Розподіл балів, присвоюваних студентам

Змістовний модуль I (поточне тестування)								Змістовний модуль II (поточне тестування)									Змістовний модуль IIІ (поточне тестування)			Сума (в балах)
40								40									20
Т 1	Т 2	Т 3	Т 4	Т 5	Т 6	Т 7	ПМ К 1	Т 8	Т 9	Т 10	Т 11	Т 12	Т 13	Т 14	Т 15	ПМК 2	Т 16	Т 17	ПМК 3
4	4	4	4	4	5	5	10	4	4	4	4	4	4	3	3	10	5	5	10	100

Таблиця 1.5

Шкала оцінювання

Національ-на шкала	Шкала ECTS	Кіль-кість балів	Кількісне визначення (критерії)
відмінно	A	90-100	ВІДМІННО (EXCELLENT) – відмінне виконання з незначними помилками.
добре	B	82-89	ДУЖЕ ДОБРЕ (VERY GOOD) – вище середніх стандартів, але з деякими помилками
	C	75-81	ДОБРЕ (GOOD) – в цілому змістовна робота зі значними помилками
задовільно	D	68-74	ЗАДОВІЛЬНО (SATISFACTORY) – чітко але зі значними недоліками
	E	60-67	ДОСТАТНЬО (SUFFICIENT) – виконання відповідає мінімальним критеріям
незадо-вільно	FX	20-59	НЕЗАДОВІЛЬНО (FAIL) – необхідна ще певна робота для зарахування кредиту
	F	1-19	НЕЗАДОВІЛЬНО (FAIL) – потрібна велика робота в майбутньому

2. Завдання для практичних занять

2.1. Змістовний модуль і. Система управління зовнішньоекономічною діяльністю.

Тема 1. Об'єкти, суб'єктів зед та види і форми зовнішньоеконо-мічних зв’язків.

Література: 1, 4, 5, 6, 7, 8.

План заняття:

1.1. Функції зовнішньоекономічної сфери.

1.2 Вплив зовнішньоекономічної діяльності на національну економіку.

1.3 Сутність, причини і передумови розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

1.4 Принципи здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

1.5 Поняття об'єктів та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

1.6 Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

1.7 Основні види і форми зовнішньоекономічної зв’язків.

Питання:

1. Назвіть суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності визначених законодавством України.

2. Визначте термін «зовнішньоекономічна діяльність» згідно законодавства України.

3. Перелічте відмінні характеристики ЗЕД.

4. Охарактеризуйте принципи здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

5. Чим відрізняються форма та вид зовнішньоекономічних зв’язків?

6. З чим пов’язано превалювання у зовнішньоекономічних зв’язках експортно-імпортних операцій?

Практичні завдання:

1. Наведіть приклади впливу зовнішньоекономічної діяльності на національну економіку за напрямами впливу.

2. Наведіть приклади видів зовнішньоекономічної зв’язків.

3. Наведіть приклади форм зовнішньоекономічної зв’язків.

Ситуаційне завдання: Комісія Митного союзу в рамках спеціальних захисних заходів утвердила збільшення антидемпінгових мит на українські сталеві валки для прокатних станів.

Росія в черговий раз вводить обмеження на українську продукцію. Комісія Митного союзу (МС) в рамках спеціальних захисних заходів для виробників трьох країн (Росії, Казахстану, Білорусі) утвердила збільшення антидемпінгових мит на сталеві ковані валки для прокатних станів. З 27 червня 2011 р. для українських виробників, що поставляють цю продукцію в країни МС, протягом трьох років діятиме антидемпінгове мито у розмірі 26% (раніше - 10%). Підвищення мита ініціював російський уряд 20 травня 2011 р. за підсумками спеціального розслідування Міністерства промисловості і торгівлі.

Існує цілий ряд загороджувальних заходів для українських товарів. Мита з боку Росії, Білорусі і Казахстану вже діють для українських виробників труб, машинобудівних кріплень, поліамідних ниток технічного призначення і карамелі. «Найбільш важлива для України галузь, проти якої можуть ввести обмеження і яка більше всього постраждає, — це металообробка. Зокрема, постачання труб, металів, оцинкованого заліза і продукції транспортного машинобудування. У меншій мірі постраждає харчова промисловість. На підприємствах інших галузей міри з боку МС істотно не відіб'ються, оскільки ми експортуємо таку продукцію і в інші країни», — вважає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПІ) Олександр Жолудь.

Ковані прокатні валки - основний елемент прокатного стану. Найбільшим виробником їх є Новокраматорський машинобудівний завод (НКМЗ), який виготовляє дві третини прокатних валків в країні. «Мита направлені проти продукції саме цього виробника. Новокраматорський завод займає 8% світового ринку кованих прокатних валків, і майже половина виробленої ним продукції прямує до Росії. По суті, ці мита — захист російського ВАТ “Уралмашзавод”, що випускає більшу частину валків в РФ, від дешевшої продукції НКМЗ», — пояснює керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії (ДІК) NRG Capital Максим Штепа.

