- •О.В. Озаріна, л.М. Самосьонок, і.А. Іваненко зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- •1. Програма вивчення дисципліни
- •Засоби для проведення поточного і підсумкового контролю
- •Розподіл балів, присвоюваних студентам
- •Шкала оцінювання
- •2. Завдання для практичних занять
- •2.1. Змістовний модуль і. Система управління зовнішньоекономічною діяльністю.
- •Тема 1. Об'єкти, суб'єктів зед та види і форми зовнішньоеконо-мічних зв’язків.
- •Тема 2. Характеристика стану зовнішньо-економічної діяльності в україні
- •Тема 3. Характеристика системи регулювання зед: рівні, органи, принципи, методи
- •Тема 4. Характеристика системи митного регулювання зед
- •Тема 5. Види та функції податків у сфері зед.
- •Тема 6. Нетарифні засоби регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Тема 7. Інструменти валютного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •2.2 Змістовний модуль іі. Організація і проведення зовнішньоекономічних операцій
- •Тема 8. Форми міжнародних розрахунків в зед
- •Тема 9. Характеристика форм виходу підприємств на зовнішні ринки
- •Тема 10. Специфіка ціноутворення в зед
- •Тема 11. Види посередницької діяльності на зовнішньому ринку
- •Тема 12. Види компенсаційних угод у зед
- •Тема 13. Характеристика основних умов зовнішньоекономічного контракту.
- •Тема 14. Транспортне обслуговування зовнішньоекономічної діяльності
- •Тема 15. Державне регулювання діяльності вез в україні
- •2.3 Модуль ііі. Ефективність зед Тема 16. Система показників ефективності зовнішньо-економічної діяльності підприємства
- •Тема 17. Методи страхування ризиків в зед
- •3. Завдання для самостійної роботи
- •3.1. Змістовний модуль і. Система управління зед.
- •Тема 1. Зовнішньоекономічна діяльність та її роль у розвитку національної економіки.
- •Тема 2. Основні напрями і показники розвитку зед в україні
- •Тема 3. Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в україні
- •Тема 4. Митно-тарифне регулювання зовнішньо-економічної діяльності
- •Тема 5. Загальнодержавні податки у сфері зед
- •3. Митний збір.
- •Тема 6. Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Тема 7. Валютне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в україні
- •Змістовний модуль іі. Організація і проведення зовнішньоекономічних операцій
- •Тема 8. Міжнародні розрахунки і банківське обслуговування зовнішньоекономічної діяльності
- •Тема 9. Форми виходу підприємств на зовнішні ринки
- •Тема 10. Ціноутворення у зед підприємства
- •Тема 11. Торговельно-посередницька діяльність на зовнішньому ринку
- •Тема 12. Компенсаційна торгівля у сфері зед
- •Тема 13. Структура і зміст зовнішньоекономічних контрактів
- •Тема 14. Транспортне обслуговування зовнішньоекономічної діяльності
- •Тема 15. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств на території вільних економічних зон
- •3.3 Модуль ііі. Ефективність зед Тема 16. Економічний аналіз зед підприємств
- •Тема 17. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності та їх страхування
- •4. Тематика нДрс
- •5. Контрольні питання
- •Додатки рекоменДована література і. Основна література
- •Іі. Додаткова література
- •Ііі. Нормативні матеріали монмс і ДонНует імені Михайла Туган-Барановського
- •Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- •Технічний редактор о.І.Шелудько
- •83050, М. Донецьк, вул. Щорса, 31
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062) 97-60-50
Тема 13. Характеристика основних умов зовнішньоекономічного контракту.
Література: 3, 5, 8, 9, 10, 11
План заняття:
13.1. Пошук та вибір зовнішньоторгових партнерів. Проведення переговорів.
13.2 Умови контракту обов'язкові і додаткові.
13.3 Структура і характеристика основних умов зовнішньо-економічного контракту.
