Лікувальні ефекти геліотерапії

пігментаційний

імуностимулюючий

вітаміноутворюючий

катаболічний

тонізуючий

судинорозширювальний

Рис. 30. Лікувальні ефекти геліотерапії.

Показання та протипоказання геліотерапії наведені в таблиці 11.

Таблиця 11

Показання та протипоказання геліотерапії

Геліотерапія
Показання	Протипоказання
1. Захворювання міокарда та клапанного апарату серця без порушення ритму, постінфарктний кардіосклероз (5-б міс.). 2. Ішемічна хвороба серця, стенокардія I-II ФК. 3. Нейроциркуляторна дистонія всіх форм, гіпертонічна хвороба II стадії. 4. Наслідки захворювань і травм кістково-м'язової системи. 5. Хронічні захворювання легень (бронхіт, трахеїт, пневмонія) у фазі ремісії, обмежений уповільнений туберкульоз легенів. 6. Функціональні захворювання нервової системи з помірно вираженими порушеннями. 7. Захворювання нирок (хронічний гломерулонефрит і пиєлонефріт). 8. Залишкові явища після перенесених захворювань і травм центральної та периферичної нервової системи. 9. Хвороби шкіри (екзема, нейродерми, псоріаз), слабогранулюючі рани і виразки, гіповітаміноз D. 10. Хронічні захворювання ЛОР-органів (отит, риніт, фарингіт, ларингіт).	1. Гострі респіраторні захворювання. 2. Загострення хронічних захворювань периферичної нервової системи (неврит, невралгія, радикуліт), суглобів, нирок. 3. Ішемічна хвороба серця, стенокардія III-IV ФК. 4. Прогресуючі форми туберкульозу. 5. Ревматизм, системний червоний вовчак. 6. Бронхіальна астма з частими нападами. 7. Органічні ураження центральної нервової системи. 8. Фотодерматит. 9. Захворювання ендокринних органів з вираженими порушеннями їх функції.

Сонячні ванни приймають при різних значеннях температури і вологості повітря, швидкості вітру і щільності сумарного сонячного випромінювання. Для комплексної оцінки теплових умов сонячних ванн вводять поняття «радіаційно-еквівалентно-ефективна температура» (РЕЕТ), величину якої знаходять по номограмі.

У широкому сенсі включає в себе використання природних фізичних факторів, пов᾽язано з перебуванням на узбережжі морів. Під час купаннях на організм одночасно діють термічні, механічні та хімічні фактори морської води.(рис. 31).

Рис. 31. Фактори впливу морської води, що діють на організм людини під час купання.

Гідростатичний тиск води стимулює шкірний кровотік. Для підтримки рівноваги і подолання опору рухомих мас води людина, що купається виконує інтенсивні рухи, які підвищують її м'язовий тонус. Розчинені у морській воді хімічні речовини (Са, Mg, К, Сl, Вг, J, фітонциди морських водоростей) під час купань осідають на шкірі і викликають хімічне подразнення її нервових закінчень. Накопичуючись в сальних і потових залозах при випаровуванні води, вони потрапляють в шкіру протягом тривалого часу і підвищують лікувальні ефекти аеро-і геліотерапії.

Купання збуджують центральну нервову систему і вегетативні під-коркові центри, активують обмін речовин і змінюють функції серцево-судинної, дихальної та інших систем організму. Активні форми тропних гормонів, катехоламінів і кортикостероїдів, що виділяються під час купання підвищують реактивність організму і резерви його адаптації. Краса моря і прибережний ландшафт психоемоційно діють на хворого, викликають відчуття радості та оптимізму, віри у швидке одужання. Лікувальні ефекти: тонізуючий, катаболічний, судинорозширювальний.(рис. 32).