- •Психологічні сутність механізмів читання й письма
- •Психофізіологічна характеристика процесів читання й письма дитини 5-6 років
- •Запитання для самоконтролю
- •Література для поглибленого вивчення теми лекції
- •Питання складоподілу в методиці навчання грамоти
- •Педагогічні основи навчання дітей грамоти.
- •Запитання для самоконтролю
- •Література для поглибленого вивчення теми лекції
- •Література для поглибленого вивчення теми
- •Перевірте себе (тестові завдання)
- •Методичні рекомендації
- •Змістовий модуль №2 методи навчання грамоти
- •Лекція № 3.2 Тема: Методи навчання грамоти План
- •Стислий текст лекції
- •Класифікації методів навчання грамоти
- •Короткий огляд історії методів навчання грамоти
- •Загальна характеристика звукового аналітико-синтетичного методу
- •Запитання для самоконтролю
- •Література для поглибленого вивчення теми лекції
- •Лекція №3.2 Характеристика сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти План
- •Стислий зміст лекції
- •Науково-методичні засади сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти.
- •Характеристика загальних рис сучасного методу навчання грамоти
- •Провідні принципи сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
- •Запитання для самоконтролю
- •Література для поглибленого вивчення теми лекції
- •Література для поглибленого вивчення теми
- •Перевірте себе (тестові завдання)
- •Змістовий модуль №3 Дошкільна підготовка дітей до навчання грамоти
- •Лекція № 5.3 Тема:Підготовка дітей другої молодшої групи до навчання грамоти
- •Стислий зміст лекції
- •1. Сутність підготовки до навчання грамот, її мета і завдання
- •2. Основні напрямки роботи з підготовки дітей молодшого дошкільного віку до навчання грамоти
- •3. Методика роботи з підготовки дітей другої молодшої групи до навчання грамоти
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
- •2. Шляхи закріплення уявлень дітей про поняття «слово», «звук».
- •3. Методика навчання дітей здійснювати частковий звуковий аналіз слова.
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Література
- •Література
- •Перевірте себе (тестові завдання)
- •Змістовий модуль №4 навчання старших дошкільників грамоти.
- •Лекція №7.7 Тема: Методика формування у старших дошкільників початкових уявлень про речення як одиницю мовлення
- •Вимоги програми щодо формування в старших дошкільників елементарних уявлень про речення та формування відповідних умінь та навичок.
- •Методика формування в дітей уявлень про речення як одиницю мови
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •2.Ознайомлення дітей з наголосом; прийоми виділення наголошеного складу
- •Питання для самоконтролю
- •Література для поглибленого вивчення теми
- •Методичні рекомендації.
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Посібники для вихователів, в яких подаються конспекти занять
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •5.4 Методика роботи з навчання старших дошкільників звукового аналізу слова
- •Запитання і завдання
- •Практичні завдання
- •Розв’яжіть методичні задачі
- •Література для поглибленого вивчення теми
- •1.Загальне поняття дії звукового аналізу. Формування в дошкільників уміння визначати послідовність розташування звуків у слові..
- •2. Ознайомлення старших дошкільників з характеристикою звуків. Проведення повного звукового аналізу.
- •3.Організація роботи по засвоєнню старшими дошкільниками складової структури слова і наголосу.
- •1.Методика навчання старших дошкільників читання за сучасним звуковим аналітико-синтетичним методом навчання грамоти.
- •2. Методика навчання читання за методом д.Ельконіна.
- •3. Технологія раннього навчання дітей читання м.Зайцева.
- •Література для самостійного опрацювання
- •Методичні рекомендації
- •Література
- •Література
- •Тестовы завдання для самоперевірки Тестові завдання
Змістовий модуль №3 Дошкільна підготовка дітей до навчання грамоти
Навчальні цілі:
забезпечити ознайомлення студентів з вимогами чинних програм дошкільного закладу щодо підготовки дітей другої молодшої та середньої груп до навчання грамоти;
ознайомити зі способами підготовки вихователя до здійснення навчально-виховного процесу на заняттях в дошкільному закладі;
вчити аналізувати заняття з розвитку мовлення дітей дошкільного віку;
вчити самостійно, творчо розробляти конспекти мовленнєвих занять, які містять фрагменти підготовки дітей другої молодшої та середньої груп до навчання грамоти;
ознайомити з науково-методичною літературою з проблем підготовки дітей четвертого та п’ятого років життя до навчання грамоти.
