- •Навчально-методичний посібник
- •Ужгород–2011
- •Вступ. Предмет колоїдної хімії
- •Тема 1. Поверхневі явища. Адсорбція
- •1.1.Визначення поверхневого натягу і адсорбції поверхнево-активних речовин на межі рідина–повітря
- •Хід роботи
- •1.2.Дослідження поверхневої активності речовин гомологічного ряду
- •Хід роботи
- •1.4.Адсорбція оцтової кислоти вугіллям
- •1.3.Визначення питомої поверхні вугілля методом вимірювання ізотерм адсорбції поверхнево-активної речовини
- •1.5.Вплив адсорбційних шарів на змочування твердих поверхонь
- •Хід роботи
- •1.6. Визначення критичної концентрації міцелоутворення в розчинах пар
- •А) Визначення ккм по поверхневому натягу
- •Хід роботи
- •Б) Кондуктометричне визначення ккм
- •Хід роботи
- •Тема 2. Утворення дисперсних систем
- •2.1.Одержання золей методом заміни розчинника
- •2.1.1.Одержання золю каніфолі
- •2.1.2.Одержання золю сірки
- •2.1.3.Одержання етерозолю хлориду натрію
- •2.2.Одержання золей при проходженні хімічної реакції
- •2.2.1.Одержання золей галогенідів срібла
- •Хід роботи
- •2.2.2.Одержання золю гідрату оксиду заліза (по методу Крекке)
- •2.2.3.Одержання золю гідрату оксиду заліза (по методу Грема)
- •2.3.Одержання золей методом пептизації
- •2.3.1.Одержання золю гідроксиду алюмінію
- •2.3.2.Одержання золю оксиду ванадію (V)
- •2.3.3.Одержання золю сірчистого кадмію
- •2.3.4.Одержання золю берлінської лазурі
- •2.3.5.Одержання золю гідроксиду хрому (III)
- •2.3.6.Одержання золю фосфату алюмінію
- •2.3.7.Одержання золю фосфату заліза
- •2.5.2.Одержання гелю хлориду свинцю
- •2.6.Діаліз розчину желатину
- •Тема 3. Електроповерхневі властивості дисперсних систем з.1.Визначення величини електрокінетичного потенціалу методом електрофорезу
- •3.2.Визначення знаку заряду колоїдної частинки (капілярний аналіз)
- •3.3.Аналіз суміші барвників
- •3.4.Визначення ізоелектричної точки білків
- •3.5.Вплив домішок солей на положення ізоелектричної точки казеїну
- •Тема 4. Стійкість і коагуляція дисперсних систем
- •4.1.Коагуляція колоїдних розчинів електролітами
- •4.2.Визначення порогу коагуляції золів гідроксиду заліза і йодиду срібла
- •Хід роботи
- •4.3.Визначення коагуляції золю каніфолі хлоридом алюмінію (перезарядження золю і неправильні ряди)
- •4.4.Порівняння висолюючої дії електролітів на розчин желатини
- •4.5.Захисна дія желатини
- •Хід роботи
- •Тема 5. Молекулярно-кінетичні та оптичні властивості дисперсних систем
- •5.1.Визначення концентрації золю каніфолі
- •Візуальний нефелометр
- •Хід роботи
- •5.2.Вивчення кінетики утворення золю сірки
- •Хід роботи
- •5.3.Визначення середнього розміру частинок золю нефелометричним методом
- •Хід роботи
- •5.4.Седиментаційний аналіз
- •Хід роботи Методика аналізу на седиментометрі Фігуровського
- •Методика аналізу на торзійних терезах
- •Тема 6. Структуроутворення дисперсних систем
- •6.1.Визначення молекулярної маси полімерів віскозиметричним способом
- •Хід роботи
- •6.2.Вплив нагрівання на в’язкість суспензії крохмалю
- •6.3.Визначення часу тиксотропного застуднівання гелей гідрату оксиду заліза
- •6.4.Набухання гелів
- •Хід роботи
- •6.5.Дослідження швидкості набухання желатини
- •6.6.Утворення кристалів йодиду свинцю в студні кремніевої кислоти
- •Тема 7. Грубодисперсні системи, їх властивості та застосування
- •7.1.Методи визначення фаз в емульсії
- •А) Метод змішування
- •Б) Метод електропровідності
- •В) Метод забарвлення
- •7.2.Приготування емульсії бензолу у воді
- •7.3.Одержання і дослідження емульсій типу м/в та в/м
- •7.4.Одержання розведених емульсій різних масел у воді методом заміни розчинника
- •7.5.Одержання прозорої емульсії гліцерину в оцтовоаміловому ефірі
- •7.6.Тиксотропні властивості емульсій
