослідного визначити середньостатистичний рівень основного обміну.

Обчислення проценту відхилення величини основного обміну від норми відбувається за допомогою формули Рида.

Для зберігання постійної температури тіла людини при високій температурі навколишнього середовища основне значення має випаровування поту з поверхні шкіри. В шкірі людини знаходиться близько 2-5млн. потових залоз (меро-і апокринових). Розподіл потових залоз на поверхні тіла нерівномірний. Найбільша їх кількість знаходиться на долонях і підошвах, де на 1см² нараховується відповідно 424 і 416 потових залоз. Функція потових залоз стимулюється при підвищенні температури навколишнього середовища і при фізичному навантаженні (виконанні фізичних вправ). Випарювання води залежить від відносної вологості повітря. В насиченому водяними парами повітрі вода випаровується погано, тому людина погано переносить порівняно невисоку температуру навколишнього середовища (32⁰С) при вологому повітрі. В сухому повітрі людина може знаходитись без помітного перегрівання протягом 2-3 годин при температурі 50-55⁰С. Існує поняття ефективного потовиділення. Це та частина поту, яка випаровується із поверхні шкіри, збільшуючи тим самим тепловіддачу організму. Непрониклива для повітря одежа, яка перешкоджає випарюванню поту , є негігієнічною, так як шар повітря між одежею і теплом швидко насичується парами і подальше випарювання поту припиняється.

Матеріали та обладнання: ростомір, ваги, таблиці для визначення основного обміну, сфігмоманометр, фонендоскоп, секундомір, термокамера, термометри, ваги, шматки бавовняної тканини, просочені крохмалем, лейкопластир, спиртовий розчин йоду, рушник.

ХІД РОБОТИ

За допомогою ростоміру і ваг вимірюють ріст піддослідного і зважують його. Далі використовують таблиці для визначення основного обміну чоловіків та жінок (табл. 1 і 2 різні, так як основний обмін у чоловіків в середньому на 10% більше, чим у жінок). Наприклад: піддослідний – жінка 25 років, яка має ріст 168см і масу 60кг. По таблиці для визначення основного обміну жінок (частина А) знаходять поруч із значенням маси піддослідного число 892. По тій же таблиці (частина Б) знаходять по горизонталі вік (25 років) і по вертикалі ріст (168см); на перетині граф віку і росту знаходиться число 194. Склавши обидва числа (892+194=1086), отримують середньостатистичну величину нормального основного обміну людини жіночого роду даного віку, росту і маси тіла – 1086 ккал.

У піддослідного визначають частоту пульсу за допомогою секундоміру та артеріального тиску способом Короткова 3 рази з проміжками в 2хв. при дотриманні умов, необхідних для визначення основного обміну. Процент відхилення основного обміну від норми визначають по формулі Рида

ПО=0,75х(ЧП + ПТ х 0,74) – 72, де

ПО – процент відхилення основного обміну від норми;

ЧП – частота пульсу;

ПТ – пульсовий тиск, який дорівнює різниці величин систолічного та діастолічного тиску.

Числові величини частоти пульсу і артеріального тиску беруть як середнє арифметичне із трьох вимірів. Наприклад: пульс 75 ударів в хвилину, артеріальний тиск 120/80 мм рт.ст.:

ПО=0,75х(75 + (120-80)х0,74) – 72=6,45%

Таким чином, основний обмін у даного піддослідного підвищений на 6,45%, тобто знаходиться в межах норми. (Допускається відхилення до 10% від норми).

Для спрощення розрахунків по формулі Рида існує спеціальна номограма. За допомогою її, з’єднав лінійкою значення частоти пульсу і пульсового тиску, на середній лінії легко визначають величину відхилення основного обміну від норми (малюнок).

Для дослідження потовиділення людини при температурі приміщення (протягом 15-30хв.) визначити масу тіла і змазати спиртовим розчином йоду різні ділянки тіла. Після висихання спиртового розчину йоду на цих ділянках зафіксувати за допомогою лейкопластиря шматочки бавовняної тканини, просоченої розчином крохмала. При цьому піддослідний повинен бути у стані спокою протягом 1год. Про інтенсивність потовиділення судять по зміні забарвлення шматочків тканини. Потім піддослідного помістити в термокамеру або він виконує фізичні вправи протягом 30хв і повторити дослідження.

Завдання

Визначити величину основного обміну піддослідного по таблицям.
Обчислити величину відхилення основного обміну від норми по формулі Рида.
Визначити величину відхилення основного обміну по номограмі.
Обчислити, скільки кілокалорій (джоулів) складає знайдений процент відхилення.
Знайти основний обмін піддослідного як суму величини обміну, знайденого по таблиці, і відхилення основного обміну (в кілокалоріях).
Порівняти інтенсивність потовиділення у людини при різній температурі навколишнього середовища або при фізичному навантаженні по зміні ваги тіла і ступеня забарвлення шматків бавовняної тканини, просоченої розчином крохмалю.
На основі порівняння отриманих результатів обговорити, як впливає підвищення температури навколишнього середовища та фізичне навантаження на потовиділення людини.
Звіт про роботу підписати у викладача.

