3.2. Перелік та короткий зміст лабораторних робіт

3.2.1. Особливості нервової системи

ЛР№ 1: Визначення сили нервової системи (теппінг-тест Є.П. Ільїна) – визначення властивостей нервової системи за психомоторними показниками.

Визначення основних властивостей нервової системи має велике значення в теоретичних і прикладних дослідженнях. Багато з лабораторних методів діагностики основних властивостей нервової системи вимагають спеціальних умов проведення та апаратури, працезатратні. Цих недоліків позбавлені експрес-методики, зокрема, теппінг-тест.

Об’єкт дослідження: нервова система людини (психофізіологічний аспект).

Предмет дослідження: сила нервової системи людини.

Мета дослідження: визначити тип нервової системи за допомогою теппінг-тесту.

Завдання дослідження.

1. Визначити рівень сили нервової системи за динамічними показниками непровідної руки.

2. Виявити динамічні особливості працездатності досліджуваного за показниками провідної руки.

3. Провести порівняльний аналіз показників особливостей нервової системи та динаміки працездатності досліджуваного.

Гіпотези дослідження:

- констатуюча: досліджуваний Х. має тип нервової системи середньої сили;

- про наявність зв’язку: існує прямо пропорційний зв’язок між часом роботи руки та її продуктивністю – чим більше часу працює рука, тим нижче її продуктивність;

- про наявність причинно-наслідкового зв’язку: динаміка працездатності залежить від рівня сили нервової системи – якщо графік працездатності опуклий, то це свідчить про сильний тип нервової системи.

Матеріали та обладнання: бланки, що представляють собою стандартні аркуші паперу (203х288 мм, 210х297мм), розділені на шість розташованих по три у два ряди квадратів, олівці, секундомір, протокол дослідження.

Процедура дослідження: дослідження складається з двох етапів. Його проводять в парі - досліджуваний та експериментатор. Досліджуваного запитують про самопочуття і просять зручно розташуватися за добре освітленим столом, взяти бланк і олівець.

На першому етапі досліджуваному пропонують проставляти олівцем крапки в бланку провідною (наприклад, правою рукою). За сигналом експериментатора він повинен переходити до розстановки крапок з одного квадрата в інший.

Другий етап починається за першим після прочитання інструкції з пропозицією взяти олівець в непровідну (ліву) руку і проставляти крапки на новому бланку цією рукою.

Література: [1], [2], [7], [8], [9], [10], [11], [29].

ЛР№ 2: Визначення властивостей нервової системи за допомогою опитувальника «Оцінка індивідуально-типологічних особливостей особистості»

Об’єкт дослідження: нервова система людини (психофізіологічний аспект).

Предмет дослідження: індивідуально-типологічні психофізіологічні особливості нервових процесів людини.

Мета дослідження: визначити психофізіологічні властивості нервової системи досліджуваного за допомогою самооцінки та групової оцінки.

Завдання дослідження.

1. Визначити рівень сили - слабкості процесу збудження.

2. Визначити рівень сили гальмівного процесу.

3. Визначити рівень інертності - рухливості психічних процесів.

4. Провести порівняльний аналіз результатів самооцінки і групової оцінки особливостей нервових процесів досліджуваного.

Гіпотези дослідження:

- констатуюча: досліджуваний Х. характеризується високим рівнем сили гальмівного нервового процесу;

- про наявність зв’язку: існує прямо пропорційний зв’язок між самооцінкою досліджуваним особливостей психічних процесів та експертними оцінками – чим вище показники самооцінки тим вище показники експертних оцінок;

- про наявність причинно-наслідкового зв’язку: рівень інертності-рухливості психічних процесів залежить від рівня сили-слабкості процесу збудження – високий рівень інертності рухливості свідчить про високий рівень сили процесу збудження.

Матеріали та обладнання: бланк опитувальника, ручка або олівець.

Процедура дослідження: досліджуваний оцінює себе за запропонованими в опитувальнику «Оцінка індивідуально-типологічних особливостей особистості» якостями, орієнтуючись при цьому на таку шкалу оцінок:

- 1 бал - якість представлено в мінімально;

- 2 бали - якість представлено не явно;

- 3 бали - якість виражена середньо;

- 4 бали - якість виражена добре;

- 5 балів - якість явно виражена.

Потім за цими ж критеріями досліджуваного оцінюють ще три експерта.

Література: [1], [2], [7], [8], [9], [10], [11], [29].