13.4 Проробка базисних умов контракту.
13.5 Порядок визначення ціни контракту.
13.6 Способи здійснення міжнародних розрахунків.
Питання:
1. В чому полягають передумови існування базісних умов постачання?
2. Яка дата вважається датою рекламації: дата поштового штемпеля
місця відправлення чи місця отримання, дата виявлення незалежного виконання контракту, дата усунення порушень зобов'язань контракту?
3. Чи є перелік форс-мажорних обставин єдиним для всіх видів контрактів?
4. В чому полягає головна відмінність договору купівлі-продажу від інших видів договорів?
5. Які обов'язкові умови має містити міжнародний контракт "купівлі-продажу"?
6. Яка умова є додатковою в укладанні міжнародного контракту "купівлі-продажу"?
7. Яка умова міжнародного контракту "купівлі-продажу" є індивідуальною?
8. Яка з наведених умов міжнародного контракту "купівлі-продажу" є універсальною?
9. Чому необхідно встановлювати систему мір та ваг у визначенні кількості в міжнародних контрактах "купівлі-продажу"?
10. В який спосіб визначають якість у контракті купівлі-продажу під час продажу товарів на аукціонах та зі складів?
11. Який засіб визначення якості в контракті "купівлі-продажу" є найбільш поширений у міжнародній торгівлі, в Україні?
Практичне завдання:
1. Скласти зовнішньоторговельний контракт згідно індивідуального завдання за типовою формою.
Задача № 6.
Українське підприємство одержало від французької фірми замовлення на поставку виробничого встаткування. У результаті переговорів був укладений зовнішньоторговельний контракт на умовах змінної ціни.
Завдання. Розрахувати з урахуванням даних, наведених в Додатку, відсоток підвищення ціни встаткування на основі структури ціни, запропонованої постачальником устаткування. Поясніть, чому для довгострокових договорів використовують саме такий спосіб установлення ціни на товар? Які вигоди при цьому одержують постачальник і покупець?
Задача № 7.
На початку року українське підприємство одержало пропозицію від англійського контрагента на поставку 10 дизель-електричних установок (кожна потужністю 100 кВт) на умовах використання змінних цін. У березні того ж року був підписаний зовнішньоторговельний контракт (дата поставки - червень того ж року), у якому зафіксовані певні умови.
Завдання. З урахуванням даних, наведених в Додатку, розрахувати експортну ціну дизель-електричної установки й остаточну вартість зовнішньоторговельного контракту з використанням змінних цін.
Тема 14. Транспортне обслуговування зовнішньоекономічної діяльності
Література: 3, 5, 7, 8, 9, 10, 11
План заняття:
14.1 Сутність та система регулювання міжнародних перевезень.
14.2 Правове регулювання міжнародних перевезень, його види.
14.3 Організація міжнародних перевезень.
14.4 Фактори, що впливають на вибір виду транспорту.
14.5 Особливості міжнародних перевезень різними видами транспорту, морських, залізничних, автомобільних, авіаційних.
14.6 Товарно-транспортна документація.
14.7 Формування ціни на транспортні послуги.
14.8 Експедиторське обслуговування міжнародних перевезень.
14.9 Міжнародні транспортні коридори.
Питання:
1. Наведіть класифікацію транспортних операцій у ЗЕД.
2. Чинники, що впливають на вибір вигляду транспорту.
3. Опишіть особливості морського, річного, наземного, повітряного, трубопровідного транспорту.
3. Визначте фактори вибору ефективних умов транспортування.
4. Для якого виду транспорту використовується умова СРТ "Інкотермс"?
5. Визначте основні переваги трампового судоплавства порівняно з лінійним.
Практичне завдання:
1. Оберіть вид транспорту для імпорту товарів до України: тюльпани з Нідерландів, одяг з Китаю, м'ясо з Бразилії, чай з Індії, нафта з Росії, кондитерська продукція зі Швейцарії, хутряні вироби з Греції, риба з Норвегії, взуття з Італії, комп’ютери з Америки, годинники з Швейцарії, банани з Еквадору, автомобілі з Японії, алмази з ЮАР. Поясніть, які чинники Ви приймали до уваги для обрання виду транспорту?
