- •§ 1. Українська дошкільна лінгводидактика та її поняття
- •§ 2. Міждисциплінарні зв'язки у викладанні української дошкільної лінгводидактики
- •§ 3. Методологічні засади лінгводидактики
- •§ 4. Природничі засади лінгводидактики
- •§ 5. Психологічні засади лінгводидактики
- •§ 6. Лінгвістичні засади методики розвитку мовлення дітей
- •§ 7. Педагогічні засади лінгводидактики
- •§ 8. Методи наукового дослідження в дошкільній лінгводидактиці
- •§ 1. Спілкування і комунікація: спільне і відмінне
- •§ 2. Спілкування як специфічний вид дитячої діяльності
- •§ 3 Становлення і розвиток мовленнєвого спілкування у дітей дошкільного віку
- •§ 4. Комунікативна спрямованість навчання дітей рідної мови
- •§ 5. Організація професійно-мовленнєвого спілкування вихователя з дітьми
- •1. Лінгводидактична концепція к.Д.Ушинського
- •§ 2. Лінгводидактична спадщина і. І. Срезневського
- •§ 3. Лінгводидактична концепція Софії Русової
- •§ 5. О. Ольжич: національне виховання українського дошкілля
- •§ 6. Лінгводидактична концепція в. О. Сухомлинського
- •§ 8. Становлення і розвиток дошкільної лінгводидактики в зарубіжних країнах
- •§ 1. Мета і завдання дошкільного закладу
- •§ 2. Засоби розвитку мовлення
- •§ 3. Програмне забезпечення навчання дітей рідної мови в дошкільних закладах України
- •§ 4. Змістова характеристика видів мовленнєвої компетенції дошкільників
- •§ 5. Форми навчання дітей рідної мови
- •§ 1. Перший рік життя
- •§ 2. Другий рік життя
- •§ 3. Третій рік життя
- •§ 1. Молодший і середній дошкільний вік
- •§ 2. Старший дошкільний вік
- •§ 1. Поняття звукової культури мовлення
- •§ 2. Особливості звуковимови дітей у різних вікових групах
- •§ 3. Індивідуальна перевірка звукової культури мовлення дітей
- •§ 4. Методи і прийоми виховання звукової культури мовлення дітей
- •§ 5. Методика виховання звукової культури мовлення на заняттях
- •§ 6. Корекція мовлення у спеціальному дошкільному закладі
- •§ 1. Особливості засвоєння слова у дошкільному віці
- •§ 2. Завдання і зміст словникової роботи в різних вікових групах дошкільного закладу
- •§ 3. Методика розвитку словника дітей дошкільного віку
- •§ 1. Поняття граматичної будови мови
- •§ 2. Особливості засвоєння граматичної будови мови дітьми дошкільного віку
- •§ 3. Типові граматичні помилки в мовленні дітей
- •§ 4. Дитяче словотворення
- •§ 5. Методика формування граматичної правильності мовлення у дітей
- •§1. Поняття зв'язного мовлення
- •§ 2. Навчання дітей діалогічного мовлення
- •§ 3. Методика навчання дітей монологічного мовлення
- •§ 4. Характеристика методів і прийомів навчання дітей монологічного мовлення
- •§ 5. Навчання дітей розповіді за картинами
- •§ 6. Методика навчання дітей переказу літературних творів
- •§ 7. Методика навчання дітей розповіді з власного досвіду
- •§ 8. Методика стимулювання словесної творчості та навчання дітей творчої розповіді
- •§ 1. Поняття виразності мовлення
- •§ 2. Специфіка засвоєння виразного мовлення на етапі дошкільного дитинства
- •§ 1. Сутність і характеристика оцінної діяльності
- •§ 2. Формування оцінно-контрольних дій під час розвитку мовлення дітей
- •§ 1. Сутність мовленнєвої підготовленості дітей до школи
- •§ 2. Змістовий аспект мовленнєвого розвитку дітей і учнів
- •§ 3. Наступність і перспективність мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку та учнів першого класу
- •§ 4. Усвідомлення дитиною мовлення
- •§ 5. Підготовка руки дитини до письма
- •§ 6. Діагностичні методики обстеження мовленнєвої підготовленості дітей до школи
- •§ 7. Формування підготовленості дошкільників із загальним недорозвиненим мовленням до навчання у школі в умовах спеціального дошкільного закладу
- •§ 1. Роль завідувача і старшого педагога в організації роботи з розвитку мовлення в дошкільному закладі
- •§ 2. Планування роботи з розвитку мовлення
- •§ 3. Робота з розвитку мовлення в управліннях освіти
- •II. Мета і методика перевірки.