Зміст звіту

Тема роботи.
Результати і висновки.

Контрольні питання

Що таке обмін речовин?
Які вам відомі види енергії, яка виділяється в організмі?
Методи визначення обміну речовин.
Що таке основний обмін та методи його визначення?

Література

Бабский Е.Б. и др. Терморегуляция //Физиология человека. – М.: Медицина, 1985. – с. 398-400.
Филимонов В.И. Руководство по общей и клинической физиологии. – М.: Мед. информационное агентство, 2002 – 958с.
Общий курс физиологии человека и животных. //Под ред. Проф. Ноздрачева А.Д. – М. Высшая школа, 1991. – 512с.
Які органи приймають участь у виділенні продуктів метаболізму?
Значення потовиділення для підтримання постійності температури тіла.

Уд./хв. % мм.рт.ст.

1 60 п

150 д 120 п

₁₀₀ву

140 и 110 л

⁹⁰щь

130 ⁸⁰ е 100 с

₇₀но

п 120 н 90 в

у ⁶⁰яи

л 110 80 й

ь ⁵⁰о

с 100 ₄₀ с 70 т

н. и

90 ³⁰ 60 с

₂₀ок

80 б 50

^-10м

70 і 40

⁰н

60 10 у 30

Номограма для формули Рида

Таблиця 1. Розрахунок основного обміну чоловіків

А					Б
Маса,кг	Ккало рії	Маса кг	Ккалорії	Рістсм	Чоловіки (вік у роках)
Маса,кг	Ккало рії	Маса кг	Ккалорії	Рістсм	17	19	21	23	25	27	29	31	33	35	37	39	41
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18
44	1076	85	1468	40	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
45	1085	86	1478	44	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
46	1095	87	1487	48	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
47	1105	88	1497	52	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
48	1114	89	1506	56	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
49	1124	90	1516	60	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
50	1133	91	1525	64	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
51	1143	92	1535	68	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
52	1152	93	1544	72	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
52	1162	94	1554	76	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
54	1172	95	1564	80	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
55	1181	96	1573	84	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
56	1191	97	1583	88	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
57	1200	98	1592	92	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
58	1210	99	1602	96	113	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
59	1219	100	1661	100	153	128	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
60	1229	101	1621	104	193	168	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
61	1238	102	1631	108	233	208	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
62	1248	103	1640	112	273	248	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
63	1258	104	1650	116	313	288	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
64	1267	105	1659	120	353	328	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
65	1277	106	1669	124	393	368	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
66	1286	107	1678	128	433	408	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
67	1296	108	1688	132	473	448	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
68	1305	109	1698	136	513	488	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
69	1315	110	1707	140	553	528	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
70	1325	111	1717	144	593	568	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
71	1334	112	1726	148	633	608	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
72	1344	113	1736	152	673	648	619	605	592	578	565	551	538	524	511	497	484
73	1353	114	1745	156	713	678	669	625	612	598	585	571	558	544	531	517	504
74	1363	115	1755	160	743	708	659	645	631	618	605	591	578	564	551	537	524
75	1372	116	1764	164	773	738	679	665	652	638	625	611	598	584	571	557	544
76	1382	117	1774	168	803	768	699	685	672	658	645	631	618	604	591	577	564
77	1391	118	1784	172	823	788	719	705	692	678	665	651	638	624	611	597	584
78	1401	119	1793	176	843	808	729	725	718	698	685	671	658	644	631	617	604
79	1411	120	1803	180	863	828	759	745	732	718	705	691	678	664	651	637	624
80	1420	121	1812	184	883	848	779	765	752	738	725	711	698	684	671	657	644
81	1430	122	1822	188	903	868	799	785	772	758	745	731	718	704	691	677	664
82	1439	123	1831	192	923	888	819	805	792	778	765	751	738	724	711	697	684
83	1449	124	1841	196	-	908	839	825	812	798	785	771	758	744	731	717	704
84	1458	-	-	200	-	-	859	845	832	818	805	791	778	764	751	737	724

