Контрольні питання
До яких порушень в зоровому сприйнятті приводять пошкодження лівої півкулі, а до яких – правої?
Чи здатний мозок сприймати одночасно декілька інтерпретацій одного зображення?
Чи існує ген, який відповідає за просторово-конструкційні рішення?
Яка півкуля сприймає частину рисунка, розміщеного в правій половині нашого поля зору, а яка – в лівій половині?
Рекомендована література
Дэвид Гэмон, Аллен Брэгдон. Аэробика для ума.- М.: Изд-во Эскимо, 2002.- 352с.
Смирнов В.М. Нейрофизиология и высшая нервная деятельность детей и подростков. – М.: Изд. Центр «Академия», 2000. – 100с.
Данилова Н.Н. Психофизиология.- М.: Аспект Пресс, 2001-373с.
Кроль В.М. Психофизиология человека. – С.-Петербург: Питер, 2003. – 304с.
Лабораторна робота № 8
Поведінковий акт
Мета роботи: навчитися складати поведінковий акт.
Основні положення.
Рисунок 3. Схема центральної архітектоніки поведінкового акту по П.К.Анохіну.
В основі більшості більш чи менш складних форм спрямованої поведінки лежить попереднє уявлення про ціль, задачі та очікуваного результату дії. Для забезпечення такої форми діяльності в ЦНС можна виділити декілька стадій формування відповідних механізмів.
1. Аферентний синтез. В основі його лежить аналіз і синтез аферентної інформації від чотирьох компонентів: біологічної мотивації (харчові, статеві, захисні і т.д.), аферентації оточення (навколишнє середовище), пускової аферентації (безпосередній стимул) і пам’яті.
2. Формування програми дії. В результаті взаємодії вказаних факторів аферентний синтез формує програму дії, яка складається із набору рефлекторних команд до виконавчих органів (м’язів, залоз).
3. Акцептор результату дії. В забезпеченні функціонального призначення цього механізму приймають участь кільцеві взаємодії нейронів, які при виконанні рухових рефлексів отримують імпульсну активність від колатералей пірамідного тракту, який передає команди до виконавчих органів.
4. Значення зворотних зв’язків в організації функціональних систем. Інформація про параметри виконаної дії надходить по каналам зворотного зв’язку до акцептору результату дії. Якщо ефект співпадає з попередньою моделлю результату, то рефлекторні реакції припиняються – мету досягнуто. Якщо спів падання немає, то в програму дії вносяться корективи.