Тема 9. Характеристика форм виходу підприємств на зовнішні ринки

Література: 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 21

План заняття:

9.1 Передумови і мотивація виходу підприємств на зовнішні ринки.

9.2 Пошук та вибір партнера.

9.3 Класифікація і характеристика форм виходу на зовнішні ринки.

9.4 Критерії вибору форм виходу підприємств на зовнішні ринки.

9.5 Прямий і непрямий експорт.

9.6 Спільне підприємництво та пряме іноземне інвестування як форми виходу підприємства на зовнішні ринки.

9.7 Порядок створення спільних підприємств.

9.8 Гарантії уряду, що надаються спільним підприємствам.

9.9 Ефективність функціонування підприємства з іноземним капіталом.

9.10 Умови функціонування підприємств на зовнішніх ринках.

9.11 Вивчення і аналіз умов ринку.

9.12 Дослідження потенційних можливостей фірми при виході на зовнішні ринки.

9.13 Способи встановлення контактів з потенційним партнером.

Питання:

1. Наведіть мотиви виходу підприємств на зовнішні ринки.

2. Розкрийте особливості форм виходу підприємств на зовнішні ринки.

3. Наведіть критерії вибору форм виходу підприємств на зовнішні ринки.

4. Охарактеризуйте способи встановлення контактів з потенційним партнером.

5. В чому полягають потенційні можливості підприємств при виході на зовнішні ринки?

6. Перелічіть основні методи аналізу умов ринку.

7. Назвіть інструменти стимулювання та захисту іноземних інвестицій.

8. Перелічіть чинники, що сприяють залученню підприємствами іноземного капіталу.

9. Наведіть форми іноземного інвестування.

10. Опишіть особливості створення і функціонування спільних підприємств.

11. Виявіть відмінні риси підприємств з іноземними інвестиціями.

12. Особливості створення і функціонування підприємств з іноземними інвестиціями в Україні.

13. Наведіть причини, що сприяють та заважають залученню іноземного капіталу в українську економіку.

14. Якими причинами зумовлена для приймаючої країни привабливість прямих інвестицій у формі спільних підприємств.

15.Особливості створення і функціонування підприємств з іноземними інвестиціями в Україні.

16. Дайте визначення репатріації прибутку іноземного інвестора.

17. Яка з форм є найбільш поширеною для здійснення іноземних інвестицій на території України? Спільні підприємства, виробнича кооперація без створення юридичної особи, підприємства, що повністю належать іноземним інвесторам чи виробнича кооперація зі створенням юридичної особи.

18. В якій формі можуть здійснювати інвестиції іноземні інвестори в Україні?

19. Що є основою для розподілу виручки між засновниками СП?

20. Які основні гарантії надано іноземним інвесторам законодавством України?

21. Які з пільг застосовуються відносно підприємств з іноземним капіталом при стимулюванні розвитку автомобілебудування в Україні?

22. Чи поширюється режим ліцензування і квотування на експорт продукції, що повністю вироблена на підприємстві з іноземними інвестиціями?

23. Який з інвестиційних режимів діє на території України?

24. В якій валюті повинна виплачуватися компенсація іноземному інвестору?

25. Які гарантії надає уряд України спільним підприємствам, створеним на території країні? Чи достатніми є ці гарантії?

26. Які переваги мають спільні підприємства порівняно з національними підприємствами? В яких галузях ці переваги проявляються найбільше?

Практичні завдання:

Задача № 4.

Зовнішньоторговельне підприємство з Донецька одержало від торгового дому імпортера, розташованого в Сіднеї, замовлення на поставку 100 електроприладів.

Завдання. Визначити з урахуванням даних, наведених в Додатку, чи буде конкурентоспроможним товар на зарубіжному ринку?

Ситуаційне завдання: Проблеми розвитку суднобудування в Україні

Суднобудування в Україні давно позиціонується як вмираюча і збиткова галузь. Прес-конференція Керченського суднобудівельного заводу «Затока» в агентстві «Інтерфакс» стала подібна до торпеди, що висвітила сталі погляди на ситуацію в українському суднобудуванні. Вважається в галузі не все так погано, потрібно просто інвестувати і йти на абордаж на світові ринки.

Звичайно, кризовий 2009 р. став складним для вітчизняних корабелів. Але, не дивлячись на це, суднобудівельний завод «Затока» завершив його з чистим прибутком в 33,4 млн. грн. При цьому чистий дохід підприємства склав 280,5 млн. грн. Це на 16,67% більше показника 2008 р. Виробничий обсяг збільшився на 37% (451 млн. грн.). Причому добитися таких приголомшуючих успіхів «Затоці» допоміг грамотний менеджмент і наявність чіткої маркетингової стратегії, а не державні пільги і програми.