Методичні рекомендації
Змістовий модуль №3 складається з двох тем: «Підготовка дітей другої молодшої групи до навчання грамоти»», «Особливості роботи з підготовки до навчання грамоти дітей середньої групи» які вивчаються на лекціях (4 год.) , семінарських заняттях (4 год.), самостійно опрацьовується студентами (7 годин)
Робота з модулем передбачає засвоєння лекційного матеріалу, активну участь в обговоренні питань під час семінарських занять, самостійну роботу над окремими питаннями теми, виконання індивідуального завдання.
Опрацювавши модуль, студент може отримати такі бали:
Поточне тестування та самостійна робота |
Сума |
|||||||||
Змістовий модуль №3 |
Змістовий модуль № 4 |
|||||||||
Т1 |
Т2 |
Т3 |
|
разом |
Т1 |
Т 2 |
Т3 |
Т4 |
50 |
|
2 |
3 |
20 |
|
25 |
1 |
12 |
12 |
25 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Лекція № 5.3 Тема:Підготовка дітей другої молодшої групи до навчання грамоти
П л а н
1. Сутність підготовки до навчання грамот, її мета і завдання
2. Основні напрямки роботи з підготовки дітей молодшого дошкільного віку до навчання грамоти
3. Методика роботи з підготовки дітей другої молодшої групи до навчання грамоти.
Ключові слова: загальномовленнєвий розвиток дитини, елементарне усвідомлення дитиною свого і чужого мовлення, фонематичний слух, фонематичне сприймання, звук, слово.
Стислий зміст лекції
1. Сутність підготовки до навчання грамот, її мета і завдання
Для визначення сутності підготовки дітей до навчання грамоти передусім з'ясуємо, що є головним у процесі оволодіння читанням і письмом.
По-перше, читання й письмо це види мовленнєвої діяльності, основою для яких є усне мовлення. Тому для підготовки до навчання грамоти важливий є весь процес мовленнєвого розвитку дитини, а саме: удосконалення зв’язного мовлення, збагачення словника, формування граматичного ладу мовлення, виховання звукової культури мовлення.
По-друге, особливе значення має елементарне усвідомлення дітьми чужого і власного мовлення, коли предметом уваги і вивчення дітей стає мовлення, його елементи.
По-третє, механізм читання й письма розглядається як процес кодування й декодування усного мовлення. Зрозуміло, що без правильного відтворення звукової форми слово не може бути зрозумілим читачеві. А для цього необхідний довгий шлях ознайомлення дітей зі звуковою дійсністю.
По-четверте, аналіз механізму читання дає підстави дійти такого висновку: у дітей необхідно сформувати широку орієнтацію в звуковій стороні мовлення. А для цього на підготовчому етапі велика увага має приділятися розвитку в них фонематичного слуху – здатності сприймати звуки людського мовлення.
Одним із головних завдань спеціальної підготовки дошкільників до навчання грамоти є розвиток у них фонематичного слуху, і на його основі – фонематичного сприйняття.
Фонематичний слух – це розрізнення (аналіз і синтез) звуків (фонем), фіксація будь-яких змін у звуковій оболонці слів різних частин мови, що є необхідною передумовою розуміння змісту висловлювання.
Фонематичне сприймання – це вищий ступінь оволодіння фонематичним слухом, що проявляється в умінні виокремлювати звуки в слові, визначати їхній порядок та давати їм характеристику.
У якому ж віці необхідно розпочинати роботу з розвитку фонематичного слуху, фонематичного сприйняття? Психолого-педагогічні дослідження свідчать про те, що сенситивний період припадає на четвертий-п’ятий роки життя. Саме тоді діти проявляють найбільший інтерес до мови, що звучить, до звукової дійсності.
Практично всі програми дошкільних закладів визначають завдання і зміст підготовки дітей до навчання грамоти, починаючи з молодшого дошкільного віку. Ця робота поступово ускладнюється. Так, з трьох років розпочинається робота з цілеспрямованого формування фонематичного слуху, навчання дітей вслухуватися в мовлення, чути та виділяти звуки мовлення, ознайомлення з термінами «слово», «звук». З чотирьох років дітей вчать інтонаційно виділяти звуки в словах; формують поняття про те, що слова складаються із різних звуків, які вимовляються в певній послідовності; вчать визначати перший і останній звуки у слові; придумувати слова з відповідним звуком; чітко розрізняти поняття «звук» і «слово». Саме така робота на ранніх етапах сприяє оволодінню старшими дошкільниками найпростішою формою звукового аналізу слова: послідовно називати в мовленому слові звуки; давати характеристику цих звуків (голосний, приголосний, твердий приголосний, м’який).