Таблиця 2. Розрахунок основного обміну жінок

А					Б
Масакг	Ккало рії	Масакг	Ккало рії	Рістсм	Жінки (вік у роках)
Масакг	Ккало рії	Масакг	Ккало рії	Рістсм	17	19	21	23	25	27	29	31	33	35	37	39	41
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18
44	672	85	1235	40	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
45	685	86	1249	44	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
46	699	87	1263	48	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
47	713	88	1277	52	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
48	727	89	1290	56	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
49	740	90	1304	60	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
50	754	91	1318	64	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
51	768	92	1332	68	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
52	782	93	1345	72	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
53	795	94	1359	76	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
54	809	95	1373	80	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
55	823	96	1387	84	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
56	837	97	1406	88	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
57	850	98	1414	92	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
58	864	99	1428	96	-21	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
59	878	100	1442	100	-5	-14	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
60	892	101	1455	104	11	2	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
61	905	102	1469	108	27	18	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
62	919	103	1483	112	43	34	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
63	933	104	1497	116	59	50	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
64	947	105	1510	120	75	66	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
65	960	106	1524	124	101	82	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
66	974	107	1538	128	107	98	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
67	988	108	1552	132	123	114	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
68	1002	109	1565	136	139	130	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
69	1015	110	1579	140	155	146	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
70	1029	111	1593	144	171	162	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
71	1043	112	1607	148	187	178	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
72	1057	113	1620	152	201	192	183	174	164	155	146	136	127	117	108	99	89
73	1070	114	1634	156	215	206	190	181	172	162	153	144	134	125	116	106	97
74	1084	115	1648	160	229	220	198	188	179	170	160	151	142	132	123	114	104
75	1098	116	1662	164	243	234	205	196	786	177	168	158	149	140	130	121	112
76	1112	117	1675	168	255	246	213	203	194	184	175	166	156	147	138	128	119
77	1125	118	1689	174	267	258	220	211	201	192	183	173	164	154	145	136	126
78	1139	119	1703	176	279	270	227	218	209	199	190	181	171	162	153	143	134
79	1153	120	1717	180	291	282	235	225	216	207	197	188	179	169	160	151	141
80	1167	121	1730	184	303	294	242	239	223	214	204	195	186	177	167	158	149
81	1180	122	1744	188	313	304	250	240	231	221	215	203	193	184	175	165	156
82	1194	123	1758	192	322	314	257	248	238	229	220	210	201	191	182	173	163
83	1208	124	1772	196	333	324	264	255	246	236	227	218	208	199	190	180	171
84	1222	-	-	200	-	334	272	262	253	244	234	225	216	206	197	188	179

Лабораторне заняття № 1

Дослідження рефлекторної дуги

Мета роботи: дослідити рецептивні поля рухових рефлексів, та їх рефлекторних дуг; встановити роль рецептора у здійсненні рефлекторної реакції.

Основні положення.

Рецептивним полем називають ділянку шкіри (чи іншу ділянку тіла), при подразненні якого виникає певний рефлекс. У спинальної жаби при подразненні тих чи інших рецептивних полів виникають строго визначені рефлекси.

Питання для теоретичної підготовки. 1. Рефлекторний принцип діяльності ЦНС. 2. Головні принципи рефлекторної теорії. 3. Структурні основи рефлекторної діяльності. 4. Рефлекторна дуга.

Матеріали та обладнання: жаба, штатив із гачком або корковою пробкою для закріплення жаби, препарувальна дощечка, фільтрувальний папір, вата, набір препарувальних інструментів, розчин Рінгера, скляночки для розчинів кислоти Н₂SО₄ 1,0%-ий, 0,5%-ий, 0,1%-ий розчин новокаїну, посудина для обмивання жаби, стакан з водою.

ХІД РОБОТИ

Дослід № 1. Приготування спинальної жаби.

Візьміть жабу в ліву руку, а правою введіть як найглибше нижнє лезо ножиць в рот під задню частину верхньої щелепи. Швидким рухом відріжте верхню щелепу на рівні заднього кінця барабанних перетинок (нижню щелепу збережіть). Підвісьте її на штативі, приколовши нижню щелепу булавкою до пробки. Підождіть, поки у жаби пройде шок (післяопераційне пригнічення спинного мозку). Пінцетом стискають кінчики пальців задньої лапки – виникає рефлекс згинання.

Дослід № 2. Спостереження скидання подразнюючого агента.

Змочивши клаптик фільтрувального паперу 1%-им розчином сульфатної кислоти, накладіть його на зовнішню поверхню верхньої третини стегна – жаба тою ж лапкою скидає папірець.

Дослід № 3. Дослідження рецептивних полів деяких рефлексів спинальної жаби.

Дослід проводять з тою самою жабою. Візьміть пінцетом клаптик вати, змочіть його у 0,5%-ому розчині сульфатної кислоти і покладіть на зовнішню поверхню шкіри гомілки задньої лапки жаби. Спостерігайте згинальну реакцію відповідної кінцівки. Змийте кислоту, занурюючи лапку в стакан з водою. Потім вату, змочену кислотою, покладіть на бокову поверхню тулуба, на черевце. Через деякий час можна спостерігати захисний рефлекс – жаба скидає лапкою подразнюючий агент. Накладіть клаптик вати на зовнішній бік передньої лапки, на черевце, між передніми лапками. При цьому щоразу відмічайте характер реакції, що її викликає подразнення

Рис. 1. Рецептивні поля на шкірі задньої поверхні тіла жаби: 1 – згинальних рефлексів; 2-4 – різних видів протирального рефлексу; 5, 6 – розгинальних рефлексів.