- •III. Рівень розвитку мовлення дітей.
- •IV. Методика роботи з розвитку мовлення.
- •V. Умови розвитку мовлення дітей у дошкільному закладі.
- •VI. Методична робота з колективом.
- •VII. Загальні висновки. Рекомендації щодо подальшої роботи.
II. Мета і методика перевірки.
1. Мета і завдання перевірки.
2. Усунення недоліків, зазначених попередніми перевірками.
3. Методи перевірки (із зазначенням дати проведення, кількості відвіданих занять, бесід, спостережень, вивчених матеріалів).
III. Рівень розвитку мовлення дітей.
1. Звукова культура мовлення: вимова звуків, розвиток фонематичного слуху, інтонаційна виразність мовлення (додати таблиці обстеження звуковимови дітей).
2. Словник дітей: активний, пасивний; наявність образних висловів, приказок, прислів'їв; засвоєння понять.
3. Граматична правильність мовлення: оволодіння основними граматичними категоріями, типові помилки в мовленні дітей; засвоєння ними різних типів речень (додати таблиці).
4. Зв'язне мовлення: рівень засвоєння діалогічного мовлення, вміння самостійно будувати розповіді.
5. Навички загальної культури мовленнєвого спілкування та мовленнєвого етикету.
6. Рівень засвоєння навичок звукового аналізу, основи грамоти та підготовки руки дитини до письма.
7. Мовленнєва активність дітей на заняттях та під час режимних моментів.
8. Загальне мовне тло у групі (голосне, спокійне, жваве мовлення). Мовленнєва готовність дітей старших груп до школи.
IV. Методика роботи з розвитку мовлення.
1. Планування роботи з розвитку мовлення у ДНЗ та в повсякденному житті. Планування занять (позитивні й негативні приклади). Загальні висновки й рекомендації щодо стану планування навчально-виховної роботи вихователями.
2. Оцінювання методів роботи вихователів. Аналіз відвіданих занять (дата, тривалість) відповідно до схеми аналізу занять із розвитку мовлення.
V. Умови розвитку мовлення дітей у дошкільному закладі.
1. Дотримання умов гігієни у приміщеннях та в групах ДНЗ. Перевірка за медичною карткою стану органів слуху та мовленнєвого апарату дітей. Контроль за ефективністю роботи логопеда.
2. Культура мовлення дорослих у дошкільному закладі, його характеристика (стенографічний запис).
3. Обладнання педкабінету з розвитку мовлення: наявність навчальних посібників, словників, каталогу методичної літератури, журнальних статей, художньої літератури для дітей; рукописних методичних розробок, виготовлених працівниками ДНЗ; дидактичного та наочного матеріалу з розвитку мовлення, їх систематизація, анотування, картотека; зберігання технічних засобів навчання (радіоприймач, телевізор, діафільми, кінофільми, магнітофон, калейдоскоп тощо), каталогу, методичних розробок, анотацій.
VI. Методична робота з колективом.
Аналіз річних планів роботи, протоколів педагогічних рад та іншої документації.
VII. Загальні висновки. Рекомендації щодо подальшої роботи.
Практичні завдання для самостійного опрацювання
1
.
Складіть перспективний тематичний план
на квартал для однієї з вікових груп
2. Відповідно до схеми розробіть річний план вивчення досвіду роботи вихователя на рік
План
вивчення досвіду роботи вихователя молодшої групи________________________________
ПІБ________________________________________________
методистом дошкільного закладу №__________________________
на 2004/2005 навч. рік
Тема: робота вихователя над правильною звуковимовою дітей.
Мета: виявити найефективніші форми роботи з молодшими дошкільниками під час виховання звукової культури мовлення.
Матеріали вивчення узагальнити в описі для занесення до картотеки передового педагогічного досвіду (табл. 46).
