- •§ 1. Українська дошкільна лінгводидактика та її поняття
- •§ 2. Міждисциплінарні зв'язки у викладанні української дошкільної лінгводидактики
- •§ 3. Методологічні засади лінгводидактики
- •§ 4. Природничі засади лінгводидактики
- •§ 5. Психологічні засади лінгводидактики
- •§ 6. Лінгвістичні засади методики розвитку мовлення дітей
- •§ 7. Педагогічні засади лінгводидактики
- •§ 8. Методи наукового дослідження в дошкільній лінгводидактиці
- •§ 1. Спілкування і комунікація: спільне і відмінне
- •§ 2. Спілкування як специфічний вид дитячої діяльності
- •§ 3 Становлення і розвиток мовленнєвого спілкування у дітей дошкільного віку
- •§ 4. Комунікативна спрямованість навчання дітей рідної мови
- •§ 5. Організація професійно-мовленнєвого спілкування вихователя з дітьми
- •1. Лінгводидактична концепція к.Д.Ушинського
- •§ 2. Лінгводидактична спадщина і. І. Срезневського
- •§ 3. Лінгводидактична концепція Софії Русової
- •§ 5. О. Ольжич: національне виховання українського дошкілля
- •§ 6. Лінгводидактична концепція в. О. Сухомлинського
- •§ 8. Становлення і розвиток дошкільної лінгводидактики в зарубіжних країнах
- •§ 1. Мета і завдання дошкільного закладу
- •§ 2. Засоби розвитку мовлення
- •§ 3. Програмне забезпечення навчання дітей рідної мови в дошкільних закладах України
- •§ 4. Змістова характеристика видів мовленнєвої компетенції дошкільників
- •§ 5. Форми навчання дітей рідної мови
- •§ 1. Перший рік життя
- •§ 2. Другий рік життя
- •§ 3. Третій рік життя
- •§ 1. Молодший і середній дошкільний вік
- •§ 2. Старший дошкільний вік
- •§ 1. Поняття звукової культури мовлення
- •§ 2. Особливості звуковимови дітей у різних вікових групах
- •§ 3. Індивідуальна перевірка звукової культури мовлення дітей
- •§ 4. Методи і прийоми виховання звукової культури мовлення дітей
- •§ 5. Методика виховання звукової культури мовлення на заняттях
- •§ 6. Корекція мовлення у спеціальному дошкільному закладі
- •§ 1. Особливості засвоєння слова у дошкільному віці
- •§ 2. Завдання і зміст словникової роботи в різних вікових групах дошкільного закладу
- •§ 3. Методика розвитку словника дітей дошкільного віку
- •§ 1. Поняття граматичної будови мови
- •§ 2. Особливості засвоєння граматичної будови мови дітьми дошкільного віку
- •§ 3. Типові граматичні помилки в мовленні дітей
- •§ 4. Дитяче словотворення
- •§ 5. Методика формування граматичної правильності мовлення у дітей
- •§1. Поняття зв'язного мовлення
- •§ 2. Навчання дітей діалогічного мовлення
- •§ 3. Методика навчання дітей монологічного мовлення
- •§ 4. Характеристика методів і прийомів навчання дітей монологічного мовлення
- •§ 5. Навчання дітей розповіді за картинами
- •§ 6. Методика навчання дітей переказу літературних творів
- •§ 7. Методика навчання дітей розповіді з власного досвіду
- •§ 8. Методика стимулювання словесної творчості та навчання дітей творчої розповіді
- •§ 1. Поняття виразності мовлення
- •§ 2. Специфіка засвоєння виразного мовлення на етапі дошкільного дитинства
- •§ 1. Сутність і характеристика оцінної діяльності
- •§ 2. Формування оцінно-контрольних дій під час розвитку мовлення дітей
- •§ 1. Сутність мовленнєвої підготовленості дітей до школи
- •§ 2. Змістовий аспект мовленнєвого розвитку дітей і учнів
- •§ 3. Наступність і перспективність мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку та учнів першого класу
- •§ 4. Усвідомлення дитиною мовлення
- •§ 5. Підготовка руки дитини до письма
- •§ 6. Діагностичні методики обстеження мовленнєвої підготовленості дітей до школи
- •§ 7. Формування підготовленості дошкільників із загальним недорозвиненим мовленням до навчання у школі в умовах спеціального дошкільного закладу
- •§ 1. Роль завідувача і старшого педагога в організації роботи з розвитку мовлення в дошкільному закладі
- •§ 2. Планування роботи з розвитку мовлення
- •§ 3. Робота з розвитку мовлення в управліннях освіти
- •II. Мета і методика перевірки.