даного рецептивного поля. Інтервали між подразненнями мають бути не менше 2-3хв, після кожного подразнення жабу занурте у склянку з водою і змийте рештки кислоти. Зарисуйте жабу з позначенням рецептивних полів різних спинномозкових рефлексів.

Отримані результати оформіть у вигляді таблиці.

Місце нанесення подразнення	Вид рефлексу
Зовнішня поверхня шкіри гомілки
Бокова зовнішня поверхня стегна
Верхня поверхня черевця (на рівні передніх кінцівок)
Пальці задньої лапки

Дослід № 4. Визначення ролі рецептора у здійсненні рефлекторної реакції.

Встановіть роль рецептора у здійсненні рефлекторної реакції. Покладіть на шкіру гомілки правої лапки шматок вати, змоченої 0,5%-им розчином сульфатної кислоти. Відмітьте рефлекторну реакцію на подразнення шкіри кислотою.

На гомілці тієї ж лапки виріжте шматок шкіри. Обережно покладіть на оголену ділянку м’яза шматок вати, змочений кислотою. Слідкуйте, щоб кислота не потрапила на шкіру. Рецептори шкіри вилучені – реакція відсутня. Відсутність рефлекторної реакції пояснюється тим, що рецептори м’яза на відміну від шкірних рецепторів не реагують на слабий розчин кислоти.

Дослід № 5. Встановлення ролі аферентного шляху.

Змийте кислоту із м’яза, перевірте, чи збереглась рефлекторна реакція на подразнення шкіри. Вона збереглась. Відпрепаруйте сідничний нерв і підведіть під нього лігатуру. Спостерігайте рефлекторну реакцію цієї ж (правої) лапки (із відпрепарованим сідничним нервом) при опусканні кінчиків пальців в кислоту. Виникає добра рухова реакція. Обережно підніміть відпрепарований сідничний нерв і покладіть під нього ватку, змочену новокаїном. Ці речовини порушують провідність нерва. Після накладання на нерв новокаїну кожну хвилину перевіряйте наявність рефлекторної реакції на подразнення лапки кислотою. Зникнення рефлекторної реакції вказує на те, що аферентні волокна повністю втратили провідність. Одночасно спостерігайте за тонусом м’язів правої кінцівки, порівнюючи її положення із положенням лівої лапки. Права лапка стає довшою.

Дослід № 6. Встановлення ролі еферентного шляху і встановлення значення ЦНС.

Зразу після зникнення рефлексу при подразненні правої лапки подразнюйте ліву лапку і спостерігайте відповідну реакцію правої. Потім на шкіру спини покладіть шматок вати, змочений кислотою. Відмітьте, що в обох випадках в рефлекторній реакції беруть участь дві лапки. Це свідчить про те, що провідність рухових волокон правої лапки ще збереглась. Кислоту із шкіри спини видаляйте ваткою, змоченою у воді. Жабу занурювати у воду не слід, щоб не заважати подальшій новокаїнізації нерва. Продовжуючи спостереження, відмітьте момент зникнення рефлекторної реакції правої лапки при подразненні другої лапки чи шкіри спини. Якщо рефлекторні реакції тривалий час не зникають, виключіть проведення збудження по еферентним волокнам шляхом пере різання сідничного нерва (перерізайте його на стегні якомога вище). Переконайтесь, що після такого перерізання нерва права лапка не вступає в реакцію при нанесенні подразнення на будь-які ділянки шкіри. Відмітьте, як змінюється тонус м’язів правої кінцівки після перерізання сідничного нерва. Зруйнуйте спинний мозок, вставивши препарувальну голку в спинномозковий канал. Відмітьте повне зникнення рефлекторних реакцій. Зарисуйте схеми моносинаптичної і полісинаптичної рефлекторних дуг.

З міст звіту

Тема роботи.
Результати і висновки.

Контрольні питання

Що називається рефлексом?
Чим відрізняється моносинаптична дуга від полісинаптичної?
Яка тварина називається спинальною?
Чому спинальна жаба здатна здійснювати рефлекторні реакції?
Чому у спинальної жаби на подразнення різних ділянок шкіри виникають специфічні відповіді?
Що називається рецептивним полем рефлексу?
Які рефлекси називаються пропріоцептивними?
При подразненні яких рецепторів виникають пропріоцептивні рефлекси і з якими відділами центральної нервової системи вони пов’язані?
Які спостереження дали можливість виявити рефлекторний характер тонусу скелетних м’язів?

Література

Дудель Й., Рюэгг Й., Шмидт Р. Физиология человека: 3 т. / Под ред. Шмидта Р. и Тевса Г.- М.: Мир, 1996.- 323с.
Филимонов В.И. Руководство по общей и клинической физиологии. – М.: Мед. информационное агентство, 2002. – 958с.
Яновський І.І., Ужако П.В. Фізіологія людини і тварин. Практикум.- К.: Вища школа, 1991.- 175с.
Гуминский А.А. и др. Руководство к лабораторным занятиям по общей и возрастной физиологии. – М.:Просвещение, 1990. – 239с.