Складіть
до картотеки картку передового
педагогічного досвіду за схемою:
1) назва розділу;
2) назва теми;
3) вікова група;
4) відомості про автора (прізвище, ім'я та по батькові, посада, адреса дошкільного закладу).
3. Складіть план роботи методичного об'єднання на тему «Нові методичні технології навчання дітей дошкільного віку» (табл. 47):
Таблиця 47
№ пор. |
Зміст роботи |
Виконавці |
т |
1 ермш виконання |
|||
|
|
|
|
4. Складіть план роботи творчої групи на тему «Варіативні програми виховання та навчання дітей у дитячому садку: результати та перспективи» (табл. 48).
Таблиця 48
№ пор. |
Зміст роботи |
Форма роботи |
Виконавці |
Термін виконання |
|
|
|
|
|
5. Складіть анотацію до однієї з дидактичних сюжетних картин за схемою:
1) назва серії, автор, місце і рік видання серії картин;
2) назва картини;
3) короткий зміст картини;
4) словник;
5) методичні рекомендації:
а) молодша група;
б)середня;
в) старша.
6. Складіть календарний план занять на квартал для однієї вікової групи (з розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім світом та художньою літературою).
7. Уважно ознайомтеся з орієнтовним розподілом групових занять на тиждень за варіативними програмами (табл. 49).
Таблиця 49
|
Вікові групи, рік життя |
|
|||||
Вид занять |
2 |
3 |
4 |
Ю |
6 |
7 |
|
Кількість занять |
|
||||||
Мовленнєве спілкування. Знайомство з художньою літературою. Вчимося |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
2 |
2 |
2 |
3 |
||
читати |
1 |
||||||
Старша група
Вид занять |
Орієнтовна кількість занять на тиждень |
|
|
Ознайомлення з навколишнім світом. Розвиток мовлення. Читання дітям художньої літератури. Бесіди, творчі розповіді дітей |
3 |
|
|
Висловте своє ставлення до запропонованого поділу занять. Складіть орієнтовний перелік індивідуальних, індивідуально-групових, групових та фронтальних занять на місяць з розділу «Розвиток мови» для кожної з вікових груп.
8. Проведіть зі студентами своєї групи засідання дискусійного клубу у формі педагогічного брейн-рингу на тему «Способи вдосконалення мовленнєвого розвитку в національному дошкільному закладі».
Запитання для обговорення
1. Які ідеї педагогів-новаторів щодо організації навчання рідної мови ви вважаєте близькими й доступними для фахівців з дошкільної лінгводидактики дитячого садка?
2. Чи існує відмінність у тлумаченні й використанні фраз «розвиток мови дітей» і «розвиток мовлення дітей», «мовне спілкування» та «мовленнєве спілкування»; «навчально-мовна» та «навчально-мовленнєва діяльність»? Обґрунтуйте свою думку, використовуючи дані зі словників та довідників.
3. У чому полягає сутність понять «індивідуалізація» та «диференціація» навчання? Які між ними відмінності? Чи використовуються ці принципи в роботі з розвитку мовлення дітей? Наведіть конкретні приклади.
4. У науково-методичній літературі існують різні погляди щодо виконання програми з розділу «Мовленнєве спілкування»: а) розвиток мовлення потрібно здійснювати не на спеціальних заняттях, а під час мовленнєвого спілкування, яке супроводжує усі види діяльності дитини в дошкільному закладі; б) завдання з розвитку мовлення доцільно включати до складу комплексних (інтегрованих, комбінованих) занять, на яких вирішуються також завдання з інших розділів програми; в) завдання з розвитку мовлення вирішуються тільки під час різноманітних ігор; г) завдання розділу «Мовленнєве спілкування» вирішуються на спеціально організованих мовленнєвих (комплексних та тематичних) заняттях. Якого погляду дотримуєтеся ви? Обґрунтуйте свою думку.
5. Чи застосовується метод моделювання в роботі вихователя з розвитку мовлення? Якщо так, то наведіть приклади.
6. Яке місце посідають технічні засоби навчання на заняттях з розвитку мовлення? Обґрунтуйте свою думку.
7. На яких заняттях і з якою дидактичною метою в роботі з дітьми використовують репродукції художніх картин?
8. У чому полягає відмінність у побудові занять із розвитку мовлення та ознайомлення дітей з навколишнім світом?
