2. Фактори, що впливають на стан і побудову асортименту товарів оптового і роздрібного торговельного підприємства.

Вивчаючи дане питання, слід уяснити, що формування асортименту в оптовій торгівлі орієнтується передусім на асортимент роздрібного торговельного підприємства. Тому фактори, які впливають на формування асортименту на торговельних підприємствах, розглядаються одночасно.

Формування асортименту товарів — це складний процес, що базується на обліку дії багатьох факторів. Загальні фактори не залежать від конкретних умов роботи торговельного підприєм­ства. До них відносять: купівельний попит та виробництво товарів.

Специфічні фактори відображають конкретні умови роботи даного торговельного підприємства. До них відносяться: тип і розмір магазина, технічна оснащеність, умови товаропостачання, чисельність і склад населення, що обслуговується, транс­портні умови, наявність інших роздрібних торгових підприємств у зоні діяльності даного магазину.

Основним фактором, що впливає на формування асортимен­ту, є купівельний попит. Він спрямований на максимальне задо­волення попиту населення і разом з тим на активний вплив на розширення асортименту. Істотні зміни в попиті повинні супро­воджуватися змінами в сформованому асортименті.

При формуванні асортименту продовольчих товарів варто враховувати деякі особливості попиту на продукти харчування. Так, попит на продовольчі товари порівняно з попитом на непро­довольчі товари має високий ступінь стійкості, а в окремих ви­падках — консервативності. Споживач звикає до визначених видів продуктів (сортам хліба, сиру, кондитерських виробів), тому важливо досягти стабільності формування асортименту таких то­варів, забезпечуючи їх безперебійний продаж.

При формуванні асортименту продовольчих товарів необхід­но враховувати і фактор їх взаємозамінності. У разі відсутності в продажу потрібного продукту, незадоволення якістю запропоно­ваного товару покупець, як правило, не відкладає покупку, а шукає їй заміну, купуючи інший продукт з аналогічною харчовою цінністю. Особливо це стосується товарів однієї групи, але існує і між групова взаємозамінність: м'ясо можна замінити рибою, картоплю — крупами, макаронами.

Запитання, для самоконтролю

1. Які принципи покладено в основу формування асортименту?

2. Які чинники впливають на формування асортименту?

3. Що належить до специфічних чинників?

4. Що належить до загальних чинників?

5. Як впливає на формування асортименту ;

- попит покупців

- виробництво та імпорт товарів, розміщення виробництва

- тип магазину і зона його діяльності.

6. Що включають в себе чинники :

- соціально-економічні

- демографічні

- національно-побутові

- природничо-кліматичні.

7. Як впливає правильно сформований асортимент на ефективність діяльності підприємства ?

3. Заходи щодо оптимізації товарних запасів на підприємствах оптової торгівлі та прискорення їх обігу.

При вивченні питання слід з'ясувати, що основне призначення товарних запасів на оптових підприємствах - обслуговування потреб своїх покупців.

Основне завдання управління товарними запасами - не допустити перебоїв у товаропостачанні магазинів товарами своєї номенклатури та запобігти

затоваренню.

Управління товарними запасами на оптових базах передбачає :

• встановлення оптимального розміру товарних запасів

• оперативний облік запасів і контроль за їх станом

• регулювання товарних запасів.

Під оптимальним запасам товарів розуміють мінімально необхідний розмір товарного запасу, який забезпечує наявність потрібного асортименти товарів відповідно до попиту оптових покупців, безперебійний їх продаж при мінімальному рівні затрат на утворення, зберігання, обробку і переміщення цих запасів.

Оптимальний товарний запас повинен гарантувати можливість гнучкого маневрування й управління, ним на, всіх ланках товаропросування відповідно до зміни попиту споживачів.

Розроблено багато моделей оптимізації товарних запасів.

Модель з фіксованим розміром замовлення, яку інколи називають моделлю мінімального рівня, методом двох складів або ж двобункерною системою, - одна з основних моделей безперервного контролю, яка найчастіше використовується. Вона, також передбачає постійний оптимальний розмір завезення. Замовлення надається при зменшенні запасів до певного критичного рівня - точки замовлення. На його виконання вимагається певний час, тому він повинен бути відомим завчасно. Цей час може бути фіксованим або випадковим із можливими коливаннями навколо якогось середнього значення.

Точка замовлення - розмір інформації, періодичність і порядок її збору і обробки.

Модель попереднього контролю запасів застосовують для товарів простого асортименту, стабільного попиту. Практично вони функціонують у дотерміновому режимі: відомий розмір попиту, безперебійність його задоволення товар продається без залишку, замовлення виконують миттєво, дефіцит товарів не допустимий. Необхідно до початку впровадження моделі отримати інформацію про критерій оптимальності, попит, наявні обмеження, умови функціонування, системи управління запасами в майбутньому:

Моделі безперервного контролю запасів - передбачають оперативне прийняття рішень у певні моменти, па основі нової інформації, що постійно надходить, обробляється і накопичується, про стан системи: попит, запаси, надходження і продаж товарів.

Рекламаційна, модель - одна з найпростіших цього класу. Замовлення дається після того, як вичерпано запас товарів попереднього завезення. У зв'язку з цим періодом завезення має різну тривалість залежно від змін попиту. Час виконання замовлення у цьому випадку приймається за нуль, тобто замовлення виконується, миттєво.

Найбільш перспективними з погляду їх використання можна назвати такі.

Статичні моделі - можуть використовуватися в одноразових закупівлях товарів для продажу протягом відносно тривалого періоду (наприклад, сезону), Основне завдання під час розробки апатичних моделей - це визначення оптимального розміру закупівлі товару, якщо відомо розподіл ймовірності попиту на майбутній період, втрати в розрахунку на одиницю товару, при завезенні товарів у розмірі, більшому за попит, і при завезенні менше необхідної кількості.

При цьому необхідно на основі прогнозу, попиту розрахувати кумулятивну (нагромаджену) його ймовірність, тобто суму ймовірностей до розміру завезення включно, або, що одне і те саме, максимальний рівень (верхній максимум} ймовірності продажу певної кількості товарів. Розрахунки ймовірності обсягу попиту на майбутній період можуть бути виконанні в межах допустимої погрішності на основі даних продажу за попередній період.

Динамічні моделі управління запасами використовуються частіше, ніж статичні. їх різновидів багато, але вибір обумовлений характером змін попиту і широтою асортименту товарів.

Це в свою чергу, обумовлює необхідний розмір товарів відповідно до попиту оптових покупців, безперебійний їх продаж за мінімального рівня затрат на утворення, зберігання, обробку і переміщення.

Жодна з цих моделей не є досконалою, всі вони розроблені на основі. довготривалою досвіду і тому є суто емпіричними. Не можна видати й апріорну рекомендацію: яку з них застосувати, яка дасть найкращі результати. Це залежить від дії конкретних факторів.

Торговельній організації слід оцінити (можливо і випробувати) різні моделі, і вибрати ту, яка найбільше підходить саме для неї. Найкращою, безперечно, слід вважати таку модель, за якою споживачі будуть задоволені роботою підприємства; не будуть траплятися випадки відсутності товарів у продажу, рівень запасів оптимальний, товарооборотність прийнятна.