Лабораторне заняття № 2

Приготування нервово-м’язового препарату

Мета роботи: приготувати нервово-м’язовий препарат жаби для проведення дослідів з фізіології збудження; спостерігати явища парабіозу та песимуму Введенського М.Є.

Основні положення.

У фізіології застосовуються різні подразники: електричні, хімічні, механічні, температурні та ін. Недоліки механічного і температурного подразників полягають в тому, що вони важко дозуються і, головне, шкідливо впливають на тканину. Хімічне подразнення також важко дозується: повільно діє і також повільно знімається. Тому дія його зберігається, не дивлячись на промивання препарату (спостерігається тривале скорочення м’язів). Найбільш зручне електричне подразнення. Його перевага полягає в тому, що сила і тривалість подразнення легко і точно дозуються, кількісний облік інтенсивності подразнення простий, а головне, повторне застосування електричного подразника не шкідливо впливає на тканину. М.Є. Введенський на нервово-м’язовому препараті встановив, що діяння хімічними (КСІ, NаСІ тощо) або наркотичними (спирт, ефір, новокаїн тощо) речовинами на ділянку нерва між подразнюючими електродами та м’язом через деякий час призводить до припинення м’язових скорочень у відповідь на подразнення. Це явище, пов’язане із зміною лабільності, збудливості та провідності нерва, М.Є. Введенський назвав парабіозом. Парабіоз характеризується поступовим розвитком, у якому виділяють три фази: зрівняльну, парадоксальну та гальмівну. Гальмування в центральній нервовій системі було відкрито І.М. Сєченовим в 1862р. Він спостерігав виникнення гальмування спинномозкових рефлексів при подразненні проміжного мозку (зорових бугрів) жаби кришталиком повареної солі. Зовнішньо це виражалось у значному зменшенні рефлекторної реакції (збільшення часу рефлексу) або її припиненні. Зняття кришталика повареної солі приводило до відновлення вихідного часу рефлексу.

Матеріали та обладнання: жаба, препарувальна дощечка, фільтрувальний папір, вата, набір препарувальних інструментів, розчин Рінгера, електростимулятор, електроди, нитки, 1%-ий р-н КСІ, розчин новокаїну.

ХІД РОБОТИ

Дослід № 1. Приготування спинальної жаби.

Дослід № 2. Приготування нервово-м’язового препарату.

Візьміть лівою рукою жабу за стегна (в цьому положенні добре виділяється хребет). Переріжте хребет на 1-1,5см вище місця відходження тазових кісток (рис.1, А). Звисаючу передню частину тулуба і нутрощі видаліть. Залишок хребта міцно держіть пінцетом чи лівою рукою. Іншим пінцетом чи пальцями через марлю захватіть шкіру і зніміть її із лапок (рис.1, Б). Лапки покладіть у чисту ванночку і залийте розчином Рінгера. Захватіть пінцетом чи рукою шматок хребта і підігніть його вниз, так щоб лапки висіли під кутом до хребта і добре виділялась куприкова кістка (рис.1, В). Обережно виріжте куприкову кістку (ножиці тримайте як можна ближче до кістки, щоб не пошкодить нерви, які йдуть паралельно з обох сторін). Вирізавши куприк, знову покладіть препарат у ванночку і розділіть його на дві половини. Для цього переріжте вздовж спочатку шматок хребта, а потім – лобкове сплетіння (рис.1, Г). З кожної лапки готують препарат. Під час препарування тканини слід рясно змочувати розчином Рінгера (поливати з очної піпетки). Препарат (лапку) повернути дорзальною стороною догори, натиснути одночасно великими пальцями на м’язи стегна і розвести їх у різні боки. У борозні, що утворилася, знайти стегнову частину стовбура сідничного нерва. Розсуваючи за допомогою скляних гачків і паличок м’язову та сполучну тканину, відпрепарувати нерв по всій довжині від колінного суглоба до хребта. Ножицями підрізати всі гілочки, що відходять від основного нервового стовбура, після чого, піднявши нерв за шматочок хребта, відсікти всі тканини таза і стегна, крім стегнової кістки. Препарат – реоскопічна лапка (рис. 1, Е) – готовий.

Перевірити функціональну повноцінність препарату: тримаючи його за стегнову кістку і шматочок хребта, підвести пінцет під нервовий стовбур і доторкнутися до нерва. При доброму стані препарату, що свідчить про правильне препарування, в момент дотику пінцетом до нерва м’язи сильно скорочуються.

Із реоскопічної лапки приготувати нервово-м’язовий препарат: литковий м’яз – сідничний нерв, шматочок хребта. Для цього вставити браншу ножиць під дистальний кінець литкового м’яза, відділити п’ятковий сухожилок, накласти на нього лігатура (перев’язати ниткою з довгими кінцями, а потім перерізати сухожилок). Лігатура залишається на сухожилку. За кінець нитки відвести м’яз від підстильних тканин і відсікти останні нижче від колінного суглоба (перерізати кістки гомілки у верхній частині).

