2.Ознайомлення дітей з наголосом; прийоми виділення наголошеного складу

Важливим етапом у роботі над складовою будовою слова є виділення наголошеного складу. Діти мають отримати елементарні уявлення про те, що склади у слові звучать неоднаково, один з них вимовляється з більшою силою. На початковому етапі ознайомлення з наголошеним складом краще використати двоскладові слова з наголосом на першому складі (мама, тато, Валя), а потім переходити до слів з наголосом на другому складі.

Для визначення наголошеного складу слово потрібно вимовити повністю, виділяючи наголошений склад силою, висотою голосу. Почути наголошений склад у слові дитині допоможуть такі прийоми, які використовувати краще в різних ігрових ситуаціях:

- «покликати» товариша по імені (Коооляя!);

- «спитати» слово, вимовити його з питальною інтонацією, начебто не дочув його, перепитати ( «земля?». «сонце?» або «Це лялька?», «Це дівчинка?») У цьому випадку словесний наголос поєднується зі смисловим наголосом, що проявляється в значному підвищенні тону в наголошеному складі;

- почергово виділяти усі склади і знайти наголошений (Са-нітар, так говорять? Са-ні-тар. – А так говорять? Сані-тар. Це правильне звучання, наголошений склад останній);

- вимовити слово швидко і тихо; такий спосіб вимови слова ще більш підкреслить наголошений склад.

Після цього дітей вчать виділяти наголошений голосний звук. Вироблення вміння виділяти словесний наголос є важливим компонентом роботи з навчання звукового аналізу слова. Діти виконують повний звуковий аналіз слова, позначаючи фішками голосні, приголосні (тверді, м’які) звуки. Визначаючи наголошений голосний звук, дитина наочно орієнтується на звукову сторону слова і може точно фіксувати місце наголосу. Методику ознайомлення дошкільників з наголошеним голосним подано вище.

На етапі ознайомлення дошкільників з наголошеним складом також використовуються моделі (сигнальні картки) різного кольору.

Наявність таких карток-моделей двоскладових слів з наголосом на першому та на другому складах дає змогу вихователю проводити усні словесні диктанти: «Поділіть слово на склади, визначте наголошений склад і доберіть відповідну картку: ліс, дім, роса, трава, літо тощо»). Паралельно можна пропонувати дітям і завдання протилежного характеру – назвати слова, які відповідали б певним моделям.

Складовий аналіз слова можна здійснювати і по-іншому. Педагог не вимовляє слово, яке слід проаналізувати, а тільки показує дітям предметний малюнок. Сприймаючи зображений предмет, дитина пошепки або про себе називає його, визначає кількість складів у слові, знаходить наголошений склад і або озвучує результати своєї діяльності, або просто показує певну модель слова. Для виконання таких та подібних завдань кожній дитині необхідно мати кілька (3-4) сигнальних карток.

Цікаві оповідання, ігри, завдання, спрямовані на те, щоб навчити дітей вслухатися в різне звучання складів, визначати позицію наголошеного складу в слові, переносити наголос з одного складу на інший, описані в посібнику О.Максакова та Г.Тумакової «Учите, играя» (див. список літератури).

Отже, робота по ознайомленню дошкільників зі складовою структурою слова різноманітна. Проводити її необхідно в тісному зв’язку з роботою, спрямованою на розвиток усного мовлення.