Задача №8.
Умова. Підприємство купило в Донецьку холодильники (вага 20 т., обсяг 86 м3), які потрібно доставити у Францію.
Таблиця 2.6
Доставка із залученням спеціалізованої компанії, що займається вантажними перевезеннями
Тариф за 1 км (2872 км) |
0,56 євро/км |
Оформлення |
50 євро |
Подача транспорту під завантаження |
- |
Разом доставка |
1650 євро |
Завдання. Розрахувати можливу економію витрат у випадку доставки власними засобами й із залученням спеціалізованої транспортної компанії, що займається вантажними перевезеннями, при наступних умовах.
Таблиця 2.7
Доставка власними засобами
ГСМ (у Францію й назад) |
1106 євро |
Заробітна плата водієві (15 днів) |
400 євро |
Страхування |
100 євро |
Оформлення документів (віза, дозвіл, митниця, вантажно-транспортна декларація) |
150 євро |
Амортизація |
85 євро |
Разом доставка |
1841 євро |
Задача № 9.
Машинобудівне підприємство з Маріуполя (Україна) здійснює поставку 10 верстатів загальною масою 10,8 т і обсягом близько 25 м3 на умовах CIF (вартість, страхування, фрахт) у Калькутту. Вартість одиниці устаткування, що поставляється, P тис. євро. Середньорічна процентна ставка по кредитах становить r %.
Експедиторською службою запропоновані наступні варіанти транспортування:
1. Морський фрахт Маріуполь-Калькутта, включаючи страховку й накладні витрати. Вартість C sea тис. євро, тривалість поставки - T sea дня.
2. Повітряне перевезення Маріуполь-Калькутта, включаючи страховку й накладні витрати. Вартість C air тис. євро, тривалість постачання - T air дня.
3. Комбіноване перевезення залізнично-морський транспорт через Абадан, включаючи страховку й накладні витрати. Вартість C comb тис. євро, тривалість постачання - T comb днів.
Завдання.
1. За даними, наведеними в додатку, визначити спосіб транспортування верстатів, виходячи із транспортних витрат з урахуванням впливу ставки кредиту.
2. Які додаткові фактори, що роблять вплив на вибір способу доставки машинно-технічного устаткування, необхідно врахувати?
Ситуаційне завдання: «Міжнародний транзит в Україні».
До 2015 р. транснаціональні вантажопотоки можуть зрости на 15-20%. Географічне положення України, розвинена транспортна мережа, наявність незамерзаючих портів повинні сприяти збільшенню обсягів транзитних вантажопотоків. Одна тонна транзитного вантажу в середньому приносить 50-55 грн. доходу.
Загальні обсяги перевезень транзитних вантажів по Україні становлять близько 190 млн. тонн у рік, а з урахуванням переробки транзитних вантажів у портах - більше 223 млн. тонн. Трубопроводами транспортується більше 80%, залізницею - 17,7%, автотранспортом - 0,7%. При цьому наявний транзитний потенціал України використовується на 70%, а транспорт загального користування (без трубопроводів) - тільки на 50%.
Основні транзитні вантажопотоки через територію України - це транспортування газу (105 млн. т), нафти й нафтопродуктів (54 млн. т.) магістральними газо- і нафтопроводами з РФ, на яку доводиться близько 80% обсягів транзиту у європейські країни.
95% транзитних потоків входить в Україну через залізничні переходи. Це експортні вантажі з РФ, Білорусі, Казахстану (залізна руда - 36%, кам'яне вугілля - 16%, нафтопродукти - 10%), які направляються у Словаччину, Угорщину, Австрію, Чехію, Румунію, а також через порти в інші країни світу.