Препарат литкового м’яза складається з литкового м’яза та стегнової кістки. Отже, якщо відрізати сідничний нерв нервово-м’язового препарату, то частина, що залишилася, і буде препаратом литкового м’яза.

Рис. 1. Послідовні стадії приготування нервово-м’язового препарату: А –перерізання хребта; Б – зняття шкіри з лапок; В – вирізання куприка; Г – розрізання вздовж середньої лінії; Д – препарування сідничного нерва та литкового м’яза; Е – реоскопічна лапка; Ж – нервово-м’язовий препарат.

а) Подразнення ритмічним током. Включіть в сітку стимулятор. Трансформатор підключіть в положення 1:10, електроди від трансформатора підведіть до об’єкта. Поставте потрібні параметри подразнення: частота 20імп/с, тривалість 1мс, амплітуда 10-15В (може бути й інша, в залежності від стану препарату). Пошліть струм до об’єкта і спостерігайте відповідну реакцію – скорочення м’язів, яке припиняється одразу ж після виключення стимулу.

б) Механічне подразнення. На ділянку нерва як можна ближче до шматка хребта нанесіть механічне подразнення ребром закритих ножиць (короткий удар), ущипніть нерв пінцетом. Спостерігайте скорочення м’язів у відповідь на те і інше подразнення.

в) Теплове подразнення. Нагрійте препарувальну голку в гарячій воді чи на спиртівці. Доторкніться нагрітою голкою (не вістрям) до нерва. Перевірте, чи скорочується м’яз при такому ж доторканні до нерва не підігрітою голкою.

г) Хімічне подразнення. Покладіть на нерв декілька кристалів повареної солі. Відмітьте момент настання м’язових скорочень (проміжок часу після нанесення хімічного стимулу) і зверніть увагу на їх характер (порівняйте з дією електричного струму). Змийте сіль розчином Рінгера. Замітьте, чи одразу припиняються скорочення м’яза після зняття подразнення.

Дослід № 3. Вивчення парабіозу.

Приготувати нервово-м’язовий препарат і закріпити його у штативі. Подразнюючи нерв поодинокими стимулами, реєструвати м’язове скорочення. Визначити силу подразнення для одержання слабкого і сильного скорочення м’яза, записати їх у зошит. На нерв (приблизно посередині) накласти шматочок вати, змочений 1%-им розчином КСІ (або новокаїном). Через 1-3хв провести подразнення нерва, розташовуючи електроди вище пошкодженої ділянки. Нанести слабкі та сильні подразнення і записати скорочення м’яза. Через деякий час можна спостерігати, що і при слабкому, і при сильному подразненнях реєструються однакові за амплітудою скорочення. Це свідчить про настання зрівняльної фази парабіозу. Продовжуйте подразнення й запис і зазначте парадоксальну фазу, коли слабкі стимули викликають високо амплітудні скорочення, і навпаки. Згодом м’яз взагалі перестає скорочуватися при будь-якому подразненні, що характерно для гальмівної фази парабіозу. Нанесіть подразнення на ділянку нерва, розташовану ближче до м’яза по відношенню до місця пошкодження. Зареєструйте та поясніть результати.

Дослід № 4. Вивчення песимуму Введенського.

Приготувати препарат литкового м’яза жаби, закріпити в міографі, підвести до важільця міографа гирку масою 2-3г. Пишучий важілець повинен стикатися з барабаном міографа. Визначити поріг подразнення м’яза, наносячи поодинокі подразнення від електростимулятора. Пустити кімограф на максимальну швидкість і записати кілька поодиноких скорочень при подразненнях максимальної надпорогової сили. Перевести кімограф на мінімальну швидкість обертання. Поступово збільшуючи частоту подразнень (5, 10, 20, 30Гц і т.д.), наносити серії однакових за силою та тривалістю стимулів. Слідкувати за реєстрацією скорочень на кімографі. Якщо кожне наступне подразнення потрапляє на м’яз, коли він перебуває у фазі розслаблення, одержуємо запис зубчастого (неповного) тетануса. При подальшому збільшенні ритму подразнень (100, 200, 300, 400Гц), записуємо гладкий (повний) тетанус (рис.2). Проаналізувати одержані міографи. Визначити фази поодинокого скорочення м’язів. Порівняти амплітуди тетанічних скорочень з амплітудою поодинокого скорочення. Відмітити, як із збільшенням частоти подразнення збільшується до певної межі висота тетанічних скорочень. Визначити, при яких частотах подразнення отримуються зубчастий і гладкий тетануси. Зареєструйте та поясніть результати.

Рис. 2. Міограма литкового м’яза жаби: 1 – поодинокі скорочення; 2-4 – зубчастий тетанус; 5 – гладкий тетанус. Внизу – відмітки часу.

Зміст звіту

Тема роботи.
Результати і висновки.

