4. Етап завершального інтерв'ю.

Мета: усвідомлення ресурсних можливостей психіки для розв’язання внутрішніх конфліктів.

Інтеріоризований зовнішній досвід переробляється в мисленні, набуває логічного оформлення, уплітається в систему знань і попереднього досвіду. Для цього спеціаліст певним чином вибудовує бесіду.

К. Юнг у роботі «Спогади, сновидіння, роздуми» справедливо відзначив, що «клінічні діагнози є важливими, оскільки певним чином орієнтують лікаря, але вони нічим не можуть допомогти пацієнтові. Усе залежить від його «історії». Лише вона здатна виявити внутрішні підвалини людської поведінки і людських страждань, і лише вона відкриває можливості ефективного лікування». Тому спеціаліст уважно слухає клієнта під час побудови пісочної композиції, помічає її спонтанні вислови, розгадує невербальні прояви тощо.

Специфіка запитань до клієнта. Спеціаліст може ставити такі питання: «Ти завершив роботу? Як назвеш свою композицію?».

Тема композиції є предметом для аналізу. Бажано, щоби запитання були відкритими, наприклад, можна запитати: «Хто або що це? Що тобі згадалося в зв'язку з цим?» Пояснення виходять від самого клієнта, народжуються з його власних асоціацій. Таким чином ми отримуємо вихідний матеріал для інтерпретації несвідомих процесів.

Можна продовжувати інтерв'ю: «Яка фігурка привертає увагу більш за все? Які почуття вона викликає? Опиши, які якості в цього персонажа? Кого цей персонаж нагадує в реальному житті? Ця фігура пов'язана з ким-небудь в Пісочниці? Як змінився настрій після того, як ти побудував Пісочницю?»

Із метою активізації соціалізуючих аспектів особистості, формування навичок ухвалення рішень і формування відповідальної позиції спеціаліст може поставити такі запитання: «Чи плануєш ти що-небудь змінити в своєму житті? Що ти збираєшся робити сьогодні?» Ці запитання допоможуть клієнту опанувати соціальні знання.

Проведення інтерв'ю після Пісочниці сприяє розвиткові власних переконань, становленню характеру. Дані психолого-педагогічних досліджень говорять про те, що, завдяки продуктивному спілкуванню дитини з дорослими й однолітками, формується соціальна компетентність. Вчені вже довели, якщо спілкування з дорослими, наприклад у сім'ї, було діалогічним і вільним від директивності, то це хороший фундамент для успішного соціального розвитку особистості.

Цей етап є важливим для подальшого зростання і розвитку особистості у будь-якому віці. Збудовані клієнтом фігурки на піску можуть символізувати частини його особистості і також відображати стосунки з іншими людьми, відтворювати реальні картини життя в сім'ї, школі, у професійній сфері.

Це етап аналітичного розбору та ймовірних висновків і займає він 20-25% заняття.

Важливим компонентом у роботі є аналіз пісочної картини, пов'язаних з нею переживань, пояснюючи які, клієнт підбадьорюється

Техніка обговорення картини. Спеціаліст може акцентувати увагу на:

а) персонажі, який поводиться соціально-прийнятним чином;

б) почуттях кожного персонажа;

в) ситуаціях, у яких є необхідні співпраця і взаємодопомога;

г) причині міжособистісних конфліктів;

д) правилах поведінки, моралі тощо.

Показником якісної психологічної допомоги є перехід від почуття розгубленості до визначеності, упевненості у виборі, розв’язання внутрішніх конфліктів.

Отже, метою психолого-педагогічної роботи є сприяння здатності виробляти різні стратегії поведінки в цій ситуації, умінню підходити до проблеми з різних виграшних точок зору й бачити перспективу. Соціальний досвід, до якого залучається людина, засвоєння культурних цінностей та їх перетворення, що сприяють суспільному процесу, є одним із фундаментальних завдань психології та педагогіки.