Показання та протипоказання аеротерапії

Аеротерапія
Показання	Протипоказання
1. Захворювання серцево-судинної системи: хвороби серця без порушення ритму, атеросклероз коронарних, мозкових і периферичних судин, ішемічна хвороба серця, стенокардія I-II функціонального класу, нейроциркуляторна дистонія всіх форм, гіпертонічна хвороба I-II стадії. 2. Захворювання дихальної системи: хронічні неспецифічні хвороби органів дихання у фазі ремісії, туберкульоз легень у фазі розсмоктування та ущільнення. 3. Хронічні захворювання органів травлення та обміну речовин не у стадії загострення. 4. Функціональні захворювання нервової системи з не різко вираженими проявами, метеопатичні реакції.	1. Загострення хронічних захворювань периферічної нервової системи (неврит, невралгія, радикуліт), суглобів, нирок. 2. Хронічні захворювання серцево-судинної системи з недостатністю кровообігу 2-3 стадії. 3. Хронічні захворювання органів дихання з легеневою недостатністю вище II стадії, часті рецидивні ангіни, пневмонії. 4. Особам старше 60 років з підвищеною чутливістю до холоду.

Аеротерапію проводять при різних значеннях температури і вологості повітря, швидкості вітру, що визначають охолоджуючу спроможності повітря. Для комплексної оцінки цих параметрів використовують поняття «еквівалентно-ефективної температури» (Еет), визначення якої проводять за номограмами. Залежно від неї виділяють зону охолодження (1 - 17 ° С), комфорту (17 - 21 ° С) і нагрівання (вище 21 ° С).

У лікувальній практиці використовують перебування хворих на свіжому повітрі на верандах, балконах спальних корпусів санаторіїв, лоджіях і спеціальних кліматопавільонах - аераріях, обладнаних навісами або шторами для захисту від дощу і сонця. Під час сну і відпочинку на балконах, верандах (кліматопавільонах) хворих вкривають і одягають залежно від індивідуальної чутливості до холоду.

У порівнянні з цілодобовою аеротерапією холодні повітряні ванни є більш інтенсивними термічними подразниками. У результаті посиленого насичення тканин киснем і стимуляції симпатико-адреналової системи відбувається активація клітинного дихання та різних видів обміну. У структурі теплопродукції провідну роль починають грати зміни метаболізму тканин під дією гормонів наднирників і щитоподібної залози, які активують процеси фосфорилування вуглеводів, окислення жирних кислот і переамінування білків.

Тиреоїдні гормони, що виділяються стимулюють кровообіг. У результаті в крові знижуються початково підвищені рівні холестерину, атерогенних D-ліпопротеїдів, активуються ресинтез глікогену та інактивація токсинів системою печінки, знижується активність секреції слизу бронхами і створення антитіл, підвищується клітинний імунітет, що призводить до активації регенерації і відновленню обміну речовин. При прийомі холодної повітряної ванни відбуваються фазні зміни терморегуляції.(рис. 25).

Рис. 25. Фази зміни терморегуляції під час прийому холодної повітряної ванни.

Перша, нейрорефлекторна, фаза (первинного ознобу) - знижується температура шкіри і активується терморегуляторний тонус м'язів. Підвищення скорочувального термогенеза м'язів супроводжується почастішанням дихання, серцевих скорочень, відчуттям мерзлякуватості і холоду.

Друга фаза (реактивна) - за рахунок активації різних видів обміну в організмі підвищується питома вага метаболічної теплопродукції, виникає почервоніння шкіри і з'являється відчуття теплового комфорту.

Третя фаза (вторинного ознобу) - настає при подальшому перебуванні хворого на холодному повітрі. Характеризується парезом судин шкіри, застійною венозною гіперемією (ціанозом), симпатичним піломоторним ре-флексом («гусяча шкіра»). Перенапруження механізмів термоконсерваціі в цій фазі може призвести до переохолодження людини і загострення хвороби.

Підвищення температури прийнятих повітряних ван сприяє зниженню частоти серцевих скорочень і дихання, зниження кров'яного тиску та периферичного опору судин. Реакції серцево-судинної і дихальної систем виражені нерізко. Повітряні ванни легко переносяться, оберігаючи організм від перегрівання. Лікувальні ефекти повітряних ванн: тонізуючий, катаболічний, термоадаптивний, судиннорозширювальний, бронходренуючий.(рис. 26)

Рис. 26. Лікувальні ефекти повітряних ванн.

Показання та протипоказання повітряних ванн наведені в таблиці 8.

Таблиця 8.

Показання та протипоказання повітряних ванн

Повітряні ванни
Показання	Протипоказання
1. Захворювання серцево-судинної системи: захворювання серця без порушення ритму, постінфарктний кардіосклероз (5 - б міс.), ішемічна хвороба серця, стенокардія I-II ФК, нейроциркуляторна дистонія всіх форм, гіпертонічна хвороба I-II стадії. 2. Хронічні неспецифічні захворювання легень у фазі ремісії. 3. Хронічні захворювання органів травлення та обміну речовин, коли немає загострення. 4. Наслідки захворювань і травм кістково-м'язової системи. 5. Хронічний гломерулонефрит і пієлонефрит. 6. Наслідки травм центральної та периферичної нервової системи. 7. Хвороби крові в стадії стійкої ремісії. 8. Хвороби шкіри. 9. Хронічні захворювання ЛОР-органів.	1. Гострі респіраторні захворювання. 2. Загострення хронічних захворювань периферичної нервової системи (невропатії, невралгія, радикуліт), суглобів, нирок. 3. Хронічні захворювання серцево-судинної системи з недостатністю кровообігу II-III стадії. 4. Гостра пневмонія, бронхіальна астма з частими нападами, бронхоектатична хвороба, часті рецидивуючі ангіни, ревматизм.

Повітряні ванни проводять при різних значеннях еквівалентно-ефективної температури

холодні (1-8 ° С);

прохолодні

(17-20 ° С)

помірно холодні

(9 - 16 ° С)