Контрольні питання

Що таке реоскопічна лапка?
Що таке нервово-м’язовий препарат?
Що таке пряме і непряме подразнення м’яза?
Збудливість якої тканини вище: нерва чи м’яза?
Охарактеризуйте залежність між порогом сили та збудливістю тканини.
Що таке парабіоз?
За яких умов настають зрівняльна, парадоксальна, гальмівна фази парабіозу?
Які механізми зміни лабільності, збудливості та провідності нерва при парабіозі?
Поясніть, чому при подразненні нерва нижче місця пошкодження (ближче до м’яза) виникає відповідна реакція – скорочення м’яза?
Назвіть фази поодинокого скорочення м’язу.
Чому м’яз скорочується більше при гладкому тетанусі, ніж при зубчастому? При якій частоті подразнення скелетного м’яза жаби відбуваються поодинокі скорочення, зубчастий і гладкий тетануси?

Література

Яновський І.І., Ужако П.В. Фізіологія людини і тварин. Практикум.- К.: Вища школа, 1991.- 175с.
Гуминский А.А. и др. Руководство к лабораторным занятиям по общей и возрастной физиологии. – М.: Просвещение, 1990. – 239с.
Дудель Й., Рюэгг Й., Шмидт Р. Физиология человека: 3 т. / Под ред. Шмидта Р. и Тевса Г.- М.: Мир, 1996.- 323 с.
Филимонов В.И. Руководство по общей и клинической физиологии. – М.: Мед. информационное агентство, 2002. – 958с.

Лабораторне заняття № 3

Роль різних відділів головного мозку жаби в здійсненні м’язового тонусу, установчих тонічних рефлексів та локомоторних актів. Сеченівське гальмування.

Мета роботи: аналізуючи результати видалення різних відділів головного мозку у жаби, вивчити механізми підтримання пози та здійснення рухової діяльності; провести класичний дослід І.М. Сєченова.

Питання для теоретичної підготовки: Будова мозку жаби. Будова та функції відділів мозку людини.

Матеріали та обладнання: жаба, ножиці, пінцет, скальпель, коркова або інша пластинка, вата, ефір, розчин Рінгера, розчин новокаїну.

ХІД РОБОТИ

Дослід № 1. Вивчення ролів різних відділів головного мозку жаби.

Роблять ножицями поперечний розріз шкіри голови жаби позаду носових отворів, потім з обох сторін – два повздовжні розрізи ( в середину від очей ) на 1,5-2см назад і завертають кожен шкіряний шматок (рис. 1). В тій же послідовності відкривають черепну порожнину і дуже обережно, намагаючись не ушкодити мозок, розтинають і видалять кістки, які його покривають.

Розглянувши відділи головного мозку жаби, переходять до їх послідовного видалення (рис. 2).

Через 20-30хв після кожної з операцій визначають, чи зберігає жаба нормальну позу, чи здійснює вона установчі тонічні рефлекси, чи здатна вона до виконання складних локомоторних актів.

Видалення великих півкуль проводять так. Фіксують голову жаби на пластинці і тримаючи вертикально скальпель, відділяють великі півкулі від нижче розміщених, видаляють їх з черепа і прикривають його порожнину шматочком шкіри.

Через 30хв спостерігаємо за жабою, чи зберігає вона нормальну позу; як поводиться, якщо перевернемо її на спину, при повільному повороті пластинки; вщипнемо її.

Для одностороннього перерізу середнього мозку роблять скальпелем розріз з одного боку, наприклад справа, між середнім і продовгуватим мозком. Через 30-40хв спостережень відмічаємо позу жаби, її реакцію на подразнення.

Для видалення проміжного та середнього мозку проводять симетричний розріз на межі між середнім мозком та мозковою складкою. Через 20-30хв проводять спостереження за жабою-її позою, рефлексами, відповіддю на подразнення.

Для видалення продовгуватого мозку у жаби роблять розріз між продовгуватим мозком і спинним. Відмітьте чи зберігається у жаби м’язовий тонус, як вона реагує на подразнення.

Дослід № 2.Сеченівське гальмування.

Проводимо класичний дослід І.М. Сєченова. Переріжте головний мозок по задньому краю великих півкуль (по лінії 4), непошкоджуючи зорові бугорки (таламус), вище розрізу видаліть тканину мозку. Підвісьте жабу на штативі і через 5-7хв визначте середній час рефлексу. На розрізі зорових бугрів накладіть кристалик повареної солі, попередньо відсмоктавши вологість із поверхні мозку фільтрувальним папером. Зробити це потрібно ретельно, так як при вологій поверхні мозку сіль буде розчинятись і затікати на сусідні ділянки мозку і оточуючі тканини. В результаті може виникнути загальна рухова активність. Після накладання кристалика повареної солі декілька раз визначте час рефлексу, результати записуйте в зошити. Зареєструвавши значне збільшення часу рефлексу, видаліть з поверхні мозку кристалик повареної солі і змийте її залишки фізіологічним розчином. При цьому жабу тримайте головою вниз. знову декілька разів визначте час рефлексу. Відмітьте поступове повернення часу рефлексу до початкової величини. Проаналізуйте отримані результати, розберіть механізм сєченівського гальмування.

