4. Бальнеологія та бальнеотехніка. Основні методи бальнеологічного лікування та їх застосування.
Традиційно головним лікувальним фактором на курортах є мінеральні води для зовнішнього та внутрішнього застосування, що мають широкий спектр лікувальних показань.
Існує кілька різновидів бальнеологічних курортів, в яких поєднуються різні види лікування на основі бальнеологічних факторів. Основним лікувальним фактором бальнеологі курорту є вода мінеральних джерел.
Складовими бальнеології є: бальнеотерапія, бальнеотехніка, бальнеографія (опис курортів).(рис. 15). Бальнеологія тісно пов'язана з іншими дисциплінами: фізіотерапією, гідрогеологією, метеорологією, фізикою, хімією, біологією, фізіологією, клінічної міді-ціной, архітектурою та іншими.
Рис. 15. Складові бальнеології.
Мінеральні води діють на організм температурою, хімічним складом, гідростатичним тиском. Крім того, на нервові рецептори діють гази (CO2, H2S, NO2) та радіоактивні речовини (радон), які проникають через шкіру, слизові оболонки і дихальні шляхи в кров. Мінеральні води при бальнеотерапії застосовують у вигляді ванн при захворюваннях серцево-судинної системи та інших внутрішніх органів, нервової системи, органів опорно-рухового апарату, шкірних захворюваннях.
Протипоказання: порушення кровообігу вище I-II ступеня, інфекціоні захворювання в гострій стадії, злоякісні пухлини, туберкульоз в активній фазі, цирози печінки, хронічні захворювання нирок, хвороби крові в гострій стадії, різке загальне виснаження. Бальнеотерапія включає методи лікування, профілактики та відновлення порушених функцій організму природними і штучно виготовленими мінеральними водами на курортах та позакурортних умовах.
Лікувальна дія бальнеотерапевтичних процедур грунтується, головним чином, на рефлекторному та гуморальному механізмах, тобто здійснюється че-рез нервову систему і кров. При зовнішньому застосуванні мінеральні води мають на рецептори шкіри термальне, хімічне, радіаційне та інші впливи, зокрема впливають на терморегуляційні механізми, підвищують і знижують теплообмін, а відповідно, і рівень окисно-відновних процесів. Кожен тип мінеральних вод специфічно впливає на організм, головним чином, через наявність в ній, так званих, провідних хімічних інгредієнтів.
При зовнішньому застосуванні завдяки хімічному впливу на шкіру змінюється функціональний стан рецепторів, цьому сприяє також вплив тиску на шкіру маси води - різного при різних лікарських методиках - і температури.
При зовнішньому і внутрішньому застосуванні мінеральних вод суттєву роль відіграють такі чинники, як колір, запах води, прийнятої всередину, а також обстановка, в якій хворий отримує бальнеотерапевтичні процедури.
До основних завдань бальнеотехніки відносяться (рис. 16)
Рис. 16. Основні завдання бальнеотехніки.
Для здійснення цих завдань створюється бальнеотехнічне господарство - служба, зосереджена на курорті в гідрогеологічному режимно-експлуатаційному управлінні або санаторно-курортному закладі, який здійснює роботи з видобутку, радіаційного використання гідромінеральних ресурсів та їх охорони від передчасного виснаження та забруднення.
Експлуатація родовищ мінеральних вод і лікувальних грязей здійснюється відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку технологічнх схем.
Мінеральні води впливають на організм людини усім компкомплексом розчинених в них речовин, а наявність специфічних біологічно активних компонентів (СО2, H2S, As та ін) і особливих властивостей визначає часто методи їхнього лікувального використання. В якості основних критеріїв лікувальної оцінки мінеральних вод в курортології прийняті особливості їхнього хімічного складу і фізичних властивостей, що одночасно служать найважливішими показниками для їхньої класифікації. В даний час виділяються наступні найголовніші особливості складу мінеральних лікувальних вод, які одночасно є основою для їх оцінки, поділу та визначення: (рис. 17).
Рис.17. Найголовніші особливості складу мінеральних лікувальних вод.
Таблиця 3