Автомобільні транзитні перевезення здійснюються по автомагістралях, які проходять по напрямках: Північно-Східна Європа - захід України - Росія, Білорусь; морські порти Україна - Росія, Білорусь, Кавказ, Молдова й інші країни.
Відповідними міністерствами й відомствами вжиті заходи, які спрямовані на стабілізацію й збільшення обсягів перевезень транзитних вантажів. Прийняті закони України «Про транзит вантажів», «Про введення єдиного збору, що застосовується в пунктах пропуску через державний кордон України» й інші. Україна приєдналася до ряду європейських конвенцій і угод.
Широке застосування одержала практика надання знижок. По пільгових ставках у морських портах обробляється 70-80% вантажів, залізницею перевозиться до 90% вантажів. На ряді напрямків уведені «наскрізні» тарифи. Курсують прямі контейнерні поїзди на напрямку Одеса - Москва, Будапешт - Москва.
Мінтранс і Державна митна служба ввели в експлуатацію нову електронну систему обліку транзитних вантажопотоків.
Триває робота з розвитку інфраструктури, у першу чергу з напрямків міжнародних транспортних коридорів. За 2010 р. відремонтовано більше 3 тис. км автомобільних доріг і залізничних колій. Після уведення електротяги на ділянках Червоне - Жмеринка (коридор №3) завершена електрифікація напрямку від східної до західної границі України. Електрифіковано ряд площадок коридору №9. Побудовані нові контейнерні термінали в Іллічевськом і Одеському морських портах, перевантажувальний комплекс в Іллічевськом порту. В 2010 р. обсяги транзитних перевезень залізничним транспортом зросли на 8,5%, а переробка транзитних вантажів у морських портах - на 25,6%.
За останні роки обсяги транзитних перевезень через Україну зростають повільними темпами, а іноді зменшуються. На автомобільному транспорті за останні три роки вони зменшилися в 2,6 рази. При цьому на частку українських автоперевізників у транзитних перевезеннях доводиться лише 20%. На залізничному транспорті транзитні перевезення ще не досягли рівня 1995 р., в три рази зменшився транзит підакцизних товарів, що приносить найбільш вагомий дохід. У морських портах переробка транзиту зростає за рахунок нафти й нафтопродуктів. Транзит генеральних вантажів майже не зростає, а контейнерних - зменшується. Зупинилися транзитні перевезення річковим флотом.
У морських портах переробляється (2010 р.) близько 35 млн. т. транзитних вантажів, з них 17,6 млн. т. передаються с/на залізничний транспорт. Із цих вантажів понад 16 млн. т. - експорт Росії й інших держав, і 1 млн. т - імпорт у ці країни через українські порти.
Основою транзиту вантажів територією України є сировинні матеріали й товари первинної переробки. Питома вага високотарифних, зокрема контейнерних, вантажів залишається низькою. Транзитні потоки головним чином формуються в країнах СНД. Сусідні держави: Росія, Білорусь, країни Прибалтики - проводять скоординовану транзитну політику, спрямовану на збільшення вантажопотоків через власну територію. У порівнянні з 1990 р. російський експорт через українські порти зменшився в 5 разів. Значна кількість транзитних вантажів, які проходили по Україні, пішли в обхід через Білорусь на Прибалтику, Новоросійський морський порт.
На середньострокову перспективу в основному збережеться існуюча структура транзитних потоків із пріоритетом у західному напрямку, тобто це будуть потоки, що зароджуються в Росії й інших країнах СНД і прямують в Європу. Ці потоки, які вже зараз становлять понад 90% усього транзиту через Україну, при сприятливих умовах можуть збільшитися. Однак тенденції, що складаються на ринках транзитних послуг у період до 2013 р. дуже суперечливі. З одного боку, прогнозоване зростання економіки країн СНД, розробка родовищ нафти Каспію сприяють зростанню перевезень, з іншого боку - будівництво Росією нового газопроводу через Білорусь, спорудження й реконструкція російських морських портів у Чорному й Азовському морях можуть істотно зменшити транзит через Україну.