- •III. Рівень розвитку мовлення дітей.
- •IV. Методика роботи з розвитку мовлення.
- •V. Умови розвитку мовлення дітей у дошкільному закладі.
- •VI. Методична робота з колективом.
- •VII. Загальні висновки. Рекомендації щодо подальшої роботи.
§ 4. Змістова характеристика видів мовленнєвої компетенції дошкільників
Навчання мови і розвиток мовлення дітей не зводяться лише до мовленнєвої діяльності, реалізації та використання мовної системи.
Лексична компетенція — це запас слів у межах певного вікового періоду, здатність до адекватного використання лексем, правильне вживання образних виразів, приказок, прислів'їв, фразеологічних зворотів.
Фонетична компетенція ~ правильна вимова всіх звуків рідної мови, звукосполучень відповідно до орфоепічних норм, наголосів; добре розвинений фонематичний слух, що дає змогу диференціювати фонеми; володіння інтонаційними засобами виразності мовлення (темп, тембр, сила голосу, логічні наголоси тощо).
Граматична компетенція - неусвідомлене вживання граматичних форм рідної мови згідно із законами і нормами граматики (рід, число, відмінок, клична форма тощо), чуття граматичної форми, наявність корекційних навичок щодо правильності вживання граматичних норм.
Діамонологічна компетенція ~ це розуміння зв'язного тексту, вміння відповідати на запитання й звертатися із запитаннями, підтримувати та розпочинати розмову, вести діалог, складати різні розповіді.
Комунікативна компетенція - комплексне застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації, спілкування в конкретних соціально-побутових ситуаціях, уміння орієнтуватися в ситуації спілкування, ініціативність спілкування. Кожний вид компетенції має базисні вікові характеристики.
186
Отже, навчати дітей різновидам мовленнєвої компетенції потрібно вже з раннього віку. Перед тим, як вступити до школи, дитина має засвоїти відповідні мовленнєві знання, вміння і навички, які необхідні їй для спілкування.
Розгляньмо зміст базисного компонента мовленнєвого розвитку випускника дошкільного закладу в навчально-мовленнєвій та художньо-мовленнєвій діяльності(табл. 17).
Таблиця 17. Базисний компонент мовленнєвого розвитку дитини-дошкіль-
Обов'язковий мінімум мовленнєвого розвитку дітей1
Напрями діяльності і зміст навчання |
Навчально-мовленнєва діяльність. Обов'язкові результати навчання |
Діалогічна компетенція (Обізнаність дитини) Діалог між дорослим і дитиною, між двома дітьми Полілог (групова бесіда) Розмовне мовлення. Бесіди: за змістом художнього твору, картинки, супроводжувальні бесіди, заключна бесіда. Словесні доручення |
Дитина вільно, невимушено вступає у розмову з іншими дітьми та дорослими (як знайомими, так і незнайомими), підтримує запропонований діалог відповідно до теми; не втручається у розмову сторонніх. Діалог будує відповідно до ситуації; відповідає на запитання за змістом картинки, художніх творів. Виконує словесні доручення, звітує про їх виконання |
Монологічна компетенція Контекстове зв'язне мовлення. Розповіді: описові, сюжетні, творчі. Переказ Пояснювальне мовлення Планувальне мовлення |
Дитина оволодіває контекстовим монологічним мовленням. Складає різні розповіді: описові, сюжетні, творчі (розповідь-повідомлення, розповідь-роздуми, розповідь-пояснення, роз-повідь-етюд; переказує художні тексти, складає розповіді як за планом вихователя, так і самостійно; розповідає про події з власного досвіду, за змістом картини, художніх творів, на задану тему, за ігровою та уявною ситуацією) |
Лексична компетенція Пасивний та активний словник у межах віку; слова - омоніми, синоніми, антоніми; споріднені, багатозначні слова; основне та переносне значення слова; однокореневі слова; образні вирази, прислів'я, приказки, фразеологічні звороти |
Словник дитини містить 4-4,5 тис. слів, де наявні усі частини мови. Дитина вживає слова різної складності, з абстрактним і переносним значенням, синоніми, антоніми, омоніми, епітети, метафори, багатозначні слова, фразеологічні звороти. Знає прислів'я, приказки, утішки, загадки, скоромовки. Володіє формулами мовленнєвого етикету відповідно до ситуації (привітання, прощання, знайомство, вибачення, подяка, побажання, запрошення, прохання, зустріч, комплімент) і формами звертання до дорослих і дітей. За кількісною та якісною характеристиками словник дитини досягає такого рівня, що |
хБогушА. М. Мовленнєвий компонент дошкільної освіти - О.: Ярослав, 2004. -С. 24-26.