Рис. 1. Послідовні етапи розкриття Рис. 2. Головний мозок жаби: 1 – нюхові головного мозку жаби: 1 – відігнули над нерви; 2 – нюхові частки; 3 – великі півкулі;

черепною коробкою шматок шкіри; 2 - 4 – лінія розрізу, яка проходить через видалений дах черепу і оголений мозок. проміжний мозок; 5 – середній мозок; 6 - мозочок; 7 – довгастий мозок.

Зміст звіту

Тема роботи.
Результати і висновки.

Контрольні питання та завдання

Яка будова мозочка? Опишіть розміщення та зв’язок з іншими відділами мозку.
Які функції мозочка?
Механізм впливу мозочка на моторні функції організму.
Яка участь мозочка в регуляції вегетативних функцій?
Будова проміжного мозку: таламус, гіпоталамус, метаталамус, епіталамус.
Яка фізіологічна роль проміжного мозку?
Дайте функціональну характеристику ядер таламуса.
Яка роль гіпоталамуса в регуляції та інтеграції вегетативних функцій?
Розкрийте нервові та гуморальні зв’язки гіпоталамуса.
Яка роль гіпоталамуса у формуванні емоцій та мотивацій?
Будова підкіркових ядер (стріопалідарної системи).
Роль підкіркових ядерних утворень у регуляції та інтеграції рухових, вегетативних і чутливих функцій.
Яка будова лімбічної системи?
Який функціональний вплив ретикулярної формації на кору головного мозку?
Поясніть механізм сєченівського гальмування.

Завдання 1. Після переохолодження голови у хворого в лівій половині обличчя визначається параліч всіх мімічних м’язів: різко опущений кут роту, згладжена носо-губна складка, ліве око не закривається. Визначте причину ураження.

Завдання 2. Після травми голови у хворого, крім головного болю, з’явилось порушення дихання, сонливість, посилилось слиновиділення, виявлено зниження АД. Укажіть рівень ураження ЦНС.

Завдання 3. Після травми голови у собаки з’явилось різке підвищення тонусу розгинальних м’язів, посилення сухожильних рефлексів, переважання реакції розгинання над згинанням. Поясніть, про порушення якої частини стовбуру мозку свідчать ці порушення.

Завдання 4. У хворого виявляється нестійка хода (п’яна), хворий ходить, широко розставляючи ноги, хитання підсилюється при поворотах тулуба. Координаторні проби порушені, м’язовий тонус знижений. Укажіть, ураження якого відділу ЦНС обумовило появу вказаних симптомів.

Завдання 5. У дитини спостерігаються швидкі, аритмічні мимовільні рухи кінцівок і тулуба. Він кривляється, прицмокує, часто висовує язик. Тонус м’язів кінцівок знижений. Визначте осередок ураження нервової системи (підкіркових утворень).

Завдання 6. Хворий ходить малими кроками, тулуб нахилений уперед, руки і ноги напівзігнуті. Бідна міміка м’язів обличчя. Мова монотонна, тиха, затухаюча. Спостерігається стереотипічний тремор пальців рук. Тонус м’язів дифузно підвищений. Визначте осередок ураження нервової системи (підкіркових утворень).

Література

Филимонов В.Н. Руководство по общей и клинической физиологии. – М.: Мед. Информационное агенство, 2002.–958с.
Дудель Й., Рюэгг Й., Шмидт Р. Физиология человека: 3 т. / Под ред. Шмидта Р. и Тевса Г.- М.: Мир, 1996.-323с.
Практикум по общей физиологии и физиологии спорта./ Под ред. проф. А.Б. Гандельсмана.- М: Физкультура и спорт, 1973.-152с.

Лабораторне заняття № 4

Дослідження рефлексів людини

Мета роботи: дослідити рефлекси людини.

Матеріали та обладнання: молоточок для неврологічних досліджень людини.

<<< < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 89 / 159 10 11 12 13 14 15 > Следующая >>>

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

#
01.07.202593 Кб323 ЩОБ З ДИТИНОЮ НІЧОГО НЕ ТРАПИЛОСЯ.doc
#
14.07.20194 Мб6240239.rtf
#
01.07.202532 Кб23_kurs_seminari_pitannya.docx
#
01.07.2025167 Кб03.2015 пр 2.docx
#
01.03.2016415 Кб123.7.1. Сила.docx
#
01.05.20254 Мб132 група методички.doc
#
01.07.2025130 Кб234. Україна в боротьбі за збереження державної...doc
#
01.03.2025367 Кб03457.rtf
#
16.09.2019421 Кб104 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА.docx
#
01.07.2025100 Кб04 курс ТФК.doc
#
01.05.2025298 Кб14-6 група+к.р.2 (МКС).doc