Економічні інтереси країн СНД вимагають погодженої транзитної політики, по якій їхні транспортні системи розвивалися б не як конкуруючі, а взаємодоповнюючі. Якщо така політика буде реалізовуватися на практиці, то до 2013 р. можна чекати зростання транзитного потоку на 25-35 %, якщо немає - то не більш ніж на 15 %.
Зворотні потоки транзитних вантажів на цьому напрямку при запровадженні в дію нафтопроводу Одеса - Броди й термінала можуть вирости на 50-60 %.
Перспективою розвитку міжнародного транзиту в Україні є його збільшення в напрямку Європа - Азія (МТК "TRACEKA"), Північ - Південь (коридор Балтійське море - Чорне море), а також збільшення молдавського й білоруського транзиту.
Рівень зношування рухомого складу транспорту становить 60-70%. Що стосується інфраструктури, то керівництву підгалузей і Укравтодору варто позначити найбільш «вузькі місця» і сконцентрувати інвестиції для їхньої ліквідації. Це стосується ділянок міжнародних транспортних коридорів. Існує залізнична ділянка Одеса - Ізмаїл, де швидкість руху складів - 20 км у год. Він обмежує діяльність декількох дунайських портів, які могли б приносити за рахунок транзиту мільйонні доходи. Протягом декількох років Укрзалізниця й Укрморрічфлот не зуміли вирішити це питання. Масовими стали затримки вантажів на підходах до морських портів через неузгоджені дії залізничників і портовиків. Торік на залізницях у тривалому простої перебувало близько 53 тис. поїздів.
Необхідно диференційовано підходити до зниження тарифів і цін. Ставки портових зборів у нас більш високі, чим у Новоросійську, у портах Туреччини й Ізраїлю, склавших нам конкуренцію. Плата за судозахід контейнеровоза в порти Одеса й Іллічевськ в 2-3 рази вище, ніж у більшості європейських портів. Рентабельність послуг, які регулюються залізничними тарифами, становить 3-5%, а рентабельність послуг на інших складових транспортного процесу - від 50 до 100%. В Україні найнижчі залізничні тарифи в країнах СНД, а витрати вантажовласників на перевезення тонни вантажу вище, ніж у сусідів.
Не завершена робота над рядом основних документів: проектом закону «Про морські порти, немає кодексів автомобільного транспорту, внутрішнього водного транспорту, частини правил перевезень вантажів залізницею. Україна не приєдналася до ряду важливих міжнародних конвенцій і європейських угод, які безпосередньо стосуються проблем міжнародного транспорту. Це насамперед: європейська угода «Про найважливіші лінії комбінованих перевезень і відповідних об'єктів»; міжнародна конвенція «Про узгодження умов контролю вантажів на границях». Особливо гостро це проявляється в області автотранспорту: з 16 найважливіших конвенцій і угод Україна приєдналася тільки до 6, що гальмує розвиток транзитних автоперевезень.
Нерідко функції контролю й оформлення документів на транзитні вантажі передані недержавним комерційним структурам, які самостійно встановлюють більш високі тарифи. На прикордонних пунктах Чоп, Ягодин, Шегіни, Краковець створені так звані вантажні термінали, що належать різним комерційним структурам.
Митний брокер.- 2011.-№7.-С.63-79.
Питання:
1. Проаналізуйте географічну структуру вантажопотоків міжнародного транзиту через територію України.
2. Які першочергові заходи необхідні для стабілізації обстановки, забезпечення подальшого зростання транзитних вантажопотоків?
3. Яким чином впливає на розвиток національної транспортної системи те, що Україна не приєдналася до ряду важливих міжнародних конвенцій і європейських угод, які безпосередньо стосуються регулювання проблем міжнародного транспорту.