187
Продовження табл. 17
Напрями діяльності і зміст навчання |
Навчально-мовленнєва діяльність. Обов'язкові результати навчання |
|
вона може легко спілкуватися з дорослими й дітьми, підтримувати розмову на будь-яку тему в межах її розуміння |
Фонетична компетенція Орфоепічна правильність мовлення: вимова усіх звуків рідної мови згідно з орфоепічними нормами. Фонематичний слух, що дає можливість диференціювати фонеми. Інтонаційні засоби виразності мовлення. Звуковий аналіз мовлення. Усвідомлення звукового складу мовлення |
Дитина правильно й чітко вимовляє усі звуки рідної мови; має добре розвинений фонематичний слух, диференціює близькі й схожі звуки у словах; помічає і легко виправляє помилки звуковимови. Відповідно до ситуації регулює силу голосу, темп мовлення. Дитина має змішаний тип мовного дихання, дотримується інтонаційних засобів виразності. Доречно використовує питальну, розповідну та окличну інтонації. Обмежено застосовує паралінгвістичні засоби виразності. До семи років завершується процес фонетичного розвитку дитини, з'являється усвідомлення звукового складу рідної мови. Діти оволодівають прийомами звукового аналізу слів, розрізняють і виділяють голосні, тверді й м'які звуки. Дитина готова до навчання грамоти (читання і письма) у школі |
Граматична компетенція Практичне засвоєння морфологічної системи рідної мови: рід, число, відмінкові закінчення; типи відмін і дієвідмін. Різні типи речень: прості, складні (складносурядні, складнопідрядні), окличні, наказові, питальні, розповідні. Сполучники і сполучні слова. Словотворення. Чуття мови |
До семи років завершується процес засвоєння дитиною морфологічної системи української мови: вона засвоює всі граматичні категорії (рід, число, відмінкові закінчення), всі поодинокі граматичні форми. У її мовленні є усі види простих і складних речень: із сполучниками і сполучними словами. Створює нові слова за допомогою суфіксів, префіксів, розрізняє споріднені й однокореневі слова. Оволодіває навичками корекції й самокорекції мовлення, помічає і виправляє граматичні помилки |
Мовленнєва компетенція Усне розмовне мовлення в різних ситуаціях спілкування, (як стимульованих, так і не стимульованих). Ініціативність спілкування. Формули мовленнєвого етикету в різних ситуаціях: привітання, прощання, знайомство, вибачення, подяка, побажання, запрошення, комплімент, зустріч, прохання |
Дитина вільно володіє розмовною українською мовою в різних ситуаціях спілкування, при цьому доречно застосовує як мовні, так і немовні (жести, міміка, рухи) та інтонаційні засоби виразності. Легко орієнтується у ситуації спілкування, виявляє ініціативу. Володіє формулами мовленнєвого етикету в різних життєвих соціально-побутових ситуаціях; підтримує і розпочинає розмову |
Кінцеві результати мовленнєвого розвитку наведено у «Базовому компоненті дошкільної освіти» у сферах «Культура», «Люди», «Я сам».
Сфера «Культура», змістові лінії «Світ мистецтва», художній образ мовою мистецтва1:
Театральна Розуміє театральний образ як живу авторську дію з використанням засобів мовлення, міміки, жестів, руху, музики, танцю, співу для передавання образу; ідентифікує почуття і вчинки персонажів із власними. |
Літературна Цілісно сприймає і розуміє композицію та зміст літературного твору. Розрізняє й виокремлює структуру та основні засоби художньої виразності: динаміку і ритмічну послідовність, градацію і ретардацію (повторення) дій. |
Художньо-практична діяльність2, зокрема: |
Театральна Виявляє особистісну позицію у процесі перевтілення у специфічний образ, запам'ятовує сюжетну послідовність, вчасно включається в дію. Володіє навичками зображення позитивного й негативного образів персонажів; використовує музично-пластично-пісенний досвід у театралізації різних творів літературних жанрів. |
Літературна Використовує художні засоби виразності літературних творів, читає їх напам'ять, переказує, аналізує та відтворює у різних напрямах діяльності. Кількісна й якісна характеристики мовленнєвої діяльності сягають вікової норми. Має навички корекції та самокорекції мовлення. |
Дитяча творчість Емоційно відгукується, ціннісно ставиться до твору через художнє слово, творчу роботу в образотворчій діяльності, в нескладних музичних інтонаціях, виразних рухах, мімічних і пантомімічних етюдах. Розподіляє роботу під час колективного образотворення. Висловлює свої думки, почуття, стан, настрій, фантазії в оригінальних власних творах. Об'єктивно оцінює результат як власно |
створеного, так і творчі роботи інших. Театральна Здатна театралізувати творчу сюжетно-рольову гру, вигадує казку і засоби для її театральної реалізації, обирає ролі та виконавців для вистави. |
'Базовий компонент дошкільної освіти. - С. 27. 2Там само. - С. 27, 28, 29.
