12.3Порядок виконання роботи

1 Створити за допомогою Блокнота чи Excel і зберегти у власній папці файл data.txt (*.xls), що містить матрицю (7×5).

2 Використовуючи функцію доступу до файлу прочитати матрицю T з файлу data.txt;

3 Використовуючи функцію доступу рядки матриці T записати у вектори x,y,z;

4 Обчислити скалярний добуток x і z;

5 Обчислити довжини x і z;

6 Використовуючи функції об’єднання матриць і векторів сформувати матрицю A, стовпцями якої є вектори z,y,x;

7 Використовуючи функцію доступу записати матрицю A у файл matr.txt;

8 Використовуючи функцію доступу додати до файлу matr.txt матрицю B розміром 5×3, елементи, якої формуються за правилом b(i,j):=sin(i)+cos(j). Побудувати у декартових X-Y Plot (X-Y Залежність). Відформатувати графік так, щоб у кожній вузловій точці графіка функції b(i,j) (trace 1) стояв знак виду “□” Traces→Symbol→box (Слід→Символ→box). Побудувати графік у Polar Plot (Полярні Координати), Поверхневий, Контурний, 3D Розкидані координати графік функції.

9 Визначити  як дискретний аргумент на інтервалі від 0 до 2 із довільним кроком від /60 до /20.

Побудувати у декартових X-Y Plot (X-Y Залежність) графіки функцій:

Визначити за графіком X-Y Залежність координати кожної з точок перетинання графіків G() і P(), для цього необхідно:

• Виділити зображення і вибрати з панелі Графіки піктограму Масштаб (з'явиться діалогове вікно “X-Y Zoom”) для збільшення частини графіка в області точки перетинання.

• На кресленні виділити пунктирним прямокутником околицю точки перетинання графіків G() і P(), яку потрібно збільшити.ОК.

• Вибрати з панелі Графіки піктограму Трасування або з контекстного меню Трасування (з'явиться діалогове вікно “X‑ Y Trace”).

• Помістити курсор миші на точку, координати якої потрібно побачити. Вибрати Copy X (чи Copy Y), на вільному полі документа набрати Xper := (чи Yper :=) і вибрати пункт контекстного меню Paste (Вставка).

• Обчислити значення функцій G() і P() при :=2.

10 Використовуючи функцію доступу прочитати з файлу matr.txt матрицю C;

11 Помножити матрицю С на вектор V, що складається з 3 елементів - максимальних компонентів векторів x, y, z і записати результати у файл result.txt, використовуючи функцію доступу. Вивести всі отримані результати.

12.4Контрольні запитання

1 Призначення функцій READ, WRITE, APPEND.

2 Призначення функцій READPRN, WRITEPRN, APPENDPRN.

3 Який існує спосіб зчитування даних крім вбудованих функцій?

4 Як називається файл, що містить набір окремих числових даних?

5 Яка функція використовується для запису даних у файл?

6 Як завантажити в пакет Mathcad дані, що зберігаються в текстовому файлі?

7 Застосування функції READ("ім’я файлу") у середовищі Mathcad дозволяє…

12.5Рекомендована література

1 Ганженко Н. С. Інформатика та обробка геологічних даних. Конспект лекцій. – ІФНТУНГ, 2003 – 157с.

2 Дьяконов В. Mathcad 2001. учебный курс. – СПб.: Питер, 2001. – 624 с.

Лабораторна робота №13 Диференціювання та інтегрування в пакеті MathCAD

13.1Мета і завдання роботи

Навчитися виконувати диференціювання та обчислення інтегралів в пакеті MathCad.

13.2Основні теоретичні положення

Системи комп'ютерної алгебри забезпечуються спеціальним процесором для виконання аналітичних (символьних) обчислень. Його основою є ядро, що зберігає всю сукупність формул та формульних перетворень, за допомогою яких проводяться аналітичні обчислення. Чим більше цих формул в ядрі, тим надійніше робота символьного процесора і тим вірогідніше, що поставлене завдання буде вирішено, якщо таке розв'язання існує в принципі (що буває далеко не завжди).

Символьні операції можна виконувати двома способами: безпосередньо у командному режимі (використовуючи операції меню Символи); за допомогою операторів символьного перетворення (використовуючи палітру інструментів Символи ).

Розглянемо перший спосіб. Виділення виразів для символьних обчислень. Щоб символьні операції виконувалися, процесору необхідно вказати, над яким виразом ці операції повинні проводитися, тобто треба виділити вираз.

Символьні операції розбиті на п'ять характерних розділів. Першими йдуть операції, що найбільш часто використовуються. Вони можуть виконуватися з виразами, що містять комплексні числа або з виразами, що мають рішення в комплексному вигляді.