- •7.7.Дослідження стійкості піни
- •7.8.Визначення “часу життя” крапель на поверхні розділу масло-вода
- •Перелік питань для підготовки до колоквіумів вступ. Предмет колоїдної хімії
- •Тема 1. Поверхневі явища
- •Тема 1. Адсорбція
- •Тема 2. Утворення дисперсних систем. Методи їх очищення
- •Тема 3. Електроповерхневі властивості дисперсних систем
- •Тема 4. Стійкість і коагуляція дисперсних систем
- •Тема 5. Оптичні та молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем
- •Тема 6. Структуроутворення в дисперсних системах
- •Тема 7. Грубодисперсні системи, їх властивості та застосування
- •Рекомендована література
3.2.Визначення знаку заряду колоїдної частинки (капілярний аналіз)
Знак електричного заряду колоїдних частинок або макромолекул можна визначити за допомогою капілярного аналізу. Звичайно для цього використовують пухкий фільтрувальний папір, в якому пори мають достатню ширину.
При зануренні паперу у воду целюлозні стінки капілярів внаслідок вибіркової адсорбції іонів ОН– набувають негативного заряду, вода ж відповідно заряджається позитивно.
Якщо смужку паперу занурити у воду не повністю, то вода під дією капілярних сил (поверхневого натягу) підійматиметься по капілярах паперу. Негативно заряджені частинки колоїдного розчину підійматимуться разом з водою, не піддаючись силам притягання. Позитивно заряджені частинки притягнуться до негативно заряджених стінок капілярів, тому висота підйому їх буде меншою. Істотну різницю у висоті підйому золів можна використати для визначення знаку заряду або для розділення забарвлених золів.
Забарвлені золі гідроксиду заліза(III) і берлінської лазурі наливають у маленькі стакани на однакову висоту і занурюють в них однакові вузькі смужки фільтрувального паперу. Верхні краї смужок паперу приклеюють до планки, яку закріплюють у горизонтальному положенні в штативі. Через 30-60 хв вимірюють висоту підйому і роблять висновок про знак заряду золю. Результати спостережень записують в журнал.
3.3.Аналіз суміші барвників
Готують розчин суміші барвників, який містить 1% розчин фуксину, 1% метиленового блакитного, 1% конго червоного, 1% флюоресцеїну. Для аналізу беруть папір, який звичайно у воді набуває негативного заряду, а також спеціально оброблений папір, який позитивно заряджається у воді. Щоб виготовити позитивно заряджений папір, його обробляють золем Al(OH)3, який одержують, додаючи до 1%-ного розчину хлориду алюмінію 10%-ний розчин аміаку. Відбувається реакція:
AlCl3 + NH4OH Al(OH)3 + 3NH4Cl
Осад Al(OH)3 промивають кілька разів теплою водою, спочатку декантацією, а потім на фільтрі. Утворюється в’язкий осад, який переносять в стакан вмістом 500 мл, додають 350 мл дистильованої води і кип’ятять. У кип’ячу воду по краплях приливають 0,1N розчин НСl, при цьому осад пептизується і переходить у золь.
У зазначений колоїдний розчин занурюють на 1-2 год папір. Потім його висушують на повітрі і розрізають на смужки, які занурюють в суміш барвників, як зазначено в попередній роботі 3.2.2. Спостерігають на яку висоту підіймається кожен барвник і роблять висновок про знак їх заряду.
Звичайно йони кислотних барвників мають негативний заряд і тому підіймаються по смужці паперу, який заряджається негативно, високо. Йони основних барвників заряджені позитивно і тому майже не підіймаються по смужці паперу. В обробленому золем Al(OH)3 папері відбувається все навпаки. Саме на цьому грунтується розділення та аналіз суміші барвників.
Результати експерименту записують в таку таблицю:
Назва |
Висота підйому |
Визначений заряд при досліді |
||
барвника |
на позитивно зарядженому папері |
на негативно зарядженому папері |
з позитивно зарядженим папером |
з негативно зарядженим папером |
|
|
|
|
|