9. Яке місце відводиться ігровим прийомам на заняттях з розвитку мовлення?
10. Які найновіші дослідження в галузі розвитку мовлення дітей дошкільного віку ви можете назвати?
11. Яке місце посідає діалектне мовлення в роботі з розділу «Мовленнєве спілкування»?
Аналогічно до наведеного питальника складіть запитання для педагогічного брейн-рингу з розділів «Художня література», «Навчання грамоти».
9. Розробіть сценарій засідання клубу веселих та винахідливих на тему: «Говорять вихователі та діти» за планом:
1) привітання: «Наш девіз - культура мовлення».
2) конкурс капітанів: «Чи знаєте ви мовні норми?».
3) професійний конкурс: а) «Хто швидше виправить мовну помилку?»; б) «Золоті руки» (швидко та якісно виготовити дидактичний матеріал з розвитку мовлення); в) «Чи знаєш ти художні твори для дітей?»; г) «Чи винахідливі ви?» (швидка й вдала відповідь на запитання дітей різного віку); д) «Хто більше знає приказок (утішок, мири-лок, надокучливих казок, кінцівок чи зачинів казки)?».
4) конкурс «Вихователь уміє все»: а) «Кожний вихователь - актор» (вимовити слово чи речення з десятьма різними відтінками, зімітувати голоси тварин та природні звуки, вимовити чистомовки, скоромовки на відповідні звуки, зобразити казковий персонаж тощо); б) «Говорять ваші діти» (навести різні суто дитячі вислови, з мовними помилками, словотворенням, вірші, складені дітьми, та ін.); в) «У дитячому театрі» (показати сценку з будь-якого спектаклю дитячого театру); г) «Літературна вікторина» (за змістом програмних дитячих творів); д) «Ну-мо, в коло!» (організувати та провести українську народну хороводну гру).
10. Складіть план проведення огляду науково-методичної літератури на тему «Методика розвитку мовлення дітей» (табл. 50).
Таблиця 50
Автор статті |
Назва статті |
Назва журналу чи збірки, рік видання, номер |
Дата проведення огляду |
Доповідач |
|
|
|
|
|
Автор посібника |
Назва посібника |
Місце, рік видання |
Дата проведення огляду |
Доповідач |
|
|
|
|
|
11. Складіть план роботи старшого вихователя дошкільного закладу на два тижні, зазначте роботи з розділів «Розвиток мови» і «Підготовка до навчання грамоти» (табл. 51).
Таблиця 51
День тижня |
Зміст роботи |
Непередбачені заходи |
Примітки |
|
|
|
|
1
2.
Визначте обов'язки помічника вихователя
з проведення педагогічної роботи з
розділу «Розвиток мовлення» впродовж
тижня (табл. 52):
Ігри для розвитку дрібних м'язів пальців руки, окоміру дітей
Дрібні м'язи пальців і точні, координовані тонкі рухи руки дитини розвиваються в процесі дидактичних ігор. Такі ігри доступні дітям уже з молодшого дошкільного віку. В дитячих садках їх проводять доволі часто. Однак вихователі не завжди правильно визначають, з якою метою планується та чи інша гра. Здебільшого підкреслюють один бік, а саме: ознайомлення з кольором, формою, величиною або матеріалом предмета, залишаючи осторонь завдання з розвитку дрібних м'язів пальців, передпліччя, координованих рухів руки, окоміру. Дидактичні ігри з дрібним роздавальним матеріалом - зручний засіб для вправляння руки дитини, підготовки її до оволодіння технікою письма. Рекомендовані нижче ігри можна проводити як на заняттях, так і під час прогулянок.
«Що в мішечку?»
Мета: навчити дітей розпізнавати предмети на дотик, визначати їх форму, довжину; розвивати дрібні м'язи пальців.
Матеріал: довгі й короткі палички, плоскі геометричні фігури (квадрат, прямокутник, трикутник) та іграшки (ялинка, гриби), розбірні матрьошки (від найменшої до найбільшої).
Хід заняття: вихователь разом із дітьми розглядає предмети - палички, матрьошки, геометричні фігури. Потім звертається до них:
- А тепер, діти, ми з вами пограємося. У мене в мішечку є різні предмети, деякі з них ми розглядали, але є й такі, з якими ви гралися раніше. Той, кого я викличу, повинен рукою залізти у мішечок і на дотик, не дістаючи предмета, визначити, що це за предмет, якого він розміру чи довжини. Наприклад: «Це - довга паличка», або «Це -маленький грибочок».
