7.2.Приготування емульсії бензолу у воді

Наливають у дві пробірки по 2 мл 10%-ного розчину олеату натрію, а в третю  2 мл дистильованої води. Після цього в кожну пpo6ipкy додають по 2 мл бензолу (або толуолу). Закривають пробірки пробками і струшують до утворення емульсії. Спостерігають кілька хвилин і переконуються, що в третій пpo6ipцi (де немає емульгатора) швидко відбувається розшарування фаз. У першій і другій пробірках, внаслідок наявності емульгатора (олеату натрію), утворюється стійка емульсія. Потім в одну з цих пробірок додають 1,0  1,5 мл 0,01N розчину хлориду кальцію і струшують.

Тип емульсії визначають за допомогою барвника  судану ІІІ, який, як відомо, добре розчиняються в бензолі та інших неполярних розчинниках і не розчиняється у воді.

Щоб визначити тип емульсії, краплю її наносять на предметне скло і насипають кілька кристаликів судану III. Продуваючи через піпетку повітря, перемішують рідину в краплі. Розглядаючи в мікроскоп, визначають, що забарвлена в краплі  дисперсійне середовище чи дисперсна фаза.

При необхідності можна використати інший метод визначення фаз в емульсіях, зокрема, по електропровідності.

Впевнюються, що додавання 3–6 мл 10%-ного розчину хлориду кальцію перетворює емульсію М/В в емульсію В/М.

Олеат натрію можна замінити відповідною кількістю желатини.

7.3.Одержання і дослідження емульсій типу м/в та в/м

Під час струшування води з соняшниковою олією утворюється нестійка емульсія, яка повністю руйнується за кілька секунд. Щоб одержати стійку емульсію, додають емульгатор.

Залежно від характеру емульгатора утворюється емульсія типу М/В або В/М. При наявності натрієвих солей жирних кислот (гідрофільних), наприклад, олеату і стеарату натрію, утворюється емульсія олії в воді (типу М/В). При наявності кальцієвих солей жирних кислот утворюється емульсія води в олії (типу В/М).

В три пробірки наливають 2 мл соняшникової олії. Потім у пробірку 1 наливають 2 мл дистильованої води, у пробірку II  2  3 мл 5%-ного розчину карбонату натрію Nа₂СО₃ i в пpo6ipку ІІІ наливають 2  3 мл 10%-ного розчину хлориду кальцію. Всі три пробірки енергійно струшують. У npoбipцi 1 утворюється нестійка емульсія, яка швидко руйнується, у пpoбipцi II  стійка емульсія олії у воді білого кольору, у пpoбipцi III  утворюється емульсія води в олії жовтуватого кольору.

Щоб упевнитись, що в пpo6ipцi II дисперсійним середовищем є вода, а в пробірці ІІІ  олія, занурюють в емульсію два електроди (мідні дротинки), які приєднують до джерела струму. У коло вмикають міліамперметр. У колі, де приєднана npoбipка ІІ, проходитиме струм i стрілка міліамперметра відхилятиметься. У колі, де приєднана пробірка III, струм проходити не буде.

Тип емульсії визначають також методом забарвлювання. На предметне скло наносять краплю емульсії, насипають кілька кристаликів барвника метиленового синього і перемішують емульсію за допомогою піпетки.

Метиленовий синій добре розчиняється у воді i не розчиняється в олії. Тому, спостерігаючи емульсію М/В під мікроскопом, безбарвні кульки буде видно на блакитному фоні. При спостереженні емульсії B/M на безбарвному фоні видно блакитні кульки води.