189
Сфера «Люди», змістова лінія «Інші люди», спілкування з дітьми різного віку1:
Старі і дорослі 3 повагою ставиться до рідних, знайомих, чужих зрілого й похилого віку. Звертається до них зі словами турботи, підтримки, готовності допомогти. Відчуває дистанцію та межу допустимої поведінки. |
Позиція стосовно Уміє спілкуватися з молодшими за себе. Розуміє, молодших за себе що вони вимагають більше теплоти, ласки, враховує їхні бажання, разом переживає радощі й труднощі. Виявляє інтерес до ігор, знань молодших дітей, прагне ввійти у контакт із ними, привертає до себе увагу своїми знаннями, вміннями, доброзичливим ставленням. Уміє передавати молодшим свої знання, у процесі трудової, ігрової діяльності налагоджувати активну взаємодію для допомоги, підтримки, виявляє ініціативу в спілкуванні з ними, прагне бути зразком для них, користується словами звертання, втіхи тощо. Виявляє гнучкість у розв'язанні проблемних і конфліктних ситуацій; не глузує над недоліками або звичками, не радіє помилкам, а допомагає молодшим виправити їх. |
Стосунки Виявляє інтерес до однолітків, зацікавленість у з однолітками взаєминах із ними. Вміє входити в контакт, привертати до себе увагу, виявляти доброзичливе ставлення, налагоджувати активну взаємодію. Відчуває себе на рівних та впевнено з дітьми свого віку, усвідомлює свої можливості, права й обов'язки, норми спілкування, дотримується їх, обмінюється інформацією; розповідає й координує дії учасників; дружно грається й працює, дотримуючись правил і норм спілкування. Уміє відстоювати власну думку; за потреби звертається до товариша по допомогу та пропонує йому свою. Володіє виразними (мімічними та мовленнєвими) засобами спілкування2. |
Сфера «Я сам», змістова лінія «Соціальне Я»3: |
Комунікативні Ініціює відкритість контактам, відповідає на ініціа-здібності тиву інших, виразно повідомляє словами і мімікою |
базовий компонент дошкільної освіти. 2Там само. — С. 35. 3Там само. — С. 48.
С. 34.
190
|
свою готовність спілкуватися. Вміє обмінюватися інформацією, вислуховувати іншого, не перебиваючи, брати до уваги повідомлене, налагоджувати спільну взаємодію. Цінує партнера по спілкуванню незалежно від ступеня прихильності до нього, визнає його чесноти, не зловтішається з недоліків. Уміє дорожити взаєминами, виявляє доступні вікові відданість, надійність, поступливість. |
Фонетична, лексична і граматична компетенція |
Правильно і чітко вимовляє усі звуки рідної мови, диференціює близькі й схожі звуки, помічає помилки звуковимови. Кількісна та якісна характеристика словника сягає вікової норми. Вживає слова різного ступеня складності, багатозначні слова, фразеологічні звороти, використовує у мовленні елементи усної народної творчості. Володіє прийомами словозміни та словотворення. Правильно вживає граматичні категорії, будує різні типи простих і складних речень із сполучниками, словосполуками та вставними словами. Має навички корекції та самокорекції мовлення, усвідомлює, що це допомагає порозумітися. |
Мовленнєва компетенція |
Володіє українською розмовною мовою. Легко й невимушено вступає у спілкування з дорослими та дітьми. Підтримує розмову відповідно до ситуації, зрозумілості теми та зацікавленості. Доречно застосовує мовленнєві й немовленнєві засоби. Вміє регулювати силу голосу, темп мовлення, використовувати засоби інтонаційної виразності. Володіє формулами мовленнєвого етикету. Орієнтується в ситуації спілкування; виявляє ініціативу або коректно припиняє розмову. Володіє монологічним мовленням. Уміє висловлювати свою думку чітко, логічно, образно, переконливо; самостійно складає розповіді1. |