Можна запропонувати дитині знайти такий самий предмет на столі у вихователя, порівняти їх. У подібних іграх діти сьомого року життя можуть визначати на дотик, з якого матеріалу зроблені предмети, їх поверхню.
«Склади іграшку»
Мета: навчити дітей співвідносити свої дії зі зразком; розвивати координацію рухів, м'язи пальців та п'ясті руки.
Матеріал: розбірні діжечки, яйця, грибки, матрьошки, башти.
Хід заняття: вихователь показує дітям іграшки і пояснює, що вони розбираються, вставляються одна в одну, що іграшки різного розміру: від найменшої до найбільшої. За вказівкою вихователя, кожна дитина, отримавши іграшку, розбирає її, а потім складає. Виконавши завдання, діти обмінюються іграшками.
«Відгадай на дотик»
Мета: закріпити знання дітей про сипкі матеріали (цукор, пісок, сіль, борошно тощо); розвивати м'язове відчуття, дрібні м'язи пальців.
Матеріал: сипкі речовини в розетках (рис, пшоно, манна крупа, вермішель, цукор, пісок, сіль, борошно), хусточки для дітей.
Хід заняття: І варіант. Спочатку вихователь виставляє на стіл розетки із сипкими речовинами. Потім з'ясовує, чи знають діти, для чого вони потрібні, як називаються і чим відрізняються. У другій частині заняття вихователь пропонує дітям заплющити очі або зав'язати їх хустинкою. Потім підносить до кожної дитини розетку, в якій насипана якась речовина і пропонує на дотик розпізнати цю речовину, й обґрунтувати свої міркування.
ІІ варіант. Вихователь розкладає на столі предмети, виготовлені з різного матеріалу. Діти із заплющеними очима на дотик визначають матеріал. Наприклад, книжка зроблена з паперу, хусточка - з тканини, олівець і паличка - з дерева, ложка - з металу тощо.
«Великі й маленькі»
Мета: навчити розрізняти предмети за розміром, зіставляти їх; вправляти окомір дітей; розвивати м'язи руки.
Матеріал: різні за величиною (маленькі, середні, великі) предмети: яйця, грибочки, діжечки, ляльки, олівці, ложечки, прапорці, геометричні фігури.
Хід заняття: вихователь розставляє перед кожною дитиною по три коробочки різного розміру. Потім разом із дітьми розглядає предмети й пояснює, що їх треба порозкладати у коробочки за розмірами: у маленьку - маленькі, у велику - великі. Перевіряє виконання завдання.
«Кожну намистинку на свою нитку»
Мета: навчити дітей діяти за зразком, зіставляти схожі предмети між собою, закріплювати знання кольорів; розвивати окомір, дрібні м'язи пальців руки, координацію рухів; виховувати зосередженість, уважність.
Матеріал: шість кольорових ниток завдовжки 18-20 см з накрохмаленими кінцями; різнокольорове глиняне намисто.
Хід заняття: у грі беруть участь 5-6 дітей. На столі в коробочках лежить різнокольорове намисто й різнокольорові нитки. Діти розглядають їх, називаючи якого вони кольору. Потім нанизують намисто відповідного кольору на нитку такого самого кольору. Нанизане намисто надягають на ляльок.
«Скласти ціле з частин»
Мета: навчити складати геометричні фігури з окремих частин; розвивати окомір, координацію рухів; виховувати кмітливість. Матеріал: плоскі геометричні фігури, їх частини.
Хід заняття: вихователь показує дітям геометричні фігури. Діти називають їх. Потім вони перемішують частини фігур і, за вказівкою вихователя, складають з окремих частин цілі фігури.
«Палички в ряд»
Мета: навчити дітей послідовно розташовувати в один ряд предмети різної величини; розвивати окомір, координацію рухів.
Матеріал: 10 паличок різної довжини (від 20 до 2 см), кожна коротша від попередньої на 2 см.
Хід заняття: за вказівкою вихователя діти розкладають палички, відзначаючи, що всі вони різної довжини. Потім вони складають їх, починаючи від найдовшої.
«Викладання предметів»
Мета: навчити дітей самостійно викладати предмети з мозаїки та геометричних фігур, вправляти дрібні м'язи пальців руки; розвивати точність і координацію рухів.
Матеріал: мозаїка або набір геометричних фігур.
Хід заняття: діти отримують коробки з мозаїкою або геометричними фігурами і на свій вибір викладають предмет. Вихователь може запропонувати викласти предмет із зерен кукурудзи, пшона, рису, пшениці (по раніше заготовлених контурах) на дощечках із пластиліну. Такі роботи слід проводити з невеликими групами дітей.
«Блішки»
Мета: розвивати дрібні м'язи пальців руки, координацію рухів пальців, п'ясті, передпліччя й очей, окомір; виховувати уважність, зосередженість, спритність.
Матеріал: у коробці 20 різнокольорових пластикових кружечків.
Хід заняття: вихователь пропонує дітям замінити пластикові кружечки різнокольоровими ґудзиками розміром 1,5 см з гладенькою поверхнею. Для битки використовують ґудзик розміром - 2,5-3 см. У грі можуть брати участь 2-4 дитини. Кожна дитина бере 5 «блішок» і одну битку певного кольору. Коробку ставлять посередині столу й починають гру. Дитина натискує биткою на край своєї «блішки», яка має підскочити вгору й попасти в коробку. Виграє той, хто всі 5 «блішок» закине в коробку.
«Прокочування кульок»
Мета: вправляти дітей у координації рухів очей, розвивати точні рухи руки.
Матеріал: набір дерев'яних кульок різного кольору й розміру; жолобки, ворота, прапорці.
Хід заняття:І варіант. За вказівкою вихователя, діти почергово прокочують кульки певного розміру й кольору по жолобку.
ІІ варіант. Вихователь ставить на килимі 4-5 кольорових прапорців і пропонує дітям прокочувати кульки відповідного кольору до прапорця такого самого кольору.
ІІІ варіант. У руках дитини три різнокольорові кульки, які треба прокотити у ворота. Якщо перша кулька не попала у ворота, дитина поступається місцем іншій дитині, втрачаючи право на прокочування другої кульки.
ІV варіант. Вихователь дає дитині дві кульки й пропонує їй прокотити відразу обома руками дві кульки по жолобку.
«Кільця»
Мета: розвивати дрібні м'язи руки, координацію рухів руки, передпліччя й очей, окомір, точність рухів; виховувати уважність, кмітливість.
Матеріал: різнокольорові кільця, стержні.
Хід заняття: І варіант. Вихователь розкладає на столах у дітей різнокольорові кільця однакового розміру. За його вказівкою діти нанизують кільця на стержень, чергуючи кольори.
ІІ варіант. Вихователь пропонує дітям нанизувати на стержень різнокольорові кільця від найбільшого до найменшого. Потім кожна дитина окремо має назвати розмір і колір кільця.
«Склади клоуна»
Мета: навчити дітей складати клоуна з різних геометричних фігур за зразком.
Матеріал: 8-10 клоунів різного кольору, геометричні фігури (1трикутник - шапка, 1 півколо - обличчя, 1 прямокутник - тулуб, 2 овали - руки, 2 вузьких прямокутники - ноги, 2 маленьких прямокутники - ступні), кубик, на шести гранях якого нанесено геометричні фігури із зображенням клоуна.
Хід заняття: у грі беруть участь 8-10 дітей. Перед кожною дитиною лежить комплект геометричних фігур. Перед початком гри діти пригадують, який вигляд має клоун. Вони почергово кидають кубик. Дитина, яка кидала кубик, викладає у свого клоуна ту частину, що випала на грані кубика.
«Упізнай, що це»
Мета: навчити дітей визначати на дотик геометричні фігури; розвивати дрібні м'язи руки.
Матеріал: плоскі геометричні фігури (круги, овали, трикутники, прямокутники); фігури з дерева, пластику, картону; ширма.
Хід заняття: на столі розкладено геометричні фігури з різного матеріалу. Вихователь пропонує дитині, яка стоїть за ширмою, простягти руку і взяти одну з фігур, не дивлячись, на дотик; визначити, що це за фігура і з якого матеріалу вона зроблена (час виконання від 2 до 5 хв).
1
2
3
4