Замість державної допомоги, яка чомусь направлена на застійні суднобудівельні підприємства, «Затока» зіткнулася з «справедливістю» державного замовлення. Тендер на серійне виготовлення кораблів класу «корвет», оголошений Міноборони, дивним чином виграв наполовину збанкрутілий Чорноморський суднобудівельний завод, що входить в «Смарт-холдинг» Вадима Новінського. Несправедливість тендеру видна при порівнянні виробничих і кадрових потужностей Чорноморського заводу і Керченської «Затоки».

Навіть при поверхневому порівнянні підприємств помітна колосальна виробнича і кадрова перевага «Затоки». Антикризова стратегія керівництва керченського підприємства включала введення чіткої фінансової і виробничої звітності, неухильне дотримання маркетингової стратегії і реалізацію інвестиційної програми підприємства.

Головним акціонерам суднобудівельного підприємства є група «Фінанси і кредит», тому прийоми ефективного менеджменту, використовувані Костянтином Жеваго на інших своїх підприємствах, знайшли безпосереднє застосування на «Затоці».

Маркетинговий аналіз ринку суднобудування показав, що світовий попит на  українські судна є, і при цьому він має тенденцію до зростання. Співвідношення ціни і якості української корабельної пропозиції набагато оптимальніше китайських, корейських і навіть румунських і польських аналогів. Суднобудування понад усе потребує металургійних потужностей країни, а з цим в України все гаразд.

Тому докладати колосальні зусилля для пошуку замовників не потрібно – їм досить запропонувати якісний продукт. Саме тому портфель замовлень «Затоки» вже сформований до 2012 р. і лише за мінімальною оцінкою налічує 50 млн. євро. Зараз компанія розглядає можливість реалізації ще 20-ти суднобудівельних проектів, причому деякі з них серійні або комплектні. Це практично унікальний досвід для сучасного українського суднобудування.

До кінця поточного року на «Затоці» будуть спущені не тільки комплектні судна, оснащені європейським устаткуванням, але і спеціальні судна для обслуговування нафтогазової галузі. Зокрема менеджментом підприємства розглядається можливість будівництва нафтових платформ. Така практика вже була апробована на заводі.

Крім будівництва хімовозів і нафтогазових платформ в 2010 р. від набережної Керченського підприємства відчалили комбіновані сухогрузи, універсальні контейнеровози і судна-постачальники. Виконання таких складних замовлень багато в чому було забезпечене завдяки інвестиційній програмі заводу в об'ємі 9 млн. дол.

Інвестиційні засоби були вкладені в модернізацію корпусообробного  і трубогибочного виробництва, поповнення парку спеціалізованого автотранспорту, зварювального і забарвлюваного устаткування. Також комплексний ремонт і модернізацію пройшли системи енергетики підприємства і його технологічне устаткування.

Інвестиції в об'єкти соціальної сфери склали 110 тис. дол., при цьому на підприємстві було створено 83 додаткових робочих місця і тепер кількість його співробітників складає 2246 працівників. Саме грамотна інвестиційна політика та маркетингова стратегія зробила «Затоку» лідером українського суднобудування.

Не всі кораблі в Україні йдуть до дна [Електронний ресурс] / І. Олексієнко //

Украинский бизнес. – Режим доступу:

http://import-export.com.ua/?p=358 

Питання:

1. Охарактеризуйте морський спосіб перевезень вантажів? Яку роль він грає у зовнішній торгівлі?

2. Чи є вітчизняний ринок суднобудівання? Які перспективи розвитку це відкриває для заводу «Затока»?

3. Чим було обумовлено підвищення чистого доходу суднобудівельного заводу «Затока» у 2009-2010 р.?

4. Які наслідки має одержання державного заказу для суднобудівельного підприємства?

5. Які інструменти економічної політики може застосувати держава для регулювання ринку суднобудування ?

6. Які зовнішні і внутрішні фактори впливають на розвиток українського ринку суднобудування?

7. Від яких нецінових чинників залежить обсяг виконання замовлень українських суднобудівельних підприємств?

8. Охарактеризуйте матеріально-технічну базу українського суднобудування та визначте можливості збільшення обсягів замовлень.

9. Чому керівництво суднобудівельного заводу «Затока» в антикризовій програмі, а потім і в програмі розвитку вирішила на перший план поставити маркетингову та інвестиційну стратегію? Чи виправдалися ці дії?

10. Які фактори розвитку суднобудівельний завод «Затока» вважає перспективними і визначає їх як ключові компетенції підприємства?