Українські компанії безсилі проти заходів, що вводяться МС. «Звичайно, новина про введення мит для нас неприємна. Наш завод проводить ковані прокатні вали вже більше 70 років. У 2009 р. ВАТ “Уралмашзавод” подало заяву про те, що НКМЗ завдав їм збитку із-за вироблюваних постачань валків. Підприємство звинувачували в заниженні ціни для російських замовників на 10%», — розповів директор виробництва валків і енергетичного устаткування ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» Артур Шрайдер.

Окрім постачань до Росії і Казахстану, НКМЗ експортує свою продукцію в європейські країни — Словаччину, Польщу, Угорщину, Чехію, Німеччину і Італію, а також на Близький Схід — до Пакистану, Єгипту, Ірану. Невеликі контракти є у НКМЗ із замовниками з Індії, Китаю, Алжіру, Марокко.

Крім новокраматорського підприємства прокатні ковані валки, але крупного розважування (200 тонн), в РФ поставляють ПАТ «Енергомашспецсталь» (Краматорськ) і ВАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків».

На думку підрозділу підкомітету по питаннях міжнародної економічної політики Верховної Ради в цьому випадку виробники безсилі. «Скаржитися на Митний союз і Росію ми не можемо, оскільки Росія не є членом СОТ. У ситуації, що склалася, українським заводам просто доведеться шукати нові ринки збуту або розширювати ті, що існують. Список товарів “під мито”, розроблений Комісією МС, ще розширюватиметься, — говорить Теслярів.

Мита, окрім економічної функції захисту інтересів країн МС, несуть і політичний сенс. «Заходи погіршення торгового режиму вводилися з боку Росії свого часу і для Білорусі. До вступу її до Митного союзу Москва підвищувала ціни на бензин і нафтопродукти, підштовхуючи тим самим Мінськ до альянсу. У випадку з Україною заходи з боку Росії носять також політичний характер, але основних статей експорту поки не торкнулися. Візьміть, наприклад, продукцію вагонобудування, яка займає значне місце на російському ринку, — для росіян це теж залежність від крупного постачальника», — вважає експерт Інституту політичних досліджень і економічних консультацій М. Бугрій.

На початку червня 2011 р. секретар Комісії МС Сергій Глазьев заявив, що якщо Україна хоче отримувати газ за внутрішньоросійською ціною, потрібно входити в єдиний економічний простір з РФ, тобто в ММ. Тим часом українські власті наполегливо декларують неготовність України приєднуватися до об'єднання. Хіба що у форматі «3+1», який, по суті, припускає часті контакти і сумісні проекти, але у жодному випадку не передачу монополії на зовнішню економічну політику. Про це говорив прем'єр-міністр України Микола Азаров після спроб переписати газові контракти і понизити вартість ціни на газ для наший країни.

Непроста ситуація і в самому Митному союзі. Білоруські експерти вважають, що їх країна, вступивши в МС, програла: тепер валютна виручка від продажу енергоносіїв до Європи розподіляється між Росією і Білоруссю. Крім того, минулого тижня вибухнула нова енергетична війна між цими державами — РФ обмежила постачання електроенергії в республіку з 400–500 до 200 Мвт, вимагаючи погашення заборгованості в сумі 1,5 млрд російських рублів (53 млн. дол.). Узявши банківський кредит, «Беленерго» погасило заборгованість перед сусідами.

Для України виходом з ситуації, коли МС загрожує новими зовнішньоторго-вельними санкціями, може стати укладення нової угоди про зону вільної торгівлі в СНД. Цей документ включає процедуру введення антидемпінгових мит між країнами-членами СНД. Проте в травні цього року підписання угоди було заблоковане. Формально це відбулося за ініціативою Узбекистану, в реальності — під тиском російських дипломатів.

Росія не зацікавлена в збереженні повноцінної зони вільної торгівлі СНД (існує з 1993 р.) і робить ставку на розширення МС. Тим часом дискримінація українських виробників на російському ринку означає, що Росія автоматично блокує свій вступ у ВТО. Адже Україна, будучи членом робочої групи по вступу РФ до міжнародного торгового клубу, не підпише двосторонній протокол про доступ на ринки товарів і послуг, якщо Росія і далі ініціюватиме дискримінаційні мита відносно українських товарів.

Валком в союз     [Електронний ресурс] / К. Сиченко //

Украинский бизнес: Эксперт Украина. – 2011 . – №25 (309). – Режим доступу: http://www.expert.ua/articles/16/0/6951.

Питання:

1. Які наслідки мало створення Митного союзу для виробників трьох країн: Росії, Білорусі, Казахстану?

2. З якою ціллю держави-члени Митного союзу використовують спеціальні захисні заходи проти України?

3. Як впливають діючі спеціальні захисні заходи держав-членів Митного союзу проти України на розвиток зовнішньоекономічних зв’язків між країнами?

4. Як збільшення антидемпінгових мит на сталеві ковані валки для прокатних станів вплине на експортну діяльність українських підприємств? Чим обґрунтовано збільшення цих антидемпінгових мит?

5. Які наслідки може мати вступ України до Митного союзу?