2.3. Економічне обгрунтування вибору виду заготованки

Річна програма випуску деталі «Палець» складає 15000 штук, розмір партії деталей становить n = 61 штука. Конфігурація деталі та її розміри дають можливість отримати заготовану із проката круглого перерізу, а також заготованку поковку, отриману методом гарячої штамповки.

Для визначення економічного методу отримання заготованки при даному типі виробництва (серійний), а також програмі випуску, для зменшення матеріальних витрат при виготовленні даної деталі необхідно виконати економічне обґрунтування.

В першу чергу визначаємо собівартість заготованки штамповки визначаємо за формулою:

S_з.п. = ( · m_{з. шт..} ∙ К_т ∙ К_с ∙ К_в ∙ К_м ∙ К_п) – (m_{з. шт..} – m_д) ∙ , грн., (2.11)

де С_і- базова вартість однієї тонни заготованки штамповки С_і =13500 грн.

m_{з. шт.} = 0,78 кг – маса заготованки штамповки;

m_д = 0,52кг маса деталі;

К_т – коефіцієнт, який залежить від точності штамповки, К_т = 1;

К_в – коефіцієнт, який залежить від маси штамповки, К_в = 1,29;

К_с – коефіцієнт, який залежить від групи складності штамповки

К_с = 0,87;

К_м – коефіцієнт, який залежить від марки матеріалу, при сталь 40X

К_м = 1,33;

К_п – коефіцієнт, який залежить від об’єму виробництва, К_п = 1,0;

S_відх – ціна одного тонни відходів, ціна стальної стружки S_відх = 900 грн.

S_з.п. = ( · 0.78 ∙ 1 ∙ 0,87 ∙ 1,29 ∙ 1,33 ∙ 1) – (0,78 –0,52) ∙ =15,48 грн

Визначимо коефіцієнт використання матеріалу для заготованки – штамповки:

(2.12)

Визначаємо собівартість заготованки із прокату за формулою:

S_з.п. = С_і · m_{з. п}– (m_{з. п} – m_д) ∙ + , грн., (2.13)

де С_і- базова вартість одного кілограму прокату С_і = 9 грн.

m_{з. п.} =1,84 кг – маса заготованки із прокату;

m_д =0,52 кг маса деталі;

S_відх – ціна одної тонни відходів, ціна стальної стружки S_відх =900 грн.

S_з.п. = 9 · 1,84– (1,84 – 0,52) ∙ +_0,8=17,74 грн

Визначимо коефіцієнт використання матеріалу для заготованки прокату:

(2.14)

Таблиця 2.2 Порівняльна характеристика вибору виду заготованки

Вид заготовки	Коефіцієнт використання металу	Вартість, грн.
Заготовка із прокату круглого перерізу	0,69	17,74
Заготовка – поковки отриманої методом гарячого штампування	0,28	15,48

Економічний ефект для співставлення способів отримання заготованок розраховуємо наступним чином:

1. Розраховуємо економію коштів за вартостями заготованок:

Е_з = (S_з.п.. – S_з.ш) · N, (2.15)

де S_з.п.. – вартість заготованки із прокату круглого перерізу;

S_з.ш – вартість заготованки поковки отриманої методом гарячого штампування ;

N – річна програма випуску деталей.

Е_з = (17,74– 15,48) · 15000=33900грн.

1. Розраховуємо економію матеріалу:

Е_м = (m_з.п.. – m_з.ш) · N (2.16)

де m_з.п – маса заготованки із прокату круглого перерізу;

m_з.ш – маса заготованки поковки отриманої методом гарячого штампування;

Е_м = ( 1,84- 0,78) =15900 кг.

Визначимо яку суму грошей становитиме економія матеріалу

Е_м' = Е_м ·S', (2.17)

де S' =9 грн./кг – ціна сталі 40Х за1 кг.

Е_м =15900 1,8 = 28620 грн.

Висновок: порівнюючи два методи отримання заготованок, можна зробити висновок, що заготована поковка, отримана методом гарячої штамповки, за всіма показниками (коефіцієнт використання матеріалу, вартість виготовлення заготованок, економія за рахунок економії матеріалу) економічно ефективніше ніж отримання заготованки із сортового прокату круглого перерізу, на який потрібно більше затрат на механічну обробку, так як коефіцієнт використання матеріалу значно нижчий.

Отже приймаємо заготовану поковку, отриману методом